Рішення № 100842555, 13.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/118/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 Справа № 908/2262/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/2262/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтепломонтаж” (вул. Набережна Перемоги, буд. 118, м. Дніпро. 49100, ідентифікаційний код 32140072)

до відповідача: до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення 545029,61 грн.

за участю представників:

від позивача: Галька Н.А., адвокат, ордер серія ЗП № 125939 від 02.08.2021

від відповідача: Гриценко В.С., адвокат, довіреність № 2790 від 02.09.2019

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтепломонтаж” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення основного боргу в сумі 484220,61 грн., три процента річних у сумі 36646,42 грн. та інфляційні витрати у сумі 24162,58 грн. за договором № 21810-20/20-121-11-20-09212 від 24.03.2020 (укладений 02.04.2020).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2262/21 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/118/21. Судове засідання для розгляду справи призначено на 15.09.2021.

Ухвалою суду від 10.09.2021 судове засідання перенесено на 13.10.2021.

14.09.2021 позивачем надано клопотання про зменшення позовних вимог.

15.09.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 13.08.2021 № 28-29/22593, в якому останній проти позову заперечує та зокрема зазначає, що станом на 02.09.2021 на користь ТОВ «ЮТМ» 28.08.2021 було перераховано 80346,11 грн. Отже, залишок заборгованості за Договором складає 403874,50 грн. Також вказує, що сторони за Договором домовились про те, що підставою для оплати замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ є факт отримання замовником від підрядника податкових накладних, а не факт їх складання та реєстрації підрядником в ЄРПН. Зі змісту умов Договору вбачається те, що сторони розмежували строки оплати частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ за Договором та строки оплати вартості робіт без ПДВ за Договором. Сторонами погоджено, що податкова накладна повинна мати електронну форму та відповідати крім інших вимог, вимогам щодо розширення файлу - хml та вимогам щодо накладення на неї електронного цифрового підпису відповідної посадової особи Постачальника. Надання позивачем електронних податкових накладних ВП ЗАЕС свідчить про визнання позивачем свого обов`язку щодо такого надання, а також про визнання роззмежування порядку та строків оплати ПДВ за Договором та ціни робіт без ПДВ. Строк виконання зобов`язання щодо оплати частини вартості робіт в розмірі суми ПДВ в Договорі не встановлений, а отже визначається вимогою позивача. Вимога ТОВ «ЮТМ» щодо сплати частини вартості робіт в розмірі суми ПДВ -128 769,47 грн до ВП ЗАЕС не надходила. Отже, строк оплати частини вартості робіт в розмірі суми ПДВ не настав, у зв`язку з чим, здійснення оплати суми ПДВ за Договором є правом, а не обов`язком ВП ЗАЕС. Також, позивачем не надані докази досудового врегулювання спору. Крім того, відповідач вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн, є неспівмірними, необґрунтованими та непропорційними до предмета спору. Просить суд в позові відмовити.

29.09.2021 позивачем надано суду заява, в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 353874,50 грн, 3% річних в сумі 7323,00 грн та індекс інфляції в сумі 24 695,22 грн.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить приписам норм Господарського процесуального кодексу України. Судом приймається, розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 13.10.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №21810-20/20-121-112009212 від 24.03.2020 щодо своєчасної оплати виконаних робіт, внаслідок чого сума основного боргу становить 353874,50 грн. На підставі ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 7323,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 24695,22 грн. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує, підтримав свою правову позицію, яка викладена у відзиві на позову заяву. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В засіданні 13.10.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд

УСТАНОВИВ:

24.03.2020 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтепломонтаж» (Підрядник) укладений договір №21810-20/20-121-11-20-09212 від 24.03.2020, за умовами п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконання робіт за темою: «Виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок №4. Реакторне відділення. «Заміна автономних кондиціонерів на кондиціонери, кваліфіковані на жорсткі» умови і сейсмічні впливи» (Вентиляція та кондиціювання. Заміна обладнання системи UV/06).».

Вартість робіт згідно з цим договором складає: 643847,34 грн., крім того 128769,47 грн. ПДВ, разом 772 616,81 грн. з ПДВ (п. 2.1.).

Відповідно до п. 2.4. договору, оплата виконаних робіт Замовником проводиться на підставі довідки про вартість виконаних будівельних, робіт (ф. КБ-3), оформленої у встановленому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, протягом 45 днів з дати підписання довідки Замовником. Оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Згідно п. 2.5. договору, Підрядник зобов`язаний протягом 30 днів, з дати оформлення технічного акта виконаних робіт в об`ємі проектно-кошторисної документації, надати Замовнику остаточний акт виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3).

Пунктом 2.6. договору сторонами узгоджено, що Підрядник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній-формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». У випадку відсутності реєстрації у ЄРПН Підрядником електронної податкової накладної у встановлений Податковим кодексом України строк, Замовник має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену п.2.1 цього договору, на суму ПДВ, від вартості робіт, по яким допущене таке невиконання.

Відповідно до п. 3.1. договору, строк виконання робі: квітень 2020 - листопад 2020. Закінчення робіт фіксується актом виконаних робіт в об`ємі проектно-кошторисної документації та Технічних вимог (додаток №2 до цього договору).

Рішення про зміну строків виконання робіт, з обґрунтуванням підстав; оформлюється сторонами додатковою угодою до цього договору (п. 3.2.).

10.11.2020 сторонами укладено Додаткова угода № 1 до договору, згідно якої викладено п.3.1 договору №21810-20 від 24.03.2020 (20-121-11 -20-09212 від 02.04.2020) у новій редакції: «Строк виконання робіт: квітень 2020 р. – 15.12.2020 р. Закінчення робіт фіксується технічним актом виконаних робіт в об`ємі проектно-кошторисної документації та Технічних вимог (додаток №2 до цього договору).». У всьому іншому, що не передбачено даною додатковою угодою сторони керуються умовами договору №21810-20 від 24.03.2020 (20-121-11-20-09212 від 02.04.2020). Додаткова угода набуває чинності з моменту підписання обома Сторонами і діє на період дії договору №21810-20 від 24.03.2020 (20-121-11-20-09212 від 02.04.2020).

Відповідно до розд. 12 договору, всі спори, які можуть виникнути з даного договору або з приводу договору, сторони вирішують шляхом переговорів. Досудовий порядок врегулювання спорів між сторонами є обов`язковим. Якщо сторони не дійдуть згоди при розгляді виниклого спору, спір передається на вирішення до відповідного господарського суду за місцем знаходження відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи відповідно до довідки про вартість робіт № 621 за грудень 2020 року, загальна вартість складає 663491,24 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020, який підписаний відповідачем без зауважень.

Однак, зобов`язання щодо розрахунку за виконані роботи відповідач виконав частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 363874,50 грн.

Листом від 23.11.2020 вих. № 146 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи, у т.ч. за спірним договором.

На зазначений лист ВП «Запорізька АЕС» 19.02.2021 надано відповідь (лист вих. № 42-30/25920), в якій зазначило,що платежі на користь позивача заявлені до оплати, але у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем відсутня можливість погашення заборгованості у встановлені договором строки. Кінцеву дату оплати або графік погашення заборгованості ВП «Запорізька АЕС» у відповіді не надало.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині оплати виконаних робіт стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.

Відповідно до приписів ч. ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплату робіт, виконаних за Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року у повному обсязі не здійснив.

Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за виконані роботи за договором №21810-20/20-121-11-20-09212 від 24.03.2020.

Відповідач безпідставно розділяє в часі строк оплати вартості робіт без ПДВ та строк оплати самого ПДВ, оскільки вартість робіт є єдиною і включає в себе ПДВ, що повинно бути сплачене одночасно зі сплатою самих робіт.

Слід зазначити, що пункт 2.4 договору визначає конкретний строк оплати виконаних робіт: протягом 45 днів з моменту підписання довідки Замовником.

В пункті 2.4. укладеного сторонами Договору визначено, оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Позивач, уклавши договір і виконавши роботи відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов`язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за виконані роботи.

Суд звертає увагу, що умова договору про те, що оплату Покупцем частини вартості робіт в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не змінює загального строку для оплати виконаних робіт, встановленого в п. 2.4. Договору.

Згідно з абзацом другим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Позивачем було складено відповідні податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку. Накладні направлені на електронну адресу відповідача, що ним не заперечується.

В даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної та надання її відповідачу, в разі чого останній повинен здійснити повну оплату робіт з урахуванням ПДВ в межах визначеного договором строку.

Відповідач роботи прийняв без зауважень, а тому повинен був здійснити оплату за умовами договору

Враховуючи вищевикладене, наведені заперечення відповідача не звільняють його як Замовника від обов`язку здійснити оплату за виконані роботи. При цьому, суд враховує, що безпосередньо факт виконання робіт відповідач не заперечив.

Відповідач не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення 353874,50 грн основного боргу є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 7323,00 грн за загальний період з 30.01.2021 по 01.08.2021, інфляційні втрати у розмірі 24695,22 грн за період з лютого 2021 року по липень 2021 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем, визнає його правильним, виходячи з прострочених сум вартості виконаних робіт та сплати суми основного боргу, з дотриманням норм законодавства, а тому вимоги в цій частині задовольняються в поновному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та досліджені судом, а також встановлені судом обставини справи свідчать про безпідставність заперечень відповідача та спростовуються вищевикладеними висновками суду.

Позивачем надано необхідні докази, які підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами висновків суду та доводів позивача, доказів оплати заявленої до стягнення суми не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За викладених обставин, позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 5788,39 грн, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Югтепломонтаж” (вул. Набережна Перемоги, буд. 118, м. Дніпро. 49100, ідентифікаційний код 32140072) – 353874 (триста п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн 50 коп. основного боргу, 7323 (сім тисяч триста двадцять три) грн 00 коп. 3% річних, 24695 (двадцять чотири тисячі шістсот дев`яносто п`ять) грн 22 коп. інфляції та 5788 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 39 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.11.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян