
номер провадження справи 33/95/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2021 Справа № 908/2362/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2362/21
за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, бул. Русанівський, буд. 8)
до відповідача: Приватного підприємства "Фа-Груп компані" (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 1-б)
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
16.08.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 63418-м від 09.08.2021) Моторного (транспортного) страхового бюро України до Приватного підприємства "Фа-Груп компані" про стягнення 44836,93 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2362/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
02.09.2021 від позивача, на виконання ухвали суду від 25.08.2021, надійшов пакет документів на усунення недоліків (належним чином завірені копії, долучені до матеріалів справи).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2021 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2362/21 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/95/21, судове засідання призначено на 05.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2021 розгляд справи відкладено на 02.11.2021.
У судове засідання 02.11.2021 представники сторін не з`явилися.
20.09.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Причини неявки відповідача суду невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У судовому засіданні 02.11.2021 справу розглянуто, підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги, згідно з позовною заявою, мотивовані тим, що позивачем було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 44836,93 грн. в результаті пошкодженого при ДТП, що сталося 18.06.2019, автомобіля Смарт, д.н.з. НОМЕР_1 . Винним у скоєнні ДТП визнаний водій ОСОБА_2 , що керував автомобілем Камаз 53229, д.н.з. НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Камаз 53229, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП застрахованою не була. Власником вказаного автомобіля на момент ДТП було ПП «Коп-Сервіс», яке перереєструвалося на ПП «Фа-Груп компані». Позов обґрунтований ст.ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Ухвала про відкриття провадження у дійсній справі та призначення справи до судового розгляду, що була направлена поштою відповідачу, повернута до суду з відміткою поштового відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання». Також ухвала суду від 05.10.2021 була розміщена на сайті «Судова влада України» в мережі Інтернет.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористався, позов до суду не надійшов.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України"). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду від 21.10.2010 у справі "Білий проти України").
Разом з тим, ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" Європейським судом з прав людини наголошено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді.
Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з матеріалами справи, 23.10.2018 о 08:42 год. на бульварі Лесі Українки, 1 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення транспортного засобу "Камаз 53229", державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та, зокрема, транспортного засобу "Смарт МС 01", державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (поліс ОСЗПВВНТЗ № АК/7841927).
Згідно матеріалів справи, транспортний засіб "Смарт МС 01", державний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_1 .
Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС від 26.11.2020, транспортний засіб "Камаз 53229", державний номер НОМЕР_2 , станом на 23.10.2018 (на час скоєння ДТП) належав на праві власності ПП «Коп-Сервіс» (22.04.2019 відбулася зміна назви на ПП «Фа-груп компані»).
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2019 у справі № 757/11428/19-п визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (ДТП, що сталося 23.10.2018). Вказане судове рішення набрало законної сили 02.07.2019.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 234/16272/15-ц.
Станом на час скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу "Камаз 53229", державний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс» (поліс № АМ6096764).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/17404/18, що була залишена без змін постановою Верховного Суду від 05.11.2019, визнано недійсним з моменту укладення, тобто з 12.09.2018, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № АМ6096764. Зокрема, вказаним судовим рішенням встановлено, що транспортний засіб "Камаз 53229", державний номер НОМЕР_1 , належав ПП «Коп-Сервіс», код ЄДРПОУ 32454489.
26.10.2018 складений протокол огляду транспортного засобу «Смарт МС 01», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Відповідно до експертного висновку ПрАТ «Європейський страховий альянс» від 26.10.2018, вартість ремонту транспортного засобу «Смарт МС 01», д.н.з. НОМЕР_1 , з ПДВ склала 225074,24 грн.
Відповідно до норм ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Таким актом є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.
Відповідно до положень пп "а" п. 41.1 ст. 41 вказаного Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
ОСОБА_1 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України (позивача) з повідомленням від 18.10.2019 про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою від 18.10.2019, згідно якої просила виплатити страхове відшкодування по події, що трапилася 23.10.2018 (ДТП з автомобілем "Камаз 53229", державний номер НОМЕР_2 ).
Відповідно до положень ст. 22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно розрахунку від 23.11.2018 ринкової вартості транспортного засобу «Смарт МС 01», д.н.з. НОМЕР_1 , складеного ПрАТ «Європейський страховий альянс», ринкова вартість автомобіля до ДТП склала 112399,26 грн., ринкова вартість пошкодженого автомобіля склала 42000,00 грн., різниця - 70399,26 грн.
У відповідності до п. 9.2 ст. 9 вказаного Закону, у разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Як зазначив позивач, загальний розмір шкоди за страховими випадками, що мали місце 23.10.2018, становить 784936,51 грн.
Згідно з довідкою № 1 від 09.12.2019, складеної Моторно (транспортним) страховим бюро України, розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих по ДТП 23.10.2018, що сталося з транспортним засобом «Смарт МС 01», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 44836,93 грн. Сума 44836,93 грн. була перерахована позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з приписами п. 38. 2.1 ч. 38.2 ст. 38 зазначеного вище Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
З огляду на встановлену у наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов`язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Власником автомобіля "Камаз 53229", державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП, тобто на 23 жовтня 2018 року, було Приватне підприємтство "Коп-Сервіс", яке у подальшому змінило назву на Приватне підприємство "Фа-Груп Компані", код ЄДРПОУ 32454489 (відповідач).
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач направив відповідачу вимогу від 17.12.2019 № 3.1-05/42128 про компенсацію у добровільному порядку 44836,93 грн. витрат МТСБУ.
Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказів сплати відповідачем позивачу суми 44836,93 грн. страхового відшкодування сторонами не подані. Відповідач проти заявленого позову не заперечив та позовні вимоги не спростував.
На підставі викладеного вище, позовні вимоги про стягнення суми 44836,93 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2270,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Фа-Груп Компані" (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 1-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 32454489) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, бул. Русанівський, б. 8, ідентифікаційний код юридичної особи 21647131) страхове відшкодування у розмірі 44836 (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять шість) гривень 93 коп., 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 05 листопада 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко
Судове рішення № 100842536, Господарський суд Запорізької області було прийнято 02.11.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/2362/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: