Рішення № 100842524, 06.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/138/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 Справа № 908/1798/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1798/21

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд.137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), буд.7)

до відповідача: Приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А)

про визнання договору купівлі-продажу теплової енергії розірваним

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

27.09.2021 на адресу суду надійшла заява від 24.09.2021 Приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" про подання доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 908/1798/21 та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2700,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.09.2021 вказану заяву передано на розгляд судді Смірнову О.Г.

Ухвалою господарського суду від 28.09.2021 прийнято заяву Приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" про подання доказів судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1798/21 до розгляду, судове засідання призначено на 06.10.2021 о 16:15. Вказаною ухвалою суду явка у судове засідання уповноважених представників сторін визнана не обов`язковою.

29.09.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява із електронним цифровим підписом, в якій останній просить розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без участі відповідача та його представника. При цьому зазначив, що заяву підтримує в повному обсязі.

В судове засідання 06.10.2021 представники сторін не з`явилися, про дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином шляхом надіслання на їх адреси копії ухвали суду від 28.09.2021.

Приписами ч. 4 ст. 244 ГПК України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши вказану вище заяву, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.09.2021 у справі № 908/1798/21 у задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" про визнання розірваним договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202031 від 01.01.2007 року відмовлено, вирішено витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. покласти на позивача у справі - Концерн "Міські теплові мережі".

У поданій заяві від 24.09.2021 про ухвалення додаткового рішення відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2700,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи, відповідач зазначав, що до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ним будуть надані докази понесення судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу. При цьому відповідач у відзиві виклав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: 1500 грн. (вартість складення відзиву на позовну заяву) + 2400 грн. (вартість участі адвоката в двох судових засіданнях) = 3900 грн. 00 коп.

Заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1798/21 надійшла на адресу суду 27.09.2021.

Таким чином, відповідач звернувся із заявою у строк, що не перевищує п`яти днів після ухвалення рішення суду, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката відповідач надав копію договору про надання правничої допомоги (адвокатських послуг) від 19.03.2021 (далі Договір), який укладений між Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Черкашина" (далі Виконавець) та Приватним торгівельно-виробничим підприємством "ДП-Вектор" (далі Замовник), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу (адвокатські послуги) Замовнику в обсязі та на умовах, передбачених домовленістю між сторонами, цим Договором, чинним законодавством України, а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити правничу допомогу та інші послуги надані йому Виконавцем у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно із п. 2.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами.

Умовами п. 3.1., 3.3. – 3.6. Договору визначено, що за надання правничої допомоги (адвокатських послуг), передбаченої даним Договором, Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, який остаточно зазначається узгодженому сторонами акті здачі-прийняття послуг, що після його підписання стає невід`ємною частиною цього Договору. Оплата винагороди Виконавця здійснюється у безготівковому порядку на банківські реквізити Виконавця. Усі розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України. Також у виключних випадках, за усною домовленістю між сторонами, оплата винагороди може бути здійснена готівковим шляхом та (або) в іноземній валюті. Сторони відповідно до цього Договору складають акт здачі-прийняття послуг, в якому зазначається загальний обсяг наданих послуг та їх вартість. Акт є підставою для оплати, виставлення рахунку - не вимагається. У разі не підписання Замовником акту здачі-прийняття послуг - він зобов`язаний його повернути у 10-денний термін з обґрунтованими зауваженнями, в іншому випадку - акт здачі-прийняття вважається узгодженим на 11-ий день від дня отримання Замовником такого акту.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Виконавець надає правничу допомогу (адвокатські послуги) Замовнику власними силами - адвокатами адвокатського об`єднання Виконавця, юристами та помічниками адвокатами Об`єднання, а також має право залучати до виконання даного договору/ інших адвокатів та фахівців, участь яких Виконавець визнає необхідною при виконанні своїх зобов`язань за цим Договором. Відповідальність за дії усіх осіб, які надають послуги Замовнику в рамках цього Договору несе Виконавець.

До вказаного Договору між його сторонами був підписаний Додаток 1, в якому зазначена вартість винагороди та гонорару за надання правової допомоги, зокрема:

- вихід до суду в межах м. Запоріжжя (участь у судовому засіданні, ознайомлення з матеріалами справи, інша необхідність візиту до суду в інтересах Замовника) – від 1200 грн.;

- складення процесуальних документів – в залежності від складності документа, вартість складення позовної заяви, апеляційної/касаційної скарги – від 1500 грн., відзиву, відповіді, заперечень – від 1000 грн., інші заяви та документи за домовленістю.

В матеріалах справи наявні копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1021640 від 30.07.2021 на адвоката Федорова Максима Дмитровича та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001645 від 26.04.2018, виданого Федорову Максиму Дмитровичу.

Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Черкашина" були виписані Приватному торгівельно-виробничому підприємству "ДП-Вектор" наступні рахунки-фактури:

- рахунок-фактура № 28-1/07/21 від 28.07.2021 на оплату за юридичні послуги – складення відзиву на позов у господарській справі № 908/1798/21 на суму 1500,00 грн.;

- рахунок-фактура № 22-1/09/21 від 22.09.2021 на оплату за юридичні послуги – участь адвоката в судовому засіданні 22.09.2021 в господарській справі № 908/1798/21 на суму 1200,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що між Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія Черкашина" та Замовником був підписаний акт здачі-прийняття послуг від 22.09.2021 згідно договору про надання правничої допомоги від 19.03.2021, за яким Виконавцем були надані, а Замовником прийняті наступні юридичні послуги (правова допомога): складення відзиву на позов у господарській справі № 908/1798/21 на суму 1500,00 грн., участь адвоката в судовому засіданні 22.09.2021 у господарській справі № 908/1798/21 на суму 1200,00 грн., разом на суму 2700,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відзив на позовну заяву у справі № 908/1798/21 оформлений за підписом адвоката Федорова М.Д. та відправлявся на адресу позивача адвокатом Федоровим М.Д.

Разом з тим адвокат Федоров М.Д. був присутній в судовому засіданні 22.09.2021 у справі № 908/1798/21.

В якості підтвердження оплати наданих послуг з правової допомоги відповідач надав суду копії платіжних доручень № 145 від 29.07.2021 на суму 1500,00 грн. та № 193 від 22.09.2021 на суму 1200,00 грн.

Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи доведення відповідачем факту надання послуг з правничої допомоги, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2700,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1798/21 задовольнити.

2. Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка (Задніпровська), буд. 7, ідентифікаційний код 32121458) на користь:

- Приватного торгівельно-виробничого підприємства "ДП-Вектор" (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А, ідентифікаційний код 23879992) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 01.11.2021.

Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.