Ухвала суду № 100839969, 04.11.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/4491/21

Провадження №1-кс/0203/2756/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-слідчої Мельник А.А.;

-прокурора Олійника І.В.;

-захисника Калюжного Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Мельник Анастасії Андріївни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійну-технічну освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 27 частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №12021040000000332,

у с т а н о в и в:

1. 04 листопада 2021 року слідча за погодженням з прокурором звернулася до суду із цим клопотанням, у якому зазначила, що ОСОБА_1 організував і в подальшому очолив злочинну організацію, до складу якої входили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Члени вказаної злочинної організації у проміжок часу від 21.03.2021 по 02.11.2021 незаконно, з метою збуту виготовляли і згодом збували особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – опій ацетильований.

2. 02 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 27 частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України.

3. У клопотанні слідча просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави.

4. Необхідність застосування до підозрюваного саме такого виду запобіжного заходу слідча мотивувала наявністю ризиків його переховування від органу досудового розслідування або суду, можливістю вчинення іншого кримінального правопорушення.

5. У судовому засіданні прокурор, слідча заявлене клопотання підтримали у повному обсязі.

6. Підозрюваний, його захисник у суді проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

7. Заслухавши пояснення підозрюваного, його захисника, слідчої, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

8. Судом встановлено, що за вказаними вище обставинами відкрите кримінальне провадження №12021040000000332, а 02.11.2021 – ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 27 частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України.

9. Відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

10. Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

11. За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

12. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

13. У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

14. У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

15. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

16. З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК (можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, можливість здійснення впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), а також ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК (відсутність хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою), доходжу висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

17. При цьому суд вважає за можливе не визначати заставу відповідно до частини 4 статті 183 КПК.

18. Суд критично ставиться до копії медичної довідки від 03.11.2021, наданої суду стороною захисту на підтвердження захворювання підозрюваного на цукровий діабет ІІ ступеню, оскільки згідно з нею такий діагноз поставлено лікарем зі слів самого підозрюваного.

19. Керуючись статтями 182, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31 грудня 2021 року з утриманням у державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя М.О. Католікян