Ухвала суду № 100839760, 04.11.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/2141/21

Провадження № 1-кп/210/485/21

"04" листопада 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.

секретаря судового засідання Перог Р.О..

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Бондарчук О.С., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 захисника - адвоката Солодовника О.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 263-1 КК України, відомості про яке 24 січня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040000000089,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 263-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Бондарчук О.С. звернувся з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених.

Захисник обвинувачених Солодовник О.А. заперечував щодо клопотання прокурора. Звернувся до суду з клопотаннями про зміну запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на інший альтернативний захід не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки прокурором не надано доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КК України. Проти призначення справи до судового розгляду та складання досудової доповіді не заперечував.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника і також звернулась з клопотанням про зміну запобіжно заходу на інший альтернативний захід не пов`язаний з триманням під вартою, крім того скаржилась про погане самопочуття в умовах тримання під вартою. Проти призначення справи до судового розгляду та складання досудової доповіді не заперечувала. Підтримала скаргу на проведення медичного огляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо клопотання прокурора та звернувся з клопотанням про зміну запобіжно заходу інший альтернативний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Проти призначення справи до судового розгляду та складання досудової доповіді не заперечував.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, захисника та обвинувачених, прийшов до наступних висновків.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 24 січня 2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020040000000089 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 263-1 КК України відповідає положенням статті 291 КПК України, підсудний Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, підстав для повернення його прокурору не вбачається. Також не вбачається підстав для застосування положень пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України.

Враховуючи наведене, обвинувальний акт на підставі пункту 5 частини 3 статті 314 КПК України підлягає призначенню до судового розгляду.

У відповідності до частини 1 статті 314-1 КПК України представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Кримінальні правопорушення за частиною ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 263-1 КК України є тяжкими злочинами, за якими передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, тому суд дійшов висновку, про необхідність доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Під час вирішення питання про доцільність продовження обвинуваченим строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії»(п. 60).

Європейський суд з прав людини у справі «Сергій Волосюк проти України» зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, при вирішенні питання про зміну обвинуваченим запобіжного заходу, суд враховує те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 263-1 КК України, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а також особи обвинувачених, а саме те, що останні на обліку в наркологічному відділенні ат у ОКЗ «ПНД м. Кривий Ріг» не знаходяться, раніше не судимі.

Крім того, судом враховується та обставина, що обвинувачений ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (непідконтрольна територія), що вказує на наявність ризику про переховування від суду, з метою уникнення відповідальності.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мають міцних соціальних зв"язків на території міста Кривого Рогу, не мають офіційного місця роботи. Тому суд критично ставиться до покликань захисника на те, що у разі зміни запобіжного заходу обвинувачені не будуть ухилятись від суду.

Посилання ОСОБА_2 на те, що його матір потребує сторонньої допомоги жодним чином не підтверджена, враховуючи що як встановлено при розгляді клопотання мати обвинуваченого проживає на території окупованої території, тому при зміні запобіжного заходу не виключена можливість втечі обвинуваченого та подальшого переховування за місцем реєстрації.

Крім того, враховуюючи що ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочинних дій у змові з ОСОБА_2 , останні стверджують про перебування в фактичних шлюбних відносинах, ризик втечі ОСОБА_1 , яка на території міста також не має міцних соціальних зв"язків, а так само і офіційних джерел доходу, підвищюється, .

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Як вбачається з матеріалів провадження, у справі не допитано свідків.

Суд, враховуючи правову позицію обвинувачених, приходить до висновку, що обвинувачені можуть чинити вплив на недопитаних під присягою свідків, з метою затягування судового розгляду по суті, а так само і зміни їх показів.

Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що станом на листопал 2021 року не допитані усі свідки обвинувачення, а так само і свідки сторони захисту, а тому обвинувачені, перебуваючи на волі можуть здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 04.11.2021 року наявність заявлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які посилається прокурор, не зменшилась, що не дає достатніх правових підстав суду для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший альтернативний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиев проти Молдови).

Крім того, оскільки обвинуваченим пред"явлено обвинувачення у вчиненні не одного епізоду кримінальних правопорушень за ст.ст. 263 та 263-1 КПК України, ризи вчиненні інших кримінальних правопорушень не знівельований, враховуючи що відносно ОСОБА_2 скеровано ще один обвинувальний акт у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що доводи захисника обвинувачених є необґрунтованими, а тому, клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на більш м`який, задоволенню не підлягає.

Інші, менш суворі запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених і продовження раніше обраного щодо них запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При цьому, суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, при вирішенні питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 01 січня 2022 року.

Крім того, обвинуваченим при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 659 100 (шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто) грн. 00 коп. Розмір даної застави є справедливим і об`єктивним, та в повній мірі відповідає і узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 182 КПК України. Підстав для зменшення розміру застави визначеного судом першої інстанції, суд не вбачає.

Суд відхиляє твердження обвинувачених щодо тривалого перебування під вартою, оскільки судом вживаються усі заходи для швидкого та оперативного розгляду справи.

У рішенні ЄСПЛ від 12.12.2019 року у справі « Піхун проти України»(заява № 63754/09 ) Європейський Суд зауважив, що «розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи та поведінка заявника і відповідних органів державної влади, які розглядають справу …».

Тривалість перебування обвинувачених під вартою сама по собі не може слугувати безумовною підставою для прийняття рішення про зміну запобіжного заходу і підлягає врахуванню у сукупності з іншими обставинами, передбаченими ст. 177 та ст. 178 КПК України,

Щодо скарги ОСОБА_1 :

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2021 року зобов`язано уповноважених осіб ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" НЕГАЙНО забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікарем медичної частини для встановлення діагнозу та призначення необхідного лікування. З урахуванням результатів обстеження та встановленого діагнозу призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікування в обсязі, передбаченому стандартами та нормативами медичної допомоги у сфері охорони здоров`я. Про вжиті заходи ТЕРМІНОВО повідомити Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у строк до 21 вересня 2021 року до 12.00год.

Разом із тим, вимога суду не виконана.

21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 було подано скаргу, в якій зазначила, що ухвала суду від 14.09.2021 року проігнорована, «Криворізька установа виконання покарань (№3)» не забезпечила їй медичного огляду та не надала необхідну медичну допомогу.

21 жовтня 2021 року на адресу ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)» було надано запит щодо виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 вересня 2021 року.

23 жовтня 2021 року на адресу суду надійшов лист № 3/1-3387 від 22 жовтня 2021 року з ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)», в якому зазначено, що запит Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21.10.2021 року направлено до Філії Центру охорони здоров`я ДКВС України в Дніпропетровській та Донецькій областях.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я осіб, позбавлених волі.

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, в тому числі і особи, які тримаються під вартою. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм, в тому числі і в державних установах Міністерства юстиції, якими є слідчі ізолятори, в яких створюються умови для ефективного доступного для ув`язнених медичного обслуговування.

Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 року у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов`язком держави. Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов`язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров`я та «практичних вимог ув`язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з`ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції.

Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров`я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.

Враховуючи положення статті 206 КПК України, а також ту обставину що на виконання ухвали суду установою виконання покарань (ДУ "КУВП № 3") не забезпечено обстеження ОСОБА_1 лікарем у строк до 21 вересня 2021 року, а так само суду не надано витребувані відомості та довідки про стан її здоров"я, суд вважає за доцільне, з метою недопущення порушення прав на медичну допомогу, враховуючи положення Наказу Мінюстиції України від 18.03.2013р. №460/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України" та Порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затверджений наказом Мінюстиції України та Мінохорони здоров`я України від 10.02.2012 року № 239/5/104, забезпечити проведення медичне обстеження ОСОБА_1 під час попереднього ув`язнення в ДУ "Криворізька установа виконання покарань № 3".

В судовому засіданні ОСОБА_2 , як на підставу зміни запобіжного заходу посилався на відсутність в умовах СІЗО належної медичної допомоги.

Тому враховуючи, що ОСОБА_2 є слідчо-заарештованим, суд вважає, що з метою дотримання його прав слід провести відповідне медичне обстеження для перевірки скарг останнього.

Оскільки обвинувальний акт скеровано до суду з Дніпропетровської обласної прокуратури, та саме прокурори цієї прокуратури визначено старшими групи, суд вважає за доцільне покласти на прокуратуру контроль за виконанням ухвали в частині забезпечення медичного обстеження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Інших клопотань під час підготовчого засідання не надходило.

Клопотань про розгляд кримінального провадження в закритому судовому засіданні не надходило.

Керуючись статтями 130, 131, 170-174, 314-317, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 263-1 КК України, відомості про яке 24 січня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040000000089, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу - на 14 годину 00 хвилин 11 листопада 2021 року.

В судове засідання здійснити виклик сторін кримінального провадження.

Доручити представнику персоналу органу пробації в особі Тернівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області скласти досудову доповідь відносно обвинувачених:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , утримується в ДУ "КУВП № 3"

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; мешкала за адресою: АДРЕСА_3 , утримується в ДУ "КУВП № 3".

Встановити строк складання досудової доповіді - до 12 грудня 2021 року.

Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури Бондарчук О.С про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Клопотання захисника обвинувачених - адвоката Солодовника О.А. про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Клопотання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 263-1 КК України раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 01 січня 2022 року включно..

Попередньо обраний альтернативний захід обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді застави у розмірі 659 100 (шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто) грн. 00 коп. з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави - залишити без змін.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ст. 263-1 КК України раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 /шістдесят/ днів, а саме до 01 січня 2022 року включно.

Попередньо обраний альтернативний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді застави у розмірі 659 100 (шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто) грн. 00 коп. з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави - залишити без змін.

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" НЕГАЙНО ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПРОВЕДЕННЯ медичного обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 лікарями медичної частини з урахуванням скарг на стан здоров"я, встановити діагноз та призначити необхідне лікування в обсязі, передбаченому стандартами та нормативами медичної допомоги у сфері охорони здоров`я.

Зобов`язати уповноважених осіб ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" НЕГАЙНО повідомити Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стан здоров"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 а так само, чи можуть останні за станом здоров"я утримуватись в умовах ДУ "Криворізька установа виконання покарань № 3" та приймати участь у судових засіданнях.

Зобов`язати уповноважених осіб ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" НЕГАЙНО повідомити Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області чи має установа можливість надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідну медичну допомогу та лікування.

Витребувати з ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" інформацію про причини невиконання ухвали Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 вересня 2021 року.

Зобов"язати ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" у строк до 20 листопада 2021 року повідомити Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про вжиті заходи на виконання даної ухвали.

Витребувати з Філії Центру охорони здоров"я ДКВС України в Дніпропетровській та Донецькій областях інформацію про стан виконання запиту Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2021 року відносно забезпечення медичного обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про вжиті заходи на його виконання.

Витребувану інформацію надати у строк до 20 листопада 2021 року.

Копію ухвали направити до:

- Державної установи "Криворізька установа виконання покарань № 3" - для відома та виконання;

- Філії Центру охорони здоров"я ДКВС України в Дніпропетровській та Донецькій областях - для відома та виконання;

- Дніпропетровської обласної прокуратури - для відома та виконання;

- Тернівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області - для відома та виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захиснику.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошення 05 листопада 2021 року об 12 год. 45хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т. Миру 24, третій поверх).

Суддя: О. В. Чайкіна