Ухвала суду № 100839122, 13.12.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4105/18 Провадження № 1-кп/450/98/21

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

13 грудня 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мельничук І.І.,

при секретарі: Лаба С.П.,

з участю прокурора Волинець В. Е.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

захисників Кириєвського О. Б.

Кирилюка В. В.

Михалевського Ю. Р.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити скаргу адвоката Кириєвського О. Б. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на дії слідчого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017140000000289 від 05.09.2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в :

в провадженні судді Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І. перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Кириєвський О. Б. підтримав подану на адресу суду 17.01.2019 року скаргу на дії слідчого, в якій просить визнати незаконними дії заступника начальника першого слідчого відділу Слідчого управління Прокуратури Львівської облаті молодшого радника юстиції Незнайка С. В. щодо затримання ОСОБА_2 в кримінальному провадженні № 4201714000000289.

В обґрунтування зазначає, що в протоколі затримання було зазначено, що затримання ОСОБА_2 відбулося 20.09.2017 року 19 год. 16 хв., однак Протокол затримання ОСОБА_2 був фактично складений та наданий для зауважень о 00 год. 30 хв. 21.09.2017 року у приміщенні СВ СУ прокуратури Львівської області, що зазначено в зауваженнях до такого. Як зазначено у Протоколі, ОСОБА_2 був затриманий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин). Однак ні в протоколі затримання, ні в усному порядку ОСОБА_2 не було роз`яснено, яка сукупність очевидних ознак вказує на те, що саме ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 268 КК України. Зазначає, що ОСОБА_2 не є суб`єктом даного службового злочину, а в даній кваліфікації наявні виправлення, здійснені ручкою, що не дало можливості достеменно ідентифікувати інкриміновану статтю КК України та повною мірою розуміти підставу затримання, що у свою чергу є очевидним порушенням прав ОСОБА_2 . Зважаючи на той факт, що ОСОБА_2 протягом 24 годин з моменту затримання не було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення і ОСОБА_2 був звільнений, виникає сумнів у наявності такої підстави затримання як «безпосередньо після вчинення злочину сукупність ознак вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин». Більше того, в подальшому дії ОСОБА_2 було кваліфіковано саме як пособництво до вчинення злочину, що як виходить із логіки речей, не могло бути вчинено безпосередньо перед затриманням ОСОБА_2 .. Вважає, що незаконне затримання ОСОБА_2 є порушенням прав на свободу та особисту недоторканість, а також права на повідомлення про підстави такого затримання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Кириєвський О. Б. заявлені вимоги скарги з наведених мотивів підтримали повністю та просили суд її задоволити.

Прокурор Волинець В. Е. у підготовчому судовому засіданні проти задоволення вказаної скарги заперечив, оскільки такого процесуального рішення суду не передбачено статтею 314 КПК України. Просив суд у задоволенні скарги відмовити.

Інші учасники кримінального провадження поклались на розсуд суду.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Нормою ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зокрема, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9-1 частини першої статті 303 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 -316 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 303 КПК України від час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті, а саме: рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

Тобто, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора лише згідно з правилами, визначеними статтями 314-316 цього Кодексу.

Разом із тим, статтею 314 КПК України визначено вичерпний перелік процесуальних рішень, які у підготовчому судовому засіданні має право прийняти суд (затвердити угоду; закрити провадження; повернути обвинувальний акт прокурору; направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта).

Натомість доводи скарги сторони захисту стосуються виключно законності дій слідчого та прокурора щодо проведення слідчих дій та окремих процесуальних дій у даному кримінальному провадженні тобто, на думку суду, стосуються процесуального питання щодо допустимості доказів у кримінальному провадженні.

Проте, згідно вимог ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Суд, відповідно до вимог статей 314-316 КПК України, не вправі виходити за межі наданих йому нормами КПК України повноважень при проведенні підготовчого судового засідання та вдаватись фактично до оцінки інших процесуальних документів у кримінальному провадженні, що не передбачено стадією підготовчого провадження.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що у задоволенні скарги обвинуваченого на дії слідчого щодо проведення слідчих дій та окремих процесуальних дій за межами строків досудового розслідування слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 160, 303, 314-315 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні скарги адвоката Кириєвського О. Б. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на дії слідчого у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017140000000289 від 05.09.2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 368 КК України – відмовити.

Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяІ. І. Мельничук