Рішення № 100838782, 28.10.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6604/21 2/335/2382/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участі секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Іващенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про встановлення факту поживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя до Запорізької міської ради із вказаною позовною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що померлий ОСОБА_2 та вона, проживали однією сім`єю без шлюбу в період часу з 24.03.1989 року до 19.10.2020 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з 1989 року та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина, за адресою: АДРЕСА_1 (з 1989 року без реєстрації, а 31.08.2020 року померлий був зареєстрований), де вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя. Зазначене вбачається з довідки, виданої ЖБК № 335 Машинобудівник-31, що останнім постійним місцем проживання та реєстрації спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було за адресою: АДРЕСА_1 з 24.03.1989 року по день смерті. На день смерті спадкодавець був зареєстрований та проживав разом в цивільному шлюбу з ОСОБА_1 .

А ні позивачка, а ні померлий ОСОБА_2 на час спільного проживання не перебували в інших зареєстрованих шлюбах.

Після смерті ОСОБА_2 , всі витрати на його поховання, ОСОБА_1 несла самостійно. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. За життя померлий ОСОБА_2 заповіт не склав. Фактично спадщину від померлого прийняла вона, як спадкоємиця за законом четвертої черги, так як більше п`яти років по день смерті ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з ним однією сім`єю, на час відкриття спадщини були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в період часу з 24.03.1989 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно позивачу для реалізації свого права на прийняття спадщини.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2021 року, відкрито провадження по справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання. Сторонам було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Витребувано з п`ятої Запорізької державної нотаріальної контори спадкову справу, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.09.2021 року на адресу суду від державного нотаріуса Сидорук К.В. надійшла копія спадкової справи № 152 за 2021 рік, після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина ОСОБА_2 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2021 року, закрито підготовче засідання у даній справі та призначено цивільну справу до розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні. Суду зазначила, що з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1989 року.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволення позову наполягала з підстав, що викладені в ньому.

Представник відповідача - Запорізької міської ради Борзенко Г.В. у судове засідання не з`явилася, 31.08.2021 року подала до відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить розглянути справу за відсутності представника міської ради та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні також був допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , який зазначив суду, що померлого ОСОБА_2 усе своє життя вважав дідом, бо він разом з ОСОБА_1 , яка доводиться йому бабусею, більше 10 років проживали разом, разом відпочивали, у них був спільний побут, бюджет. За час сумісного проживання, був придбаний автомобіль, після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 всі витрати на його поховання, несла самостійно.

Вислухавши позивача, представника позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 більше десяти років, а саме з березня 1989 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала з останнім однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Вони проживали в квартирі АДРЕСА_2 , були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права і обов`язки подружжя.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Запоріжжі, у віці 81 років, про що складений відповідний актовий запис за № 1727, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 виданим 21.10.2020 року Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Після його смерті відкрилася спадщина, до обсягу спадкового майна входить зокрема автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2021 року, витребувано з п`ятої Запорізької державної нотаріальної контори спадкову справу, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої вбачається, що із заявою про відкриття спадку звернулася лише позивач.

Судом з`ясовано той факт, що тягар спільного побуту після смерті ОСОБА_2 та нагляд за ним був повністю покладений на позивача по справі, тобто ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 всі питання, пов`язанні з похоронами, вирішувала позивач по справі, самостійно несла всі затрати по його захороненню, що підтверджується в тому числі довідкою на одержання праху № 1.138008К.

Факт того, що ОСОБА_1 , проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 04.03.1989 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 також підтверджено довідкою ЖБК № 335 Машинобудівник-31 за № 5 складною головою ЖБК 09.03.2021 року показами допитаного свідка.

Крім того, з показу допитаного судом свідка ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 більше 10 років проживали разом за однією адресою, вели спільне господарство, мали спільні витрати, купували майно для спільного користування, брали участь у витратах на утримання житла.

Встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно позивачеві для підтвердження права на спадщину за законом, оскільки відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

З огляду на це, суд зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно врахувати ознаки, визначенні у понятті домогосподарства, закріпленому у ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19.10.2000 року із змінами та доповненнями, згідно якої домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Крім цього, пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту проживання однією сім`єю її з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу в період часу з березня 1989 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, вели сумісне господарство, піклувалися один про одного, тощо.

За таких обставинах, та враховуючи неможливість в інший спосіб встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а встановлення даного факту необхідне позивачеві для виникнення майнових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що померлий ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 21.10.2020 року) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживали однією сім`єю без шлюбу в період часу з 24.03.1989 року до 19.10.2020 року.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28.10.2021 року.

Повне судове рішення cкладено 03.11.2021 року.

Суддя В.О. Макаров