Рішення № 100836457, 05.11.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3796/21

Провадження № 2-а-40/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.,

при секретарі судового засідання Куник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 03.09.2021 року інспектором І роти 3 батальйону лейтенантом поліції Мельник Д.С. було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4721110, якою на позивачку накладено штраф в розмірі 340 грн., за те що вона 03.09.2021 року близько 12 год. порушила Правила дорожнього руху України, а саме порушення вимоги дорожнього знаку 4.1 «Рух прямо», та порушення, нібито, п. 8.4.г. ПДР – порушення вимог наказових знаків, звинувачуючи її к вчинення правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП «перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху». Позивачка заперечує дані обставини, вказує, що вимоги ПДР не порушувала, крім того зазначила, що по провулку Р.Лужевського, 8 у м. Києві знаку 4.1 «Рух прямо» відсутній. У зв`язку із чим, просила визнати постанову серії ЕАО №4721110 від 03.09.2021 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження у справі закрити.

Позивачка в судове засідання не з`явився, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив, заяв, клопотань суду не надав.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, з копії постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАО № 4721110 від 03.09.2021 року вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 340 грн.

03.09.2021 року позивачка звернулась із скаргою до Управління патрульної поліції у м. Києві у зв`язку із тим, що притягнення її до адміністративної відповідальності є незаконним та необґрунтованим.

Згідно з відповіддю Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 15.09.2021 постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4721110 від 03.09.2021 необґрунтовано залишено без змін.

Оцінюючи порядок розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який було, за твердженням останньої, порушено, суд звертає увагу на наступне.

Слід зазначити, що що жодних доказів на підтвердження вини у вчиненні правопорушення, передбаченого 4.1 ст. 122 КУпАП не зазначено у постанові, до відповіді на скаргу не додано.

Натомість відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, вцо використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 цієї ж статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду відповідачем не подано жодних доказів в обґрунтування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, при цьому з доводів позовної заяви вбачається, що позивачка зазначеного у оскаржуваній постанові правопорушення не вчиняла, вимоги Правил дорожнього руху не порушувала, тому підстави для накладення адміністративного стягнення були відсутні.

Відповідачем під час розгляду справи жодним належним доказом не підтверджено факту вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення, тому суд вважає, що всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України відповідач не довів правомірності своїх дій.

Доводи позивачки, про не порушення правил дорожнього руху, відповідачем не спростовані, будь-які підтвердження порушення нею правил дорожнього руху (фото фіксація, покази свідків) суду не подані.

В матеріалах справи відсутні дані, які б спростовували доводи позову про недотримання при винесення оскаржуваної постанови приписів ст.ст. 7, 245 КУпАП, чим порушено законні права позивача.

Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає недоведеним.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки наявні у матеріалах справи докази вказують на відсутність підстав про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР України, що свідчить про відсутність відповідного складу правопорушення в діях позивачки, суд вважає необхідним скасувати постанову відповідача та закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин позов слід визнати обґрунтованим, тому він підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, ст.293 КУпАП, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО № 4721110 від 03.09.2021 року про адміністративне правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Г.В.Висоцька