Рішення № 100835982, 01.11.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/479/21

Провадження № 2-а/156/21/21

Рядок статзвіту № 59

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 листопада 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.

за участю секретаря судових засідань Фітя А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іваничі справу № 156/479/21

за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник Шемет Ігор Костянтинович,

до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області Гальчика Сергія Миколайовича,

Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області,

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Шемет І.К.,

представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України - не з`явився;

представник відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області - Гальчик С.М.,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спірних правовідносин

Позивач звернувся до суду із позовом до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Гальчика Сергія Миколайовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що постановою начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Гальчика Сергія Миколайовича № 1 від 04.06.2021 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн. Зазначає, що жодного правопорушення він не вчиняв, закону не порушував, оскільки здійснив перепланування, яке не вимагає отримання дозвільних документів.

Відтак, враховуючи вищевказані обставини, просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

ІІ. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач позовні вимоги підтримує обґрунтовуючи позов тим, що, являючись підприємцем та власником приміщення, частина площі якого не була задіяною, у липні 2019 року він усно звернувся до депутата Нововолинської міської ради Климовича Л. з метою вияснення питання щодо ремонту і перепланування належного йому приміщення. Климович Л. пояснив, що жодних дозвільних документів для цього не потрібно. Він зробив ремонт у даному приміщенні: влаштував нову стіну, яка розділила існуюче приміщення на два приміщення з окремими входами; влаштував новий санвузол; влаштував нову стіну; влаштував вхід в приміщення з вікна будівлі, виконав вентиляційні отвори в огороджувальній та несучій конструкції у підвальному приміщенні.

Існуючі віконні прорізи було закладено орендарем, якому він здав 01.05.2020 року в оренду частину приміщення для облаштування магазину-пекарні, ним же і закладено та виконано новий віконний проріз в огороджувальній та несучій конструкції будинку, а також виконав вентиляційні отвори в огороджувальній та несучій конструкції у приміщенні пекарні.

У підвалі висота приміщення з 2,2 м до 2,5 м змінилася за рахунок демонтажу підлоги та вивезення землі, яка була завезена за часів побудови житлового будинку з метою попередження підтоплення підвалу.

З оскаржуваною постановою він не погоджується, оскільки проведені ним роботи не потребують дозвільних документів, у зв`язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача вважає, що позивач не вчиняв порушень, оскільки при здійсненні ремонту приміщення останній керувався постановою КМУ № 406 від 07.06.2017 року, згідно якої проведені роботи не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Права третіх осіб позивач при цьому не порушував, оскільки у своєму приміщенні він облаштував стіни, гіпсокартонну перегородку, прибрав дерев`яні стіни, замінив вікно на двері, облаштував санітарний вузол без втручання в інженерні системи загального користування. Ремонтні роботи проводилися ще в 2019 році, після цього позивач виготовив техпаспорт КП «БТІ», в якому не зазначено про допущення будь-яких порушень з боку позивача.

Цільове призначення приміщення не було змінено, оскільки статус «вбудованого приміщення» позивачем не змінений.

В судовому засіданні представник виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області Гальчик С.М. позовні вимоги заперечив повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, а рішення суб`єкта владних повноважень залишити без змін, оскільки оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення від 04.06.2021 р. № 1 про притягнення позивача до встановленої адміністративної відповідальності є похідною від виявленого факту самого порушення і винесена в межах повноважень та у спосіб, то передбачені Конституцією та законами України, а отже, є законною. Додатково зазначив, що облаштування позивачем санвузла передбачає втручання в інженерні системи загального користування і такі дії вже не підпадають під дію постанови КМУ від 07.06.2017 року № 406. З доданих до матеріалів справи копій фотознімків чітко вбачається втручання позивача в огороджувальні конструкції, що чинним законодавством заборонено. Окрім того, позивач облаштував у нежитловому вбудованому приміщенні багатоквартирного будинку магазин-пекарню з повним циклом виробництва, чим фактично змінив цільове призначення приміщення, в якому раніше розміщувалася аптека. Позивачем було здійснено поділ приміщення аптеки на окремі приміщення з окремими входами. Збільшення висоти підвального приміщення вплинуло на техніко-економічні показники, що підпадає під поняття реконструкції.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Будь-яких клопотань та заяв до суду не надходило. Відзив на позовну заяву до суду не подано.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

25.06.2021 року ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевської І.Є. позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано позивачу строк - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою від 30.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження за вимогами ст. 286 КАС України з викликом сторін по справі. Запропоновано відповідачу подати у строк 15 днів з моменту вручення ухвали про відкриття провадження відзив на позов стосовно всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову. Клопотання прозивача про відсточення строку подачі доказів задоволено.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що вбудоване нежитлове приміщення багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належить приватному підприємцю ОСОБА_1 .

Як визнається сторонами у вказаному приміщенні розміщувалася аптека.

Згодом позивачем було здійснено поділ приміщення аптеки на окремі приміщення з окремими входами з метою здачі в оренду частин приміщення, що пустували.

З виданого КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» технічного паспорту від 24.12.2019 року на об`єкт нерухомого майна - вбудоване приміщення «А-3» за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що таке складається з: тамбуру (26-12); торгового залу (26-13); коридору (26-14); коридору (26-15); матеріальної (26-16); тамбура (26-17); кабінета (26-18); коридора (26-19); кладової (26-20); санвузла (26-21); кімнати персоналу (26-22); санвузла (26-23); залу (26-24); кабінету (26-25). У техпаспорті зроблено помітку, що площа збільшена на 2,7 кв. м. за рахунок внутрішнього перепланування.

Висота приміщення підвалу складає 2,2 м, вбудованого приміщення - 3,4 м (а.с. 72).

Позивачем визнається факт влаштування ним нової стіни, яка розділила існуюче приміщення на два приміщення з окремими входами; влаштування нового санвузла; влаштування нової стіни; влаштування входу в приміщення з вікна будівлі, влаштування вентиляційних отворів в огороджувальній та несучій конструкції у підвальному приміщенні.

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 24.05.2021р. видано направлення для проведення позапланового заходу № 3 для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: «Реконструкція вбудованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 » щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.26).

З направлення про проведення позапланового заходу вбачається, що захід відбувся у присутності гр. ОСОБА_1 , який ознайомився з цим направленням та отримав його копію, добровільно допустив представників ДАБК до перевірки, про що свідчить розписка позивача від 24.05.2021 року (зворот а.с.26).

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проведено в період з 24 по 28 травня 2021 року, про що складено акт від 28.05.2021р. № 3, в якому зафіксовано наявність виявлених порушень, зокрема те, що власник нежитлового приміщення гр. ОСОБА_1 здійснив перебудову введеного в експлуатацію об`єкта будівництва, а саме: влаштував нову стіну (коридор 26-14), яка розділила існуюче приміщення на два приміщення з окремими входами; влаштував новий санвузол (приміщення 26-23); влаштував нову стіну (приміщення 26-24); влаштував вхід в приміщення з вікна будівлі; заклав існуючі віконні прорізи та виконав новий віконний проріз в огороджувальній та несучій конструкції будинку; виконав вентиляційні отвори огороджувальній та несучій конструкції (приміщення пекарні та підвальне приміщення). У підвалі після проведення будівельних робіт висота приміщення складає близько 2,5 м (відповідно до технічного паспорту на вбудоване приміщення від 24.12.2019 р. виданого КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» висота підвалу має становити 2,2 м з об`ємом приміщення 601 м3), тобто внаслідок робіт змінився будівельний об`єм підвального приміщення. Крім того, гр. ОСОБА_1 розмістив у вбудованому нежитловому приміщенні багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , магазин-пекарню, чим змінив функціональне призначення приміщення. Враховуючи викладене, у акті зроблені висновки, що гр. ОСОБА_1 здійснив реконструкцію вбудованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , оскільки він перебудував об`єкт будівництва змінивши функціональне призначення, внаслідок чого відбулась зміна основних техніко-економічних показників об`єкта. Реконструкція приміщення була здійснена без документів, що надають право на виконання будівельних робіт (замовником не було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу ДАБК), без належно розробленої та затвердженої проектної документації, чим порушено вимоги статей 26, 31, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» (далі - Порядок №466), п.5.41 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Констатовано, що оскільки вказаний об`єкт будівництва відноситься до об`єктів, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ч. 1., ч. 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.27-34).

Акт підписано позивачем ОСОБА_1 , у розділі Х «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контрою) та цього акта наявна відмітка про незгоду ОСОБА_1 з результатами перевірки (зворот а.с.33), примірник акту ним отримано 28.05.2021року (а.с.34).

На підставі акту перевірки, 28.05.2021 року винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Про виконання припису позивача було зобов`язано повідомити відділ державного архітектурно-будівельного контролю. Позивач припис не виконав.

28.05.2021 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Гальчиком С.М. складено протокол про адміністративне правопорушення, за вчинення ОСОБА_1 правопорушень, перебачених частинами 1, 5 статті 96 КУпАП. В протоколі також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 04.06.2021р. об 11:00 год. Копію протоколу ОСОБА_1 вручено 28.05.2021 року під розписку (а.с.35-36).

Примірники направлення для проведення позапланового заходу від 24.05.2021 року, акту перевірки та протоколу від 28.05.2021 року підписані ОСОБА_1 та йому вручені, про що свідчать його власноручні підписи на відповідних документах (а.с.26-36).

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Гальчиком С.М. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1 від 04.06.2021року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1, 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та, з урахуванням особи правопорушника, його майнового стану і характеру правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі в сумі 8500,00 грн. (а.с.3-5).

Зазначена постанова підписана позивачем та йому вручена 04.06.2021 року, про що свідчить його власноручний підпис.

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, вважає, що дії начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Гальчика С.М. є протиправними, а вказана постанова № 1 від 04.06.2021 року такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся із адміністративним позовом до суду.

V. Застосоване законодавство

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 96 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI, абзацом 5 п. 7 Порядку № 553 також визначено, що підставою для позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно приписів ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, відповідно до постанови КМУ від 7 червня 2017 р. № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» таких документів не потребують роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності і ін.

Крім того, за змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Окрім цього, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частинами 2, 4 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

VІ. Висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

В першу чергу суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області Гальчика Сергія Миколайовича, оскільки він не є належним відповідачем у цій справі, а за змістом ст. 222 КУпАП належним відповідачем у даному спорі є орган, від імені якого і винесена оскаржувана постанова, тобто виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України також є неналежним відповідачем у даній справі так, як оскаржуване рішення винесено посадовою особою виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, у зв`язку з чим позовні вимоги до Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується стороною позивача, ОСОБА_1 щодо введеного в експлуатацію об`єкта нерухомого майна - вбудованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив наступні дії: влаштував нову стіну (коридор 26-14), яка розділила існуюче приміщення на два приміщення з окремими входами; влаштував новий санвузол (приміщення 26-23); влаштував нову стіну (приміщення 26-24); влаштував вхід в приміщення з вікна будівлі; заклав існуючі віконні прорізи та виконав новий віконний проріз в огороджу вальній та несучій конструкції будинку; виконав вентиляційні отвори в огороджувальній та несучій конструкції (приміщення пекарні та підвальне приміщення).

Позаплановою перевіркою встановлено, що в підвалі після проведення будівельних робіт висота приміщення складає близько 2,5 м (відповідно до технічного паспорту на вбудоване приміщення від 24.12.2019 р. виданого КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» висота підвалу має становити 2,2 м з об`ємом приміщення 601 м3), тобто внаслідок робіт дійсно змінився будівельний об`єм підвального приміщення.

Крім того, гр. ОСОБА_1 розмістив (зі слів позивача здав в оренду відокремлену частину приміщення) у вбудованому нежитловому приміщенні багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , магазин-пекарню з повним циклом виробництва, чим змінив функціональне призначення приміщення. Даний об`єкт належить до об`єктів з незначними (СС1) наслідками.

Згідно Порядку № 406 від 07.06.2017 року перепланування нежитлового приміщення - це роботи, при яких не передбачено втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Відповідно до пункту 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011№ 466, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Пунктом 3.2.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» також визначено, що будівельні роботи - це процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Відповідно до п.3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко- економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Порядок отримання дозвільних документів на проведення реконструкції визначається Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 11.03.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Пунктом 1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 5 Порядку № 466 передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняється виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 7 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, як нове будівництво, так і реконструкцію віднесено до будівельних робіт, які потребують отримання дозвільного документу. Однак, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, реконструкція приміщення позивачем була здійснена без документів, що надають право на виконання будівельних робіт (замовником не було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу ДАБК та не отримано документ, що дає право на виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень по АДРЕСА_1 ).

18 грудня 2018 Кабінет Міністрів України затвердив відповідні зміни до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 7 червня 2017 р. № 406, зокрема, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

В той же час, пунктами 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3 Правил № 76, передбачено, що переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року по справі № 463/3414/16-ц, провадження № 61-30997св18.

Верховний Суд у постановах від 29 квітня 2020 року у справі №742/1756/17 та від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16 наголошує на тому, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, в результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників об`єкту, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому зазначені зміни та вдосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/бо функціонального призначення об`єкту будівництва. Відповідно, роботи, якими не змінено площу нежитлового приміщення, його конструкцію та функціональне призначення, не є реконструкцією, а тому не потребують отримання дозвільних документів на їх виконання.

На переконання суду, позивачем дійсно було змінено функціональне призначення приміщення, оскільки у вбудоване нежитлове приміщення багатоквартирного житлового будинку, де розміщувалася аптека, позивач розмістив пекарню-магазин з повним циклом виробництва.

В результаті влаштування нової стіни, яка поділила існуюче приміщення на два приміщення з окремими входами та влаштування нової стіни позивачем було змінено геометричні розміри нежитлового приміщення.

Докази того, що орендар частини приміщення, яке було здане ОСОБА_1 в оренду для облаштування магазину-пекарні, мав право на закладення існуючих віконних прорізів, закладення та виконання нового віконного прорізу в огороджувальній та несучій конструкції будинку, а також виконання вентиляційного отвору в огороджувальній та несучій конструкції у приміщенні пекарні позивачем не надано та у матеріалах справи такі відсутні.

Діями ОСОБА_1 було здійснено втручання в несучі та огороджувальні конструкції, що проявилося у влаштуванні позивачем входу в приміщення з вікна будівлі, закладення існуючих віконних прорізів та виконання нових віконних прорізів в огороджувальній та несучій конструкціях будинку, виконав вентиляційні отвори в огороджувальній та несучій конструкції приміщення пекарні та підвального приміщення.

Облаштування нового санвузла, яке здійснив позивач, є переобладнанням, яке дозволяється здійснювати після одержання відповідного дозволу виконавчого комітету місцевої ради відповідно до законодавства.

Таким чином, позивачем було здійснено реконструкцію, а не перепланування, оскільки ним фактично було здійснено роботи з реконструкції вбудованих приміщень з втручанням в огороджувальні та несучі конструкції (несучі стіни), що підтверджено наявними в матеріалах справи фотографіями приміщення (а.с.24-25).

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 здійснив реконструкцію вбудованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , оскільки він перебудував об`єкт будівництва змінивши функціональне призначення, внаслідок чого відбулась зміна основних техніко-економічних показників об`єкта.

У разі виявлення порушень вимог законодавства в сфері містобудування органи державного контролю наділені правом на складання відповідних протоколів про правопорушення в сфері містобудівної діяльності та за наслідками розгляду відповідних протоколів виносять постанови про притягнення винних осіб до відповідальності, що мало місце в даному випадку.

На думку суду, відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій щодо проведення позапланової перевірки та складання за її наслідками відповідних документів: акту перевірки, протоколу про правопорушення в сфері містобудування, та за наслідками розгляду справи - постанови про накладення штрафу в сфері містобудівної діяльності.

З огляду на те, що правова кваліфікація порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності, ґрунтується на тому, що позивач виконав роботи, які є втручанням у несучі конструкції або та/або інженерні системи загального користування, то за умови доведеності цієї обставини, у відповідача були підстави для притягнення позивача до відповідальності.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач, виявивши порушення позивачем вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за що передбачена відповідальність за ч. 1, ч. 5 ст. 96 КУпАП, тобто порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд та виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Доводи представника про відсутність в діях позивача порушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Правопорушення вчинене ОСОБА_1 є триваючим, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

Триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок. Так, позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проводився з 24 по 28 травня 2021 року, протокол про адміністративне правопорушення складено 28.05.2021 року, а постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення, винесена 04 червня 2021 року. Отже, оскаржувана постанова винесена в межах строків визначених ст. ч. 1 ст. 38 КУпАП, а штраф у розмірі 8500 грн, накладений на позивача у мінімальному розмірі з урахуванням особи правопорушника та його майнового стану, відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, та в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ч. 5 ст. 96 КУпАП), що відповідає вимогам ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Відтак, відповідачем дотримано вимоги КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови, такі дії здійснені у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови та приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, понесені ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 8, 9, 72, 77, 78, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області Гальчика Сергія Миколайовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити, а постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1 від 04.06.2021 року, винесену начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області Гальчиком Сергієм Миколайовичем - залишити без змін.

Судові витрати залишити за ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача: Шемет Ігор Костянтинович, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області Гальчик Сергій Миколайович, адреса: пр-т Дружби,27, м. Нововолинськ, Волинська обл.;

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, (код ЄДРПОУ 37471912, місце знаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133).

Відповідач: виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області, код ЄДРПОУ 04051342, місце знаходження: пр-т Дружби, буд. 27, м. Нововолинськ, Волинська область, 45400.

Повний текст рішення виготовлено 05 листопада 2021 року.

Суддя І. Є. Малюшевська