Рішення № 100835471, 04.11.2021, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1090/21

2/609/535/2021

04 листопада 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

при секретарі судового засідання Аніпчук В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до

відповідача: Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

учасники справи - не з`явилися,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 24 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що залишилося після смерті мачухи ОСОБА_2 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мачуха позивача ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із:

- права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який належить померлій ОСОБА_2 і відноситься до суспільної групи колгоспний двір, головою якого є ОСОБА_2 ;

- земельної ділянки розміром 1,21га, кадастровий номер 6125880900:01:001:0194, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Бриківської сільської ради Шумського району Тернопільської області;

- земельної ділянки розміром 0,22га, кадастровий номер 6125885700:01:001:0469, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Онишковецької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

На випадок своєї смерті мачуха позивача ОСОБА_2 зробила розпорядження, згідно якого призначила позивача ОСОБА_1 спадкоємцем усього належного їй майна.

На день смерті ОСОБА_2 , позивач постійно проживав разом з мачухою, допомагав у веденні спільного господарства в с. Бриків Шумського району Тернопільської області.

Однак, коли позивач звернувся до приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу для отримання Свідоцтва про право на спадщину, отримав роз`яснення-відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що ним не підтверджено родинні стосунки з померлою і рекомендовано звернутися до суду.

На підставі викладеного, позивач просить позов його задовольнити та визнати за ним право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 28 вересня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2021 року.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2021 року справу було призначено до судового розгляду на 04 листопада 2021 року.

5. Сторони в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

6. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

8. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

9. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 170.

10. Як вбачається із свідоцтва на право власності на жилий будинок та реєстрового напису на документи про право власності, ОСОБА_2 є власником жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , і який належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_2 , на підставі рішення виконкому Шумської районної Ради народних депутатів № 136 від 27.06.1989р.

11. Згідно із архівним витягом із погосподарської книги № 2 Бриківської сільської ради Шумського району Тернопільської області за 1991-1995 роки станом на 15.04.1991р. вбачається, що у житловому будинку (суспільна група – колгоспна) проживали: голова сім`ї – ОСОБА_2 ., члени сім`ї – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

12. Відповідно до повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна № 158 від 22.11.2019р., виданого ФОП ОСОБА_5 вбачається, що після огляду будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 станом на 22 листопада 2019 року встановлено, що зміни в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна не виявлено.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи колгоспний двір.

13. Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 належить:

- земельна ділянка площею 1,21га, кадастровий номер 6125880900:01:001:0194, розташована на території Бриківської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, надана ОСОБА_2 на підставі розпорядження Шумської райдержадміністрації від 26.08.2003р. № 311, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР №037631;

- земельна ділянка площею 0,22га, кадастровий номер 6125885700:01:001:0469, розташована на території Онишковецької сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, надана ОСОБА_2 на підставі розпорядження Шумської райдержадміністрації від 26.08.2003р. № 311, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР №022005.

14. Заповітом, посвідченим 19.02.2009р. секретарем виконкому Бриківської сільської ради Шумського району Тернопільської області, підтверджується, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 .

15. Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Компаніївка Компаніївського району Кіровоградської області, в графі «Батьки» вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

16. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Бриківською сільською радою народних депутатів 28.08.1992р.н., вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Бриків, Шумського району, Тернопільської області.

17. Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Шумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Славута, Хмельницької області.

18. Із довідки № 764 від 02.12.2019р., виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована одноосібно за адресою АДРЕСА_1 .

19. Із довідки № 5 від 05.01.2021р., виданої Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею, до дня смерті, у веденні господарства їй допомагав син ОСОБА_1 .

20. Відповідно до рішення Бриківської сільської ради народних депутатів Шумського району Тернопільської області від 27 січня 1995 року «Про перейменування вулиць села Бриків, Онишківці» слідує, що було проведено перейменування

АДРЕСА_1 . Своїм листом № 62/01-16 від 28.02.2020р. «Про роз`яснення щодо порядку спадкування» приватний нотаріус Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. роз`яснила позивачу ОСОБА_1 , що оскільки ним не подано документів, що підтверджують родинні відносини з померлою, йому рекомендовано звернутися до суду.

ІV. Оцінка Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

22. Вимогами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

23. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

24. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

25. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

26. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

27. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

28. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

29. Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

30. Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.

31. Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

32. За змістом ст.123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

33. Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

34. Таким чином, право на частку у колгоспному дворі, яке було набуто до 15 квітня 1991 року мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

35. Житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_2 , а членами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Отже кожен з них набув у власність по 1/3 частці вказаного вище житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .; ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . Після їх смерті відкрилася спадщина на належне їм майно, у тому числі на спірний житловий будинок.

36. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування , та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах права приватної власності , правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

37. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

38. Власник майна, як це передбачає ст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

39. Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 п, 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі, свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

40. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

41. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

42. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

43. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

44. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

45. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

46. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

47. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

48. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

49. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

50. Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

51. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

52. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

53. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на житловий будинок в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

54. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

55. Позивачем при подачі позову було сплачено 908 грн. 00 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідачів вимоги статті 141 ЦПК.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, ст.ст. 120, 112 ЦК Української РСР суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Шумської міської ради Тернопільської області (місце знаходження: 47101, Тернопільська область,м. Шумськ, вул. Українська, 59, код ЄДРПОУ: 04396259) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за заповітом внаслідок смерті мачухи ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності:

- на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку розміром 1,21га, кадастровий номер 6125880900:01:001:0194, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Бриківської сільської ради Шумського району Тернопільської області;

- на земельну ділянку розміром 0,22га, кадастровий номер 6125885700:01:001:0469, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Онишковецької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

3. Не застосовувати до відповідача Шумської міської ради Тернопільської області вимоги статті 141 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 04 листопада 2021 року.

Суддя: О. М. Катерняк