Вирок № 100834483, 03.11.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1987/21

провадження №1-кп/136/130/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021025040000396 від 10.08.2021, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобильня Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області, житель АДРЕСА_1 , громадянина України, працює в ТОВ "Племінний завод "Україна" в с. Костянтинівка, з середньою освітою, розлученого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 10.08.2021 біля 10 год. 00 хв., більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території складських приміщень ТОВ «Племінний завод «Україна», які розташовані в АДРЕСА_1 , під час передачі зміни охороннику ОСОБА_2 , на ґрунті раптово виниклої суперечки із останнім, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи свої суспільно-небезпечні дії та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння шкоди здоров`ю останньому, діючи умисно, завдав ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область щелепи та один удар кулаком лівої руки в область обличчя, після чого ОСОБА_1 залишив місце події у невідомому напрямку. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відповідно до висновку експерта № 104 від 22.10.2021 належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров`я.

Такі умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження встановив, що обвинувачений ОСОБА_1 , отримавши копії матеріалів дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оскаржує встановлені під час дізнання обставини вчиненого кримінального проступку, його кваліфікацію, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України. За участю захисника адвоката Вдовиченка В.І. подано письмову заяву про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку, без судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_2 також подав письмову згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України.

Суд, враховуючи вищевикладене, вважає за можливе розглянути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Суд, оцінивши кожен доказ із погляду належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження й доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії кримінальних проступків, не працює, за місцем проживання характеризується добре; на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває, раніше не судимий.

Суд, призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого, який має офіційне місце роботи та отримує дохід.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням викладеного, того що обвинувачений працює в ТОВ "Племінний завод "Україна", суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді виправних робіт в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України з урахуванням вимог ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про долю речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11–12, 50–51, 57, 65–67, ч. 2 ст. 125 КК України, ст.ст. 368, 370, 374, 376, 381–382, 394–395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців виправних робіт з відрахування в дохід держави 15 % заробітку.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом 30-ти днів із дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Д. Т. Кривенко