Ухвала суду № 100833577, 02.11.2021, Печенізький районний суд Харківської області

справа №633/276/21

провадження №1-кп/633/51/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021р. смт. Печеніги

Печенізький районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді – Тимченка А.М.

за участю секретаря судових засідань- Меденець Т.С.

за участю прокурора –Хмелевського А.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221240000531 від 20.08.2021 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кремінна, Луганської області, громадянина України, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз 25.06.2013 року за вироком Борівського районного суду Харківської області ст.164 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений на 1 рік з іспитовим строком, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Печенізького районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України - самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, а саме особливо цінних земель, за наступних обставин.

У 2007 році, точної дати та часу не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на самовільне будівництво 3 споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка знаходиться за межами населених пунктів Печенізької селищної ради Чугуївського району Харківської області в межах прибрежно- захисної смуги Печенізького водосховища та згідно планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування 2010 року відноситься до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП « Чугуєва – Бабчанського лісового господарства» , а саме у кварталі 141, виділ 1 Печенізького лісництва № 3 та в межах лісового заказника місцевого значення «Кулаківський», який відноситься до земель природно- заповідного фонду та до особливо цінних земель.

Відповідно до інженерно-геодизичних робіт, виконаних сертифікованим інженером геодезистом вбачається, що встановлені тимчасові споруди знаходяться в межах прибрежної захисної смуги Печенізького водосховища, а саме: житловий будинок, виконаний з деревени, розташований на відстані 17,15 м. від урізу Печенізького водосховища, літня кухня, виконана з деревени, розташована на відстані 17,00 м. від урізу Печенізького водосховища, сарай виконаний з деревини, що розташований на відстані 27,95 м. від урізу Печенізького водосховища.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка відноситься до особливо цінних земель, загальною площею 0,1680 га з метою використання зазначених об`єктів для здійснення власної життєдіяльності.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.197-1КК України та закриття кримінального провадження.

Представник потерпілої сторони - Державного підприємства « Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» - адвокат Гуменний Т.З. в підготовче судове за сідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 197-1 КК України за відсутності потерпілої сторони Державного підприємства «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство». Проти закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 197-1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, тобто строку притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не заперечує.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до такого висновку.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Приписами ч. 3 ст. 288 КПК України також визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

У відповідності до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК України диференційовані строки давності.

Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з`ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. У постанові колегії суддів Першої судової палати ККС від 2 липня 2019 року (справа № 515/331/17, провадження № 51-27км19) зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі. Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, ВП ВС у постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Тобто, суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст.49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Приписами частини 3 статті 49 КК України визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Суд зазначає, що вчинення нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років, перериває перебіг строків давності, у зв`язку з чим час, який сплив з дня першого вчиненого злочину до скоєння нового злочину, втрачає юридичне значення і не береться до уваги судом. Обчислення строків давності у цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , мало місце у 2007 році та містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України - самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, а саме особливо цінних земель.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст.197-1 КК України відноситься до нетяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

Згідно вимоги на судимість, до закінчення зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строків, ОСОБА_1 вчинив нові злочини та був засуджений:

-вироком Боровського районного суду Харківської області від 22.05.2012 за ч. 1 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн;

-вироком Боровського районного суду Харківської області від 22.05.2012 за ч. 1 ст. 185 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн;

-вироком Боровського районного суду Харківської області від 25.06.2013 за ч. 1 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Суд зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Отже, згідно ч. 3 ст. 49 КК України, вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 164 КК України не перериває перебіг давності.

Таким чином, на даний час, з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 4 ст.197-1 КК України, минуло більше 5 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 правильно розуміє і не оспорює характер обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 4 ст.197-1 КК України, розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, а також наслідки закриття кримінального провадження. У суду відсутні будь-які сумніви у добровільності такої позиції обвинуваченого.

Враховуючи вищезазначене, заслухавши думку учасників судового розгляду, з`ясувавши позицію обвинуваченого та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, та дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Матеріали провадження не містять даних про процесуальні витрати.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Отже враховуючи вищевикладене суд вважає, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 197-1 КК України підлягає закриттю.

Керуючись статтями 44, 49 КК України, статтями 284, 285-288, 314, 372 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України на підставі ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12021221240000531 від 20.08.2021 року відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченим ч.4 ст. 197-1 КК України закрити на підставі п.1 ч. 2 ст.284 КПК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківської апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено о 10:00 год 04.11.2021.

Суддя А.М. Тимченко