Вирок № 100832789, 05.11.2021, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 05.11.2021

ЄУ № 942/1520/21

Провадження №1-кп/942/205/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року смт. Новопсков Луганської області

Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Сіренко А.В.

розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження № 22021130000000154 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Грицаївка Білокуракинського району Луганської області, неодружений, раніше не судимий, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України,

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор Задорожній В.В.

захисник Забродній Є.О.

обвинувачений ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що у 2020-2021 роках мешканець с. Бунчуківка Сватівського району Луганської області ОСОБА_1 під час виконання робіт з демонтажу безхазяйних цегляних будинків на території с. Бунчуківка Сватівського району Луганської області та прилеглих населених пунктів відшукав 22 предмета старовини – 10 предметів нумізматики, 10 предметів фалеристики та дві церковні ікони, серед яких предмет фалеристики «За поход в Китай в 1900-1901 годы» та ікона «Вознесіння Господнє» мають культурну цінність. Точного місця, конкретної дати та інших обставин відшукання предметів старовини в ході слідства встановити не виявилося за можливе. В подальшому, вищевказані предмети старовини ОСОБА_1 зберігав за місцем свого фактичного проживання у АДРЕСА_2 .

У червні-липні 2021 року (точної дати та часу встановити не вдалося) ОСОБА_1 з метою здійснення продажу вищевказаних 22 предметів старовини, серед яких були об`єкти, які мають культурну цінність, домовився зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_2 , мешканцем м. Луганськ (інших даних в ході досудового слідства не встановлено), щодо зустрічі для передачі пакунку з монетами, іконами та нагородами на територію Російської Федерації.

Досягнувши домовленості з невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_2 щодо платного збуту останньому 22 предметів старовини, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що предмети старовини можуть мати культурну цінність, та розуміючи протиправність дій по незаконному переміщенню таких предметів за межі України без передбаченого законом дозволу, переслідуючи мету особистого збагачення, погодився їх перемістити до Російської Федерації, про що повідомив під час спілкування особу на ім`я ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_1 не доводив невстановленій особі на ім`я ОСОБА_2 свої наміри щодо переміщення культурних цінностей до Російської Федерації через митний кордон України поза митним контролем.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне переміщення через митний кордон України поза митним контролем культурних цінностей, 08.07.2021 ОСОБА_1 власноручно помістив 22 предмети старовини, серед яких були предмети, що мають культурну цінність, у чорний непрозорий поліетиленовий пакет.

Цього ж дня, для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , не повідомивши про свої наміри щодо переміщення культурних цінностей до Російської Федерації через митний кордон України поза митним контролем мешканцю смт. Білокуракине Сватівського району Луганської області ОСОБА_3 , який надавав послуги щодо перевезення пасажирів, прибув у с. Танюшівка Новопсковського району Луганської області.

09.07.2021 близько 04 год. 00 хв. ОСОБА_1 , доводячи до кінця свій злочинний умисел, спрямований на вчинення контрабанди культурних цінностей, в порушення ст. 13 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» № 1068-XIV від 21.09.1999, не маючи свідоцтва на право вивезення зазначених культурних цінностей, поза митним контролем, на відстані близько 3 (трьох) кілометрів від МАПП «Танюшівка», вирушив у напрямку державного кордону Танюшівка (Україна) – Нижня Серебрянка (Російська Федерація).

Однак, злочинний намір ОСОБА_1 не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки цього ж дня о 06 год. 30 хв. в районі інформаційно-попереджувальної таблички № 779, яка вказує на державний кордон між Україною та Російською Федерацією, на відстані до 5 (п`яти) метрів від лінії державного кордону його протиправні дії були припинені співробітниками Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, - закінчений замах на контрабанду культурних цінностей.

08 жовтня 2021 року прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Задорожнім В.В., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22021130000000154 від 09.07.2021, та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника підозрюваного ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України. ОСОБА_1 зобов`язався під час судового провадження беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі підозри.

Сторонами угоди в п. 3 визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України – у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та отримана згода обвинуваченого на призначення йому такого покарання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Судом у судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просить затвердити угоду. У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що винуватість визнав добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України. ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 201 КК України, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, дослідження витребуваних документів переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачень, щодо яких визнав себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З огляду на викладене укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин укладена між прокурором та підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільні позови не заявлено. Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався. Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, застосувавши спеціальну конфіскацію до речей, які були безпосереднім предметом злочину та належать до культурних цінностей.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.07.2021 накладено арешт на тимчасово вилучене майно.

Оскільки судом вирішено застосувати спеціальну конфіскацію на предмети, які були предметом злочину, то арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.07.2021, слід скасувати частково, в частині майна, яке не підлягає спеціальній конфіскації.

Керуючись ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 08 жовтня 2021 року, укладену прокурором відділу Луганської обласної прокуратури Задорожнім Володимиром Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він під час визначеного іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього зобов`язання на підставі ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: знак «за труды и Отечество», монету з написом «3 копейки 1858 рік», монету з написом «1 копейка 1893 года», монету з написом «20 копеек 1923», монету з написом «50 CROZY», монету з написом «1 копейка 1890 года», монету з написом «пятьдесят копеек», предмети ззовні схожі на монети з написом: «2К Й.Е.М.», «2 копейки», «1820», предмети ззовні схожі на медалі: з написом «выпущена в память 5 летня освобождения крестьян 1911 г», з написом «1853-1854-1855-1856», монету з написом «5 копеек 1955», предмет ззовні схожий на медаль з написом «свобода равенство и братство 1917», різнокольорова планка для медалей, залізний хрест з написом «За царя веру отечество», медаль за написом «Император Николай ІІ Царя Храни 1914», закріплена на планці червоного, білого та синього кольорів; залізний хрест з написом «22 09 4 СТЕП», закріплений на планці жовто-чорного кольору; предмет ззовні схожий на медаль з написом «Да укрепляться свобода справедливость Руси», ікона з дерев`яною рамкою та склом, під яким містяться зображення жінки та дитини, які зберігаються в індивідуальному сейфі слідчого № 30, який розташований у кабінеті № 4 слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

На підставі статей 96- 1 , 96- 2 Кримінального кодексу України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було знаряддям злочину, та конфіскувати у власність держави: медаль «За поход в Китай в 1900-1901 годы», ікона «Вознесіння Господнє», які зберігаються в індивідуальному сейфі слідчого № 30, який розташований у кабінеті № 4 слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.03.2020, в частині майна: знак «за труды и Отечество», монету з написом «3 копейки 1858 рік», монету з написом «1 копейка 1893 года», монету з написом «20 копеек 1923», монету з написом «50 CROZY», монету з написом «1 копейка 1890 года», монету з написом «пятьдесят копеек», предмети ззовні схожі на монети з написом: «2К Й.Е.М.», «2 копейки», «1820», предмети ззовні схожі на медалі: з написом «выпущена в память 5 летня освобождения крестьян 1911 г», з написом «1853-1854-1855-1856», монету з написом «5 копеек 1955», предмет ззовні схожий на медаль з написом «свобода равенство и братство 1917», різнокольорова планка для медалей, залізний хрест з написом «За царя веру отечество», медаль за написом «Император Николай ІІ Царя Храни 1914», закріплена на планці червоного, білого та синього кольорів; залізний хрест з написом «22 09 4 СТЕП», закріплений на планці жовто-чорного кольору; предмет ззовні схожий на медаль з написом «Да укрепляться свобода справедливость Руси», ікона з дерев`яною рамкою та склом, під яким містяться зображення жінки та дитини.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі не подачі на нього апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя: О.С. Стеценко