Постанова № 10083278, 15.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 р. справа № 2а-10165/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріЯровій Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача:Дурнєвої І.М.

відповідача:Мочкаєва Ю.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державного підприємства «Сніжнеантрацит»

доДержавної податкової інспекції у місті Торез Донецької області

провизнання податкового повідомлення-рішення № 0000691510/0 протиправним

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» (надалі позивач, ДП «Сніжнеантрацит») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області (надалі відповідач, ДПІ у м. Торезі) про визнання податкового повідомлення-рішення від 12.04.2010р. № 0000691510/0 протиправним.

Позов мотивовано тим, що Відповідач самостійно, поза межами своїх повноважень, здійснив зміну призначення платежу, що спричинило нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку.

У судовому засіданні від 27.05.2010р. оголошувалось про відкладення розгляду справи до 15.06.2010р. за клопотанням представника позивача.

17.05.2010р. позивач надав до суду заяву про внесення змін до адміністративного позову про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення 12.04.2010р. № 0000691510/0, за змістом якої додаткового обґрунтував доводи позовгної заяви, зазначивши про відсутність у податкового органу застосовуват п. 7.7

В судовому засіданні від 15.06.2010р., представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував вважаючи, що відповідно до вимог пп. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», при наявності податкового боргу він погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а тому ДПІ у м. Торезі правомірно, на підставі діючого законодавства, здійснила нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно норми пп.17.1.7. п.17 ст. 17 вказаного вище Закону України.

У судовому засіданні від 15.06.2010р. представник відповідача проти вимог позивача заперечував, з мотивів, викладених у запереченнях та просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

Платіжним дорученням № 289 від 23.03.2010р. ДП «Сніжнеантрацит» сплачено 2 000,00 грн. із призначенням платежу реструктуризація податку на землю за рішенням № 5/24-014-10.

31 березня 2010 року Платіжним дорученням № 359 ДП «Сніжнеантрацит» сплачено 1000,00 грн. із призначенням платежу реструктуризація податку на землю за рішенням № 5/24-014-10.

Згідно Рішення про розстрочення податкового боргу від 07.04.2006р. № 5/24-014-10 позивачу надано розстрочення зі сплати податкового боргу по податку на землю у розмірі 52542,60 грн., терміном на десять років з 07.04.2006р. до 07.03.2016р. і відстрочкою погашення на перші два роки та сплатою протягом наступних восьми років щомісячно рівними частками.

У матеріалах справи також наявні Договір про реструктуризацію податкового боргу від 07.04.2006р. №5/24-014 та графік погашення розстроченого податкового боргу.

За результатами проведеної 12.04.2010р. невиїзної документальної перевірки несвоєчасної сплати земельного податку, ДПІ у м. Торезі складено Акт № 241/15-0/31906124 від 12.04.2010р. Зазначеним Актом встановлено порушення несвоєчасна сплата земельного податку по терміну нарахування 03.05.2007р., а саме: сума у розмірі 1432,06 грн. по розрахунку № 892 від 27.01.2007р. сплачена із затримкою 1055 днів (платіжне доручення № 289 від 23.03.2010р. на суму 2000,00 грн.); сума у розмірі 24,87 грн. по розрахунку № 892 від 27.01.2007р. сплачена із затримкою 1063 днів (платіжне доручення № 359 від 31.03.2010р. на суму 1000,00 грн.)

На підставі зазначеного Акту винесене податкове повідомлення-рішення від 12.04.2010р. №0000691510/0, яким відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за затримку на 1089 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 1456,94 грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 728,47 грн. по земельному податку.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Із наведеного вбачається, що відповідач, самостійно змінив призначення платежу за Платіжними дорученнями від № 289 від 23.03.2010р. та № 359 від 31.03.2010р. та направив їх на погашення недоїмки - податкового боргу з податку на землю за Податковим розрахунком земельного податку №892 від 27.01.2007р., внаслідок чого у позивача настав обов'язок сплатити штраф за несплачену протягом граничних строків узгоджену суму податкового зобовязання.

Вказані обставини сторонами у справі не спростовуються.

Спір щодо фактичних обставин справи між сторонами відсутній.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 25.06.1991, № 1251-XII «Про систему оподаткування» в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 8 ст. 14 вказаного Закону України встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) зокрема належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 03.07.1992, № 2535-XII «Про плату за землю» передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000, № 2181-III, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

З викладених норм вбачається, що Закон України «Про плату за землю» є спеціальним щодо сплати власне податкового зобовязання, однак порядок нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне погашення такого податкового зобовязання здійснюється відповідно норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1. п. 5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.1 статті 5 наведеного Закону, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1, ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених зазначеним Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, на підставі викладеного, вбачається обовязок платника податків здійснювати погашення податкового боргу у разі його виникнення у порядку черговості.

Вказаному обовязку кореспондує передбачене названим законом зобовязання платника податків сплатити штраф за непогашення протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобовязання, який наступає тільки після самостійного погашення таким платником суми податкового боргу.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р., № 509-XII (із врахуванням змін та доповнень) передбачено, що саме ним визначається статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Так, зокрема ст.ст. 8, 11 даного закону наведено вичерпний перелік прав та функцій податкових органів, за змістом яких право самостійно погашати податкові зобовязання платника податків шляхом зміни призначення платежу, у податкових органів - відсутнє.

Інструкцією «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 р. за № 843/11123, також не передбачено право податкового органу на зміну призначення здійсненого платником податків платежу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зміна призначення платежу здійснена податковим органом необґрунтовано, а тому, штрафні (фінансові) санкції нараховані, відповідно норми підпункту 17.1.7. пункту 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, без дотримання ДПІ у м. Торезі передбачених законом підстав.

Також, Суд звертає увагу, що згідно Договору про реструктуризацію податкового боргу від 07.04.2006р. №5/24-014, Рішенням про розстрочення податкового боргу від 07.04.2006р. № 5/24-014-10 позивачу була надання розстрочка сплати саме податкового боргу по податку на землю, який виник станом на 01.01.2005р., а тому посилання відповідача на п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в якості підстави для попереднього погашення податкового боргу по земельному податку по податковому розрахунку земельного податку №892 від 27.01.2007р. є безпідставним.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у місті Торез Донецької області № 0000691510/0 від 12 квітня 2010 року.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 32; рахунок № 26005307570637 в АКПИБ м. Сніжне, Донецької області, МФО 334237, код ЄДРПОУ 31906124, ідентифікаційний код 319061205232) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 15 червня 2010 року, повний текст виготовлено 21 червня 2010 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Буряк І. В.