Ухвала суду № 100832559, 29.10.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/162/21

Провадження 1-кп-133/21

ухвала

29 жовтня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Денисенко Ю.С.,

за участю прокурора Рули І.О.,

захисників Степанюка А.С., Свистули Д.А., Масютіна С.О., Несвітайла О.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в суді перебуває вказана справа.

Ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 обрано у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, надалі строки тримання під вартою продовжувались до 29 жовтня 2021 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 обрано у виді домашнього арешту, який в подальшому ухвалою Обухівського районного суду Київської області було змінено з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в період часу з 21-00 год. до 07-00 год. наступної доби, надалі строк дії обов`язків продовжувався до 29 жовтня 2021 року.

На обвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, ухвалою суду від 21 травня 2021 року було покладено обов`язки, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, чи перебуває без дозволу суду, повідомляти про зміну свого місця проживання, прибувати за кожною вимогою до суду, строк дії обов`язків визначено до 29 жовтня 2021 року.

Прокурор подав клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 діб, клопотання про продовження строків дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , а також клопотання про покладення певних обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_3 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Степанюк А.С. наполягав на негайному звільненні з під варти, наданні медичної допомоги його підзахисному, який за станом здоров`я не може прийняти участь у судовому засіданні, наполягав на наданні судом розпоряджень конвойній службі перемістити ОСОБА_1 до лікарні.

Інші захисники, а також обвинувачені, окрім ОСОБА_1 просили відкласти розгляд справи.

Обвинувачений ОСОБА_1 участь у обговоренні порушених у судовому засіданні питань не прийняв.

Прокурор звертав увагу на необхідність вирішення його клопотань до сплину строків тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора та сторони захисту суд приймає до уваги наступне.

Згідно п.2 ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Станом на цей час завершити судове провадження до спливу продовженого строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою неможливо, оскільки станом на цей час розгляд кримінального провадження судом не завершено, в тому числі через неналежну процесуальну поведінку сторони захисту.

Так, в судове засідання 26.10.2021 року всі захисники не з`явились.

В судове засідання 28.10.2021 року не з`явився захисник обвинуваченого ОСОБА_1 . Степанюк А.С., причини його неявки визнані судом неповажними. В межах цієї справи особи обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, тому участь захисника є обов`язковою. Неявка захисників двох обвинувачених викликала необхідність залучення захисника за призначенням для захисту обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З огляду на скарги ОСОБА_1 на стан здоров`я йому було викликано швидку медичну допомогу, працівники якої надали обвинуваченому медичну допомогу у необхідному обсязі.

В судовому засіданні 29.10.2021 року захисником обвинуваченого ОСОБА_1 . ОСОБА_5 було повідомлено про неналежний стан здоров`я його підзахисного, тому ОСОБА_1 двічі було викликано швидку медичну допомогу, працівники якої двічі надавали обвинуваченому медичну допомогу у необхідному обсязі. Незважаючи на це, а також достовірну обізнаність із фактом виклику швидкої допомоги, захисник ОСОБА_5 вдався до дій, які можуть свідчити про завідомо неправдиве повідомлення про злочин, шляхом виклику слідчо-оперативної групи поліції, повідомивши про, начебто, здійснення судом тортур по відношенню до його підзахисного. В межах перевірки заяви захисника ОСОБА_5 до приміщення суду та службового кабінету судді зокрема прибули працівники чергового наряду поліції, які повідомили про вимоги захисника Степанюка А.С. надати письмові пояснення головуючого судді з питань розгляду цієї справи, що явно суперечило чинному законодавству про судоустрій та статус суддів. Безпосередньо в судовому сторона захисту фактично відмовилась прийняти участь в обговоренні клопотань прокурора та вирішенні питань доцільності подальшого тримання під вартою у встановлений процесуальним законодавством спосіб.

Заслухавши учасників кримінального провадження, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у інкримінованих злочинах, дані про їх особи, зокрема відсутність переконливих доказів про наявність сім`ї, відсутність офіційних місця роботи та джерела доходів, з огляду на те, що судове провадження по справі ще не закінчено, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, запобігти спробам переховуватися від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає доцільним продовжити строки тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, зокрема з огляду на їх вік, рід занять, стан здоров`я, фактичні обставини справи, обраний раніше запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому зважаючи на недоведеність стороною захисту зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання та продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд вважає відсутніми достатні підстави для зміни їм запобіжного заходу, оскільки наявні ризики не зменшувались.

Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які приймались до уваги при обранні та продовженні дії обраного запобіжного заходу суду не подавалось. У цьому кримінальному провадженні зважаючи на сукупність наявних у справі доказів та враховуючи доводи всіх учасників процесу не вбачається достатньо підстав вважати тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою таким, що порушує їх право, передбачене ст.5 Європейської конвенції з прав людини, оскільки саме такий запобіжний захід є обґрунтованим і достатнім для досягнення мети кримінального провадження.

Ризики, які враховувались судом при обранні запобіжного заходу залишаються актуальними, оскільки станом на цей час розгляд кримінального провадження судом не завершено.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Враховуючи сукупність вказаних вище і повідомлених сторонами кримінального провадження обставин, суд вважає, що продовження тримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою є виправданим, оскільки у даному випадку наявність конкретного суспільного інтересу щодо вирішення справи про вчинення суспільно небезпечних діянь превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Таким чином, вбачаються достатні підстави для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав для задоволення неконкретизованих клопотань сторони захисту суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачується, даних про їх особу, зважаючи на необхідність виконання покладених на них процесуальних обов`язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді нічного домашнього арешту, ОСОБА_3 слід продовжити строк дії обов`язків, покладених на неї у зв`язку із обранням запобіжного заходу у виді застави, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання яке обговорюється, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні “Лабіта проти Італії” від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Конкретні обставини цієї справи вказують на наявність такого публічного інтересу, який переважає над повагою до особистої свободи.

Щодо наявності важких захворювань у обвинуваченого ОСОБА_1 та неможливості надання йому медичної допомоги в умовах тримання під вартою, слід зазначити наступне.

Протягом 28 та 29 жовтня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 тричі до приміщення суду було викликано швидку медичну допомогу, працівники якої надавали йому медичну допомогу у об`єктивно необхідному обсязі, зроблено кардіограму, тричі проведено медичні обстеження, за наслідками яких рекомендовано консультації у профільних лікарів. Відповідно до трьох медичних довідок (а.с.57,64,80,81), наданих суду різними бригадами швидкої медичної допомоги не вбачається таких медичних протипоказань, таких значних розладів здоров`я ОСОБА_1 , які б унеможливлювали його участь у судових засіданнях та потребували негайної госпіталізації. При цьому про наявність будь-яких скарг ОСОБА_1 на стан здоров`я, медичних протипоказань при організації його конвоювання із Київського слідчого ізолятора до приміщення Обухівського районного суду Київської області ні 28, ні 29 листопада 2021 року суду не повідомлено.

Вказані обставини вказують на вжиття судом достатніх заходів для своєчасної та кваліфікованої медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_1 після отримання інформації про скарг на стан його здоров`я.

Покладення на адміністрацію Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України обов`язку невідкладно забезпечити належне та повне медичне обстеження ОСОБА_1 , а також надання йому належному медичної допомоги відповідно до стану здоров`я буде, на думку суду, достатнім і ефективним заходом реагування на скарги щодо стану його здоров`я для забезпечення фактичних потреб та дотримання прав обвинуваченого.

Достатніх правових і фактичних підстав для задоволення вимог захисника про вжиття судом непередбачених законом заходів, видання судом вказівок та розпоряджень у непередбачений законом спосіб із перевищенням своїх повноважень, тощо суд не вбачає, а відповідні вимоги захисту не ґрунтуються на законі.

Поряд із тим, слід прийняти до уваги процесуальну поведінку сторони захисту, яка у поєднанні із станом здоров`я одного із обвинувачених, унеможливила створення судом належних умов для забезпечення повноти, всебічності обговорення із всіма учасниками процесу питання про доцільність подальшого тримання обвинувачених під вартою, мала наслідком вимушену необхідність вимушених неодноразових відкладень судових засідань майже до сплину граничних строків перебування обвинувачених під вартою.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України“). Слід також враховати, зокрема, й вимоги, сформульовані в рішеннях Європейського суду з прав людини від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» та від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України». У них відзначено: на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб провадження було швидким та ефективним. Наприклад, суд має вирішувати, чи відкладати засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якихось заходів щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки з розглядом справи.

Таким чином, станом на час розгляду клопотання суд не вбачає достатніх підстав для вимог захисту та зміни запобіжного заходу обвинуваченим, відкладення розгляду клопотань прокурора щодо продовження строків запобіжних заходів із штучно створених підстав, оскільки така затримка з огляду на сукупність описаних вище обставин буде невиправданою.

Поряд із тим, строки тримання під вартою слід продовжити лише на невеликий строк, достатній для медичного обстеження ОСОБА_1 та забезпечення умов для належної участі його в обговоренні процесуальних питань подальшого розгляду справи, забезпечення дотримання публічного інтересу у відправленні правосуддя у цій справі.

За таких обставин, клопотання обох сторін слід задовольнити частково.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає доцільним звернути увагу сторони захисту на недопустимість зловживань та необхідність добросовісного користування процесуальними правами, необхідність належного виконання своїх процесуальних обов`язків під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 176-178, 183, 194, 196-197 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора та захисників задовольнити частково.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити тримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор», продовживши строк тримання під вартою до 08 листопада 2021 року включно.

Зобов`язати адміністрацію Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України невідкладно забезпечити належне та повне медичне обстеження ОСОБА_1 , а також надання йому належному медичної допомоги відповідно до стану здоров`я та повідомити про прийняті заходи Обухівський районний суд Київської області не пізніше 05 листопада 2021 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити тримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор», продовживши строк тримання під вартою до 08 листопада 2021 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити нічний домашній арешт, продовживши термін дії відповідних обов`язків до 08 листопада 2021 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави до 08 листопада 2021 року.

Судове засідання відкласти на 05 листопада 2021 року о 13 год. 00 хв.

В задоволенні іншої частини вимог клопотань відмовити.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом семи діб з дня проголошення ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Кравченко