Рішення № 100831489, 05.11.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/778/21

Провадження № 2/156/399/21

Рядок статзвіту № 75

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Федечко М. О.,

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі цивільну справу № 156/778/21 за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві,-

встановив:

Представник позивача Улибіна –Вельгус М.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач працював на Шахті №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля». Як наслідок роботи у шкідливих умовах праці (фізичне навантаження, пил, шум, несприятливий мікроклімат) протягом тривалого часу він отримав такі профзахворювання: хронічний бронхіт ІІ ст, фаза затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз; ЛН –І-ІІ ст.; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІІ ст.).

05 січня 2018 року було складено акт розслідування професійного захворювання, яким встановлено, що ОСОБА_1 отримав професійні захворювання внаслідок пилу та шуму. Також зазначено, що адміністрація шахти невзмозі забезпечити належні умови праці відповідно до ДсанПІН «Підприємства вугільної промисловості» 3.3.1095-2002 року.

Згідно з довідкою МСЕК позивачу встановлено 45 % втрати професійної працездатності (25% по хронічному бронхіту; 20 % по приглухуватості та внаслідок професійного захворювання позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності).

Вказує, що відповідач зобов`язаний компенсувати ОСОБА_1 моральну шкоду, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому важким та тривалим лікуванням, яке триває надалі, відновлення попереднього стану не прогнозовано - тривалий час лікувався у лікарнях місцевого та обласного значення, переніс дорого вартісне лікування. Внаслідок професійного захворювання втратив 45 відсотків працездатності, отримав обмеженість у фізичних можливостях - зокрема у русі, у самообслуговуванні, що суттєво вплинуло на сімейне життя позивача. Змушений постійно відвідувати лікувальні заклади, несе додаткові витрати та відчуває постійний дискомфорт та незручність у рухах та диханні у зв`язку з чим, неможливо налагодити ведення підсобного господарства. Зазначає, що через ушкодження здоров`я на виробництві позивачу спричинено моральну шкоду, обов`язок по відшкодуванню якої несе роботодавець, зокрема ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України». Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 103230 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, однак від його представника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій просить справу розглядати у їхню відсутність, позовні вимоги підтримує з підстав наведених у позові, просить їх задоволити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду та просить врахувати обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

07 жовтня 2021 року від представника відповідача ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України надійшов відзив на позовну заяву із зазначенням у ньому заперечень стосовно позовних вимог, в задоволенні позову просить відмовити повністю. У відзиві вказує, що позивач дійсно в період часу з 01 серпня 1994 року по 28 листопада 2017 року працював у ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» та 28 листопада 2017 року звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Відповідач у своїй діяльності дотримувався вимог законодавства у сфері охорони праці, зокрема в період часу з 01 серпня 1994 року по 28 листопада 2017 року було забезпечено право позивача на належні умови з охорони праці та надано пільги та компенсації за роботу з важкими та шкідливими умовами праці. Позивач, усвідомлюючи до яких наслідків може призвести робота у шкідливих умовах , продовжував працювати в таких умовах тривалий час, отримуючи за це відповідні пільги і компенсації та більшу оплату праці , мав можливість змінити місце роботи та запобігти розвитку професійного захворювання, але ставив за пріоритет матеріальну сторону життя, а не власне здоров`я. Крім того, позивач мав право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. Зазначає, що відсутність вини та протиправних дій ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» свідчить про відсутність підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності та необґрунтованості позовних вимог. Вважає, що відповідачем не було завдано шкоду позивачу при виконанні ним своїх професійних обов`язків та взагалі відсутня вина відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди, оскільки останнього допущено до праці, виключно на підставах медичних довідок виданих лікарською установою. У довідці МСЕК відсутній висновок про те, що внаслідок цього ушкодження здоров`я крім стійкої втрати працездатності МСЕК встановила ОСОБА_1 ще і наявність факту моральної шкоди, а тому вважає, що підстави для подання позову про її відшкодування відсутні. Таким чином, позивачем не доведено наявність моральної шкоди та її розміру. Крім того, позивач є застрахованою особою, а статтею 42 ЗУ «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено перелік щомісячних страхових виплат та інших витрат на відшкодування шкоди, що здійснюється та відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Позивачем до позовної заяви не додано висновків медичних установ про встановлення факту завдання позивачу моральної шкоди та ступеня заподіяння моральної шкоди, що слугувало б належними доказами заподіяння моральної шкоди відповідачем. (а.с.34-35).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 01 серпня 1994 року по 28 листопада 2017 року працював на ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» на підземних роботах.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 05 січня 2018 року, позивачу встановлено хронічний бронхіт ІІ ст. фаза затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. (першого другого ступеня). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху ІІІ (третій) ст. Причинами виникнення професійного захворювання були пил та шум.

Висновком Волинського МСЕК від 03 січня 2020 року позивачу встановлено 45 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Протипоказана важка фізична робота в підземних умовах праці. Вказані обставини підтверджуються копією довідок МСЕК (а.с.21-22).

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно зі ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 №20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як зазначено у пункті 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 у справі №1-9/2004, ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Частиною 3 статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності зі ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого внаслідок профзахворювання полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці не знімає з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Як встановлено судом відповідач ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці.

Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у такому.

ОСОБА_1 отримав професійне захворювання, зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час, втратив 45 % професійної працездатності.

Отже, спричинена позивачу моральна шкода у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві, підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Шахта № 9 «Нововолинська» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України» з вини якого вона заподіяна.

Відповідно до роз`яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача слід стягнути 30000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт ІІ ст. фаза затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху ІІІ ст. Переніс ряд медикаментозних призначень, проходив лікування у медичних установах, що підтверджується медичною документацією. Внаслідок професійного захворювання втратив 45 відсотків працездатності, отримав обмеженість у фізичних можливостях. Протипоказана важка фізична робота в підземних умовах праці, визнаний особою з інвалідністю третьої групи, потребує медикаментозного забезпечення.

Втрата здоров`я позивача, призвела до втрати нормальних життєвих зв`язків, незручностей в побуті у самообслуговуванні і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач зазнав негативні зміни в житті, додаткові витрати та зниження матеріального становища - зниження прибутків та витрати на постійне медикаментозне лікування.

При цьому, суд приходить до висновку щодо наявності причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 73, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

З врахуванням викладеного та виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 30000 грн. моральної шкоди. Вказаний розмір шкоди на думку суду компенсує позивачеві спричинену моральну шкоду.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави 908 грн. судового збору та пропорційно задоволеним вимогам, на користь позивача 580 грн. на компенсацію витрат понесених ним на правничу допомогу адвоката, що підтверджені документально (а.с. 24-28).

Керуючись ст.ст.ст. ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст.ст. 264 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України - суд,

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Шахта № 9 «Нововолинська" Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на користь ОСОБА_1 30000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства "Шахта № 9 «Нововолинська" Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, юридична адреса: вул. Шахтарська, 37 с. Литовеж Іваничівського району (Володимир-Волинського району) Волинської області, код ЄДРПОУ41936988, в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Стягнути з Державного підприємства "Шахта № 9 «Нововолинська" Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, юридична адреса: вул. Шахтарська, 37 с. Литовеж Іваничівського району (Володимир-Волинського району) Волинської області, код ЄДРПОУ41936988 на користь ОСОБА_1 580 (п`ятсот вісімдесят) грн. витрат за надану правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Представник позивача ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач – Державне підприємство «Шахта № 9 «Нововолинська» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, місцезнаходження с. Литовеж вул. Шахтарська, 37 Іваничівського району (Володимир-Волинського району) Волинської області, код ЄДРПОУ 41936988.

Суддя М. О. Федечко