Рішення № 100829914, 02.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11481/21

Провадження № 2/522/7196/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

02 листопада 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

18.06.2021 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.10.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 200350419. Відповідно до п. 2 кредитного договору, банк надав позичальнику кредит у розмірі 14 375,63 гри. Строк користування кредитом встановлено до 02.04.2017. Згідно графіку (до договору) платежів до кредитного договору позичальник зобов`язався сплачувати платежі за кредитом щомісячно в термін до 02-го числа кожного місяця. Грошові кошти переказані на платіжу картку відповідно до п.4 договору. Строк дії ліміту під рації з карт кою відповідає строку дії договору про картку. Згідно п.2 сукупна вартість кредиту становить 107.64% річних. Позивач зазначає, що Банк в повному обсязі виконав зобов`язання за кредитним договором надавши кредитні кошти, а відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернений кредиту в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначений первісним кредитором ПАТ «Банк Михайлівський» та станом на 20.07.2020 рік, становить 20355,70грн.:

- Суми залишку за кредитом - 6 733,76 гри.;

- Суми нарахованих процентів - 13 621,94 гри.

20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІІІЛІІС» укладемо договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 7 БМ відповідно до якого право грошової вимоги за лишим договором № 200350419 від 02.10.2015 укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 перейшло до ТО В «ДІДЖИ ФІНАНС».

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 липня 2021 року провадження у справі відкрито.

У судове засідання призначене на 02 листопада 2021 року сторони не з`явились. Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про сповіщення дати судового засідання.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.10.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 200350419, що підтверджується копією вказаного договору.

20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІІІЛІІС» укладемо договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 7 БМ відповідно до якого право грошової вимоги за лишим договором № 200350419 від 02.10.2015 укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 перейшло до ТО В «ДІДЖИ ФІНАНС».

На підтвердження розміру заборгованості позивачем до позовної заяви будь-якого розрахунку заборгованості чи інших доказів надано не було.

За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 4 вищевказаної статті визначає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України – суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо доведеності належними та допустимими доказами позовних вимог в частині факту надання кредитних коштів з боку ПАТ «Банк Михайлівський» та їх отримання відповідачем ОСОБА_3 , а також відносно обґрунтованості розрахунку суми заборгованості та водночас ціни позову, суд приходить до наступних висновків.

Так, Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020, по справі № 278/2177/15-ц визначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із ч. 3 зазначеної статті Закону, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Разом з тим, як зазначено у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Крім того, відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, ведуть на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Банківські первинні документи залежно від виду операції та типу контрагентів поділяють на касові та меморіальні. Перші (прибуткові та видаткові) підтверджують здійснення операцій із готівкою, а другі використовують для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів із рахунків та внутрішньобанківських операцій (п.п. 4.5, 4.6). До них належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ).

Первинні документи банку складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі). До їх обов`язкових реквізитів віднесено: назву документа (форми); дату й місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст й обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) й інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Окрім них, до обов`язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків (окрім перелічених вище), також належать: назва одержувача коштів; номери рахунків; назва банку (одержувача та платника коштів); сума операції (цифрами й словами) — суму операції може бути відображено лише цифрами, якщо цей документ формують за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами НБУ.

Інформацію, наведену в первинних документах, систематизують у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри бухобліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища й підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. До регістрів бухобліку належать й особові рахунки та виписки з них, які банки також повинні складати на паперових носіях чи в електронній формі.

Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити (п. 5.5 Положення № 254): номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (за дебетом або кредитом відповідно); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Керуючись ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин наведені вище висновки Верховного Суду, що визначають якими саме документами (доказами) мають бути доведені фактичні дані в спорах даної категорії.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, первісним позивачем, в подальшому його правонаступником, в порядку визначеному чинним процесуальним законодавством, відповідно до вимог ст. ст. 12, 76, 81 ЦПК України, не надано до суду будь-яких первинних документів, передбаченими вище наведеними законодавчими та нормативними актами, на підставі яких суд мав би можливість встановити факти надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів, їх розміру, а також будь-яких документів, на підставі яких суд міг би перевірити правильність розрахунку заборгованості відповідача.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.12,13,76,77,141,259,263,264,265,268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 04.11.2021 року.

Суддя А.В. Науменко

02.11.21