Рішення № 100827554, 04.11.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1757/18

2/705/318/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

Головуючого - судді Гудзенко В.Л.

при секретарі Юрченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Умань цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позові позивач вказує, що відповідно до договору № б/н від 04.06.2013, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 6100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.12.2014. Позивачем 25.10.2016 була направлена претензія кредитора до Звенигородської державної нотаріальної контори та 13.12.2016 було отримано відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , який звернувся із заявою про прийняття спадщини є ОСОБА_1 . Тому, 16.01.2017 до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, проте ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 04.06.2013 становить - 10826,45 грн., яка складається з наступного: 8980,73 грн. - заборгованість за кредитом; 1845,72 грн. - заборгованість по відсоткам. Оскільки, відповідач добровільно не виконує взяті на себе зобов`язання, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 10826,45 грн. за кредитним договором № б/н від 04.06.2013 в примусовому порядку та покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

За вх. № 29327 від 14.11.2018 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Синєгуба Р.П. надійшла заява, в якій він просить в даному випадку застосувати строки позовної давності, оскільки позивач дізнався про своє порушене право 29.08.2014, а звернувся з позовом до суду лише через 3 роки 6 місяців.

За вх. №2092 від 28.01.2021 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідної до якої він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за Договором б/н від 04.06.2013 в розмірі 10557,04грн., яка складається з: 8980,73 грн. – заборгованості за тілом кредиту (в тому числі за простроченим); 1576,31 грн. – заборгованості за простроченими відсотками та понесені позивачем судові витрати.

За вх. № 3332 від 11.02.2021 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Синєгуба Р.П. повторно надійшла заява, в якій він просить застосувати строки позовної давності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявні заяви, відповідно до яких, він просить справу розглядати без участі представника банку, зменшені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином, відповідно до вимог чинного ЦПК України, в судове засідання не з`явився.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Синєгуба Р.П. надійшла заява, в якій він просить справу розглядати у його відсутність та відсутність відповідача.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_2 уклав кредитний договір № б/н від 04.06.2013 з ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого отримав кредит у розмірі 6100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.12.2014, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вишнопіль Тальнівського району Черкаської області.

ОСОБА_2 взяв на себе за кредитним договором зобов`язання та у встановлені терміни добровільно їх не виконав і кошти позичальнику не повернув.

Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, оскільки надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

11.10.2016 за вих. № SAMDNWFC00007067631 представником ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу Звенигородської державної нотаріальної контори було направлено письмову претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М. за № 605/01-16 від 06.12.2016 стало відомо, що 02.04.2015 була заведена спадкова справа № 52/2015 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 10.02.2016 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки на ім`я – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає в АДРЕСА_1 .

11.01.2017 за вих. № SAMDNWFC00007067631 до спадкоємця ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, проте заборгованість погашена не була, у зв?язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно ст. 1218 ЦК України – до складу спадщини входять усі прав та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв`язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов?язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом вищевказаних статей вбачається, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язанні задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 02.05.2018.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України, (редакція якої діяла на момент отримання позивачем листа-відповіді приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М. за № 605/01-16 від 06.12.2016 про те, що 02.04.2015 була заведена спадкова справа № 52/2015 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 10.02.2016 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки на ім`я – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає в АДРЕСА_1 ), спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до частини 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до частини 5 цієї ж статті - якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач у позові не вказує про поважність пропуску строку давності, з матеріалів справи не вбачається, що причини пропуску позивачем, встановленого законом строку, є поважними.

Про пропущення строку позовної давності свідчать досліджені в судовому засіданні докази.

З долученого до матеріалів справи Розрахунку заборгованості за договором б/н від 04.06.2013, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_2 , станом на 31.10.2016, вбачається, що остання сума погашення за наданим кредитом була 11.02.2015 в розмірі 958,10 грн., при цьому не можливо встановити, чи здійснював її хтось із спадкоємців, чи інша особа. Про особу спадкоємця позивачу стало відомо з відповіді приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М. за № 605/01-16 від 06.12.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно із частиною першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. У заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 257, 267, 509, 525, 526, 610, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя Валентина Леонідівна Гудзенко