
Справа №705/3861/21
3/705/2406/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2021 року місто Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олена Іванівна
за участю:
секретаря судового засідання Кучеренка А.В.,
прокурора Закутнього Р.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 ,
захисника Прилуцького В.С.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області (на момент вчинення інкримінованого правопорушення), такого, що проживає по АДРЕСА_1 , не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, звільнившись з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), оскільки граничний термін подачі був 08.10.2020, а декларація фактично подана 18.03.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області 01.11.2021 надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 –адвоката Прилуцького В.С., в якому він просить провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнав. Водночас вказав, що знав про необхідність подання зазначеної вище декларації, але спочатку не зміг цього зробити вчасно за сімейними обставинами, а також у зв`язку із відсутністю електронного цифрового підпису, а в подальшому – через технічні проблеми сайту НАЗК, оскільки неодноразово намагався подати декларацію, однак спроби його виявилися марними.
Захисник Прилуцький В.С. у судовому засіданні підтримав подане ним 01.11.2021 через канцелярію суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Зокрема, вказав, що законом не визначений строк подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, відтак неможливо встановити факт несвоєчасності подання такої декларації. Крім того, зазначив, що протокол щодо ОСОБА_1 складений неуповноваженою особою; копії документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, завірені неналежним чином; відсутній висновок НАЗК.
Прокурор Закутній Р.С. у судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність у діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Прилуцького В.С., прокурора Закутнього Р.С. та дослідивши матеріали справи, суддя доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом частини 1 статті 172-6КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до примітки до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є поліцейські.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14 жовтня 2014 рокуособи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Отже, поліцейські, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, зобов`язані подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті Національного агентства, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
У разі, якщо цей обов`язок виконаний несвоєчасно, без поважних причин, настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Суддя вважає, що під поважними причинами належить розуміти такі, що об`єктивно перешкоджають виконанню обов`язку і не залежать від волі особи (тяжка хвороба, воєнні дії на території проживання, участь у бойових діях, стихійне лихо тощо).
Судом встановлено, що відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язаний подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з витягом із наказу начальника ГУНП в Черкаській області від 12.12.2016 № 256 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 2 Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Згідно з витягом із наказу начальника ГУНП в Черкаській області від 10.09.2020 № 235 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади та зі служби в Національній поліції України за п. 7 (за власним бажанням) ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».
Таким чином, ОСОБА_1 звільнений 10 вересня 2020 року та згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» мав подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Рішеннями Національного агентства № № 2, 3 від 10.06.2016 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.07.2016, надані відповідні роз`яснення щодо Закону, відповідно до яких декларація суб`єкта декларування, який припиняє відповідну діяльність (декларація перед звільненням), – декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у п.п. «а» та «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону.
ОСОБА_1 було звільнено з посади та зі служби в Національній поліції України за п. 7 ( за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» 10.09.2020, а тому граничний термін подачі декларації перед звільненням є 00 годин 00 хвилин 08.10.2020.
За результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції установлено, що ОСОБА_1 лише 18.03.2021 в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону подано декларацію суб`єкта, який припиняє свою діяльність.
Поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, судом не встановлено.
При цьому, слід зазначити, що ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами статті 45 Закону, а також з наслідками не дотримання вимог антикорупційного законодавства.
Вказані обставини також підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення № 31 від 19.08.2021, що складений оперуповноваженим Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Дудником В.М., та долученими до протоколу матеріалами справи.
Стосовно доводів захисника ОСОБА_1 адвоката Прилуцького В.С. у частині відсутності повноважень у працівників Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає їх безпідставними та такими, що ґрунтуються на власному довільному тлумаченні положень законодавства, з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції –органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції».
Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції), в даному випадку, яке передбачене ст. 172-6 КУпАП.
Отже, з урахуванням того, що Черкаське управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України входить до структури Національної поліції, доводи сторони захисту про складання протоколу не уповноваженою на те особою є безпідставними.
У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 року, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
З огляду на викладене, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, а саме лише 18 березня 2021 року без поважних причин подав декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги, передбачені чиним законодавством України щодо фінансового контролю, та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, обставини справи, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) грн.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Єщенко
Судове рішення № 100827543, Уманський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 01.11.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 705/3861/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: