Ухвала суду № 100827326, 24.09.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/1660/21

провадження № 2/694/461/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24.09.2021 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), представник позивача: адвокат Лучинович Інна Віталіївна (адреса: АДРЕСА_2 , моб.тел. НОМЕР_3 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2) до АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м.Київ, вул..Грушевського,1Д, тел.+38056735-36-42, відома адреса електронної пошти: zapros.v.sud@privatbank.ua) про визнання припиненими договору кредиту, договору іпотеки, припинення іпотеки і заборони щодо нерухомого майна в порядку захисту прав споживача,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати припиненим кредитний договір; - визнати припиненим договір іпотеки; - припинити іпотеку нерухомого майна; - припинити заборону на нерухоме майно.

Суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст.175 ЦПК України).

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача посилаючись на норми ст. 22 Закону України «Про захист прав споживача», зазначає, що позивач як споживач звільнений від сплати судового збору.

При цьому, судом враховується наступне.

Згідно ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, представник позивача, на виконання дотримання вимог ст. 175 ЦПК України,

зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право позивача як споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином, навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Як вже зазначалось, позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, в позовній заяві йдеться не про обставини, які передували укладенню договору.

В даному випадку між сторонами існують договірні відносини, а підставою позову є посилання позивача на норми статті 599 ЦК України, тобто виконання ним належним чином умов договору.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням поживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закон України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цьогоЗакону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання договору Закон України «Про захист прав споживачів» не може застосовуватись.

Таким чином, враховуючи, що представник позивача як підставу звільнення від сплати судового збору посилається на Закон України «Про захист прав споживачів», потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень вказаного закону та його звільнення від сплати судового збору або сплата судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір», якщо вимоги позову випливають з договорів Кредиту та Іпотеки.

Судовий збір сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір» в редакції Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.

Як визначено частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 х 0,4 = 908 грн.).

Отже, за подання до суду позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір у вказаному розмірі, надавши оригінал документу, що підтверджує його сплату, або уточнити обґрунтування з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та його звільнення від сплати судового збору.

Вищенаведені обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог ст.ст.175, 177

ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Лучинович Інна Віталіївна до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання припиненими договору кредиту, договору іпотеки, припинення іпотеки і заборони щодо нерухомого майна в порядку захисту прав споживача- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала щодо визначення розміру судових витрат.

Суддя Д.І. Сакун