Рішення № 100826407, 02.11.2021, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції Козіна С.М.

Єдиний унікальний № 374/213/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючого - судді Козіної С.М.,

за участі:

позивачки - ОСОБА_1 (не з`явилась),

відповідача - ОСОБА_2 (не з`явився),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2021 року позивачка звернулась до Ржищівського міського суду Київської області із зазначеним позовом. Позовні вимоги мотивувала тим, що 05 листопада 2005 року між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано відділом РАЦС Ржищівського МУЮ у Київській області, актовий запис № 47. В шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. 7 червня 2021 року шлюб сторони розірвали. На даний час позивачка працює, але її заробітку недостатньо для забезпечення дочці належного утримання. Відповідач має задовільний стан здоров`я, про місце його роботи позивачці невідомо, але вона вважає, що він повинен сплачувати аліменти на утримання малолітньої дочки. Позивачка просила стягувати щомісяця з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 у розмірі 5 000 грн до досягнення дитиною повноліття.

У судове засідання позивачка не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом доставки SMS-повідомлення, причин неявки не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не надсилав. Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками відповідач не отримав, рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового відправлення, який було надіслано на адресу реєстрації відповідача, відповідач не отримав, лист повернувся до суду із зазначенням причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що відповідач не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16 травня 2006 року, сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

Згідно довідки № 11-09/80 від 26 липня 2021 року, виданої Виконавчим комітетом Ржищівської міської ради Київської області, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з матір`ю та перебувають на її утриманні (а.с. 5).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 78, 81 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року) (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Отже, аналізуючи положення статті 184 СК України, встановлено, що розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі щорічно підлягає індексації.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру (п. 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що складає 908 грн.

В порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 180, 181, 182, 183, 184 СК України, ст. 2, 4, 12, 80, 81, 82, 84, 128, 133-142, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити в повному обсязі.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, починаючи з 26 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ), в дохід держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень (отримувач - ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу: судовий збір стягнутий з ОСОБА_2 на користь держави за рішенням № 374/213/21).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя