Рішення № 10081957, 23.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р. Справа № 45/175-10

вх. № 5006/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Адіабата", м. Київ

до ТОВ "Навс", м. Харків

про стягнення 10670,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 10000,74 грн. основного боргу, 669,58 санкцій за прострочення оплати мотивуючи невиконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару за накладними № 267 від 07.11.2008 р., № 279 та № 280 від 13.11.2008 р. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 08 червня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/175-10 розгляд справи призначено на 23 червня 2010 року об 11:20.

В судове засідання 23 червня 2010 року представники сторін не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, про місце, дату та час судового засідання були попереджені своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 08 червня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

позивач за накладними № 267 від 07.11.2008 р. на суму 6493,13 грн.; № 279 від 13.11.2008 р. на суму 6068,88 грн. та № 280 від 13.11.2008 р. на суму 334,80 грн. передав відповідачу товарів, загальна сума переданого товару становить 12896,81 грн. Ця обставина підтверджується матеріалами справи, та не була спростована відповідачем.

          Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

          Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

          Підтвердженням укладання договору між позивачем та відповідачем є вказані вище накладні, які виписані позивачем, що містять найменування товару, його кількість і ціну, а також реквізити позивача (оферта), та довіреності, що були виписані відповідачем своїм представникам на отримання саме того товару і в тій кількості, що були визначені позивачем в видаткових накладних, а також містять реквізити відповідача (акцепт).

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем були надані суду докази звернення до відповідача року з вимогою вих. № 251 від 09.11.2009 р. про сплату боргу. Відповідач після отримання претензії позивача надіслав останньому відповідь в якій визнав наявну у нього заборгованість та частково сплатив товар на суму 2896,07 грн.

          Внаслідок чого сума боргу відповідача зменшилась та становить 10000,74 грн.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості в розмірі 10000,74 грн. відповідачем не сплачена, відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов’язань, та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги позивача в частині суми основного боргу в розмірі 10000,74 грн. обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

З посиланням на ст. 625 ЦК України позивачем також пред’явлено до стягнення 529,03 грн. інфляційних та 140,55 грн. річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних та річних підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 529,03 грн. інфляційних та 140,55 грн. річних.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 106,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "НАВС", 61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, 14, кв. 35 (в тому числі з р/р 26006839853121 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЗКПО 35245740) на користь ТОВ "Адіабата", 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-б (р/р 26009601305408 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЗКПО 33402646) 10000,74 грн. боргу, 529,03 грн. інфляційних, 140,55 грн. річних, 106,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/175-10 підписано 24 червня 2010 року.