Рішення № 100819099, 04.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11465/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

в с т а н о в и в:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: пл.Маланюка, 6, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 13817458) звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» (місцезнаходження: вул. Поштова, 16-а, м. Львів, 79020, ЄДРПОУ 36417791), в якій просять стягнути адміністративно-господарську санкцію в розмірі 83356,8 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році на відповідача покладено обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 83356,8 грн. Наголошує, що відповідна інформація підтверджена відомостями ГУ ДПС у Львівській області .

Ухвалою судді від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

01.10.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» у 2020 році становив 5 осіб і був дотриманий відповідачем. Проте за звітні періоди позивачем подано до ГУ ДПС у Львівській області звіти в яких не відображено кількість всіх працевлаштованих осіб з інвалідністю, у зв`язку з тим, що у них містилася інформація про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Також зазначає, що відповідач здійснює свою діяльність в сфері надання послуг громадського харчування, з 17.03.2020 на всій території України було введено карантинні обмеження, які, зокрема, забороняли діяльність закладів громадського харчування. Відтак, майже усім працівникам відповідача було надано відпустку без збереження заробітної плати на період карантину, в тому числі особам з інвалідністю. Відповідно вказує, що оскільки працевлаштовані особи з інвалідністю не отримували доходу в період відпустки та їм не нараховувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, то відомості щодо таких осіб і не вносились до звітів, які подавалися до ГУ ДПС у Львівській області за спірний період. З урахуванням вищенаведеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

26.02.2021 відповідачем подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (річна) за формою №10-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики №591 від 27.08.2020.

Відповідно до цього Звіту середньооблікова кількість штатних працівників у 2020 році у Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» (код рядка 01) становила 116 осіб. З них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 8 осіб (код рядка 02). Кількість осіб з інвалідністю-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (код рядка 03) у 2020 році для відповідача становила 5 осіб. Фонд оплати праці штатних працівників у 2020 році у відповідача становив 4836726,33 грн. (код рядка 04). Середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача у 2020 році становила 41695,92 грн. (код рядка 05). Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача у 2020 році склала "0" (код рядка 06).

Згідно з розрахунком заборгованості поданого позивачем щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад»:

- середньооблікова чисельність штатних працівників – 116 осіб;

- середньооблікова кількість працівників яким встановлена інвалідність – 3;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – 5 осіб;

- середньорічна заробітна плата штатного працівника – 41678,4 грн.;

- сума коштів до сплати за 2 незайнятих особами з інвалідністю робочих місць становить 83356,8 грн.

Відповідно до інформації наданої листом ГУ ДПС у Львівській області від 02.06.2021 №15553/6/13-01-24-04-09 середньооблікова кількість працівників у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» за 2020 рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (відповідно до Таблиці 1 Звіту по єдиному внеску) становить 3 особи.

Оскільки відповідач не виконав вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплатив у встановлений строк адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їх прав, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 9 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 на реалізацію ст.ст. 19, 20 Закону №875-XII, затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок №70).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 цієї статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Судом з`ясовано, що відповідач відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Відповідачем подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт за 2020 рік (річна) за формою №10-ПОІ, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України №591 від 27.08.2020, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників підприємства склала 116 осіб, тобто кількість осіб з інвалідністю які мали працювати на підприємстві становить 5 осіб.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, підставою застосування штрафних санкцій стало отримання позивачем з листа Головного управління ДПС України у Львівській області інформації щодо середньооблікової кількості штатних працівників по суб`єктах господарювання.

При цьому, як видно з вказаного листа, інформацію про кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад», ГУ ДПС у Львівській області взяло з Таблиці 1 Звіту по єдиному внеску, на підставі якої позивач вважає, що відповідач не забезпечив норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Подання звітності щодо нарахування єдиного внеску запроваджено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Правила надання такого звіту встановлені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905. Встановлена форма цього звіту передбачає визначення суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд зазначає, що відомості цього звіту не є безспірним доказом непрацевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем.

Суд звертає увагу, що відповідач не спростовує подання ним звітності з вищезазначеними показниками, однак зауважує, що відповідачем до звітності, поданої до ГУ ДПС у Львівській області не включалася інформація стосовно нарахованих сум заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування деяких осіб з інвалідністю, оскільки такі перебували на час карантину у відпустці без збереження заробітної плати та не отримували доходу в період відпустки та їм не нараховувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування

При цьому, суд встановив, що на підприємстві протягом 2020 року були працевлаштовані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що підтверджується наказами про прийняття на роботу та табелями обліку використання робочого часу за 2020 рік.

Вказані документи відповідно п. 1.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 належать до первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників підприємства.

Так, згідно з наданими відповідачем документами, 03.05.2018 наказом від 26.04.2018 №06-к був прийнятий на роботу ОСОБА_1 , на посаду «комірник», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №114816 йому встановлена друга група інвалідності довічно; 01.08.2019 наказом від 31.07.2019 №20-к був прийнятий на роботу ОСОБА_2 , на посаду «кондитер», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №350752 йому встановлена третя група інвалідності безтерміново; 06.08.2019 наказом від 05.08.2019 №24-к був прийнятий на роботу ОСОБА_3 , на посаду «майстер з ремонту устаткування», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №313552 йому встановлена третя група інвалідності пожиттєво; 13.02.2020 наказом від 12.02.2020 №29-к був прийнятий на роботу ОСОБА_4 , на посаду «укладальник-пакувальник кондитерських виробів», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №832541 йому встановлена третя група інвалідності на строк до 01.03.2021; 12.03.2020 наказом від 11.03.2020 №78-к був прийнятий на роботу ОСОБА_5 на посаду «мийник посуду», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №38708 йому встановлена друга група інвалідності безтерміново; 26.10.2020 наказом від 23.10.2020 №173-к був прийнятий на роботу ОСОБА_6 , на посаду «офіціант», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №081017 йому встановлена третя група інвалідності на строк до 01.07.2021; 10.11.2020 наказом від 09.11.2020 №190-к був прийнятий на роботу ОСОБА_7 , на посаду «мийник посуду», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №154987 йому встановлена третя група інвалідності пожиттєво; 19.11.2020 наказом від 18.11.2020 №197-к була прийнята на роботу ОСОБА_8 , на посаду «мийник посуду», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №327849 їй встановлена третя група інвалідності пожиттєво; 29.12.2020 наказом від 28.12.2020 №205-к був прийнятий на роботу ОСОБА_9 , на посаду «мийник посуду», відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №358530 йому встановлена третя група інвалідності безтерміново.

Суд також зазначає, що причина не зазначення відповідачем вказаних осіб у податковій звітності не я предметом даного спору.

Отже, у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» упродовж 2020 року були працевлаштовані дев`ять працівників, яким встановлена інвалідність. Середньоблікова кількість таких працівників за 2020 рік становить 5 осіб ((3+4+5+5+5+5+5+5+5+6+8+9) / 12). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році для відповідача становив саме 5 осіб.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Шокоооооооолад» у 2020 році виконано вищезазначений норматив, вказані обставини, на думку суду, свідчать про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій,» відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна