Ухвала суду № 100818608, 01.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

01 листопада 2021 року Справа № 280/7722/21 провадження м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача – Марцих Я.О.

представника відповідача – Завалій Ю.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (вул. Матросова, буд. 29, м. Запоріжжя, 69057) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.03.2021 по 29.07.2021 та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.03.2021 по 29.07.2021, розрахувавши його шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, виходячи з двомісячного грошового забезпечення перед звільненням.

Ухвалою суду від 01.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.09.2021.

22.09.2021 на адресу суду від відповідача разом із відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання обгрунтоване тим, що позивач звільнився зі служби на підставі наказу № 130 о/с від 04.03.2021, а відтак у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122 КАС України повинен був звернутися до суду не пізніше 05.04.2021 включно, а звернувся лише у серпні 2021 року. Просить позовну заяву залишити без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 29.09.2021 підготовче провадження було відкладено до 01.11.2021.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача подане клопотання підтримав та просив позовну заяву залишити без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив та просив у його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши клопотання представника відповідача, думку представника позивача, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, з`ясував наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Аналізуючи наведені положення законодавства, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі № 240/532/20 (постанова від 11.02.2021) за схожих фактичних обставин сформулював такі висновки:

Установлений у частині першій статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір.

Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і в розглядуваному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.

Ухвалюючи таке рішення (постанова від 11.02.2021 у справі № 240/532/20), Верховний Суд одночасно відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в його постановах, а також погодився з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в інших його постановах.

Враховуючи те, що середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі (частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

При цьому строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах про проходження публічної служби особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 04.03.2021 № 130 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 05.03.2021.

У даному випадку, обовязок щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 відповідачем було виконано у липні 2021 року за платіжним дорученням від 27.07.2021 № 8058.

Грошові кошти надійшли на картковий рахунок позивача 29.07.2021, що підтверджується випискою по картковому рахунку. Тобто позивач про порушення свого права на отримання грошової допомоги при звільненні дізнався 29.07.2021.

Таким чином, місячний строк звернення до суду обраховується з 29 липня 2021 року, а з позовну заяву ОСОБА_1 було подано до суду 19.08.2021, в межах строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 240, 241, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області без розгляду про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Суддя А.В. Сіпака