Рішення № 100818596, 03.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2021 року Справа № 280/7565/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Гвідповідача викладеної у листі від 08 червня 2021 року № 7305-6609/М-02/8-0800/21 щодо відмови позивачу, у проведені з квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх Справ України по Запорізькій області» від 18.05.2021 № 33/28-156, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії;

- зобов`язати відповідача у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести з квітня 2019 перерахунок, нарахування та виплату пенсії позивачу виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства Внутрішніх Справ України по Запорізькій області» від 18.05.2021 № 33/28-156 із врахуванням усіх його складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Крім того, просить зобов`язати відповідача подати у десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправним не перерахування та не виплату відповідачем пенсії з урахуванням окладу за посадою, званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення на підставі оновленої довідки від 18.05.2021 № 33/28-156 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді від 30.08.2021 позовну заяву залишено без руху.

09.09.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

29.10.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у відповідача відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі наданої довідки, оскільки чинним законодавством України не передбачено здійснення перерахунку пенсії виходячи з грошового забезпечення з включенням інших видів, ніж ті, які виплачувалися діючим військовослужбовцям на момент виникнення права на перерахунок (на 01.03.2018). Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Позивач є пенсіонером та йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

18.05.2021 Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» позивачу складено оновлену довідку № 33/28-156 про розмір грошового забезпечення (а.с. 25).

Позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років, у відповідності до довідки від 18.05.2021 № 33/28-156.

Листом від 08.06.2021 відповідач повідомив, що оскільки пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва з 05.03.2019 визнано протиправними та скасовано, а інших рішень Урядом про умови та порядок проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону №2262-ХІІ, на теперішній час не приймалось, то підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні (а.с.26).

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Щодо посилань відповідача на факт пропуску позивачем строку для звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначила, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом у серпні 2021 року, а про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.06.2021 про відмову щодо перерахунку пенсії. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст.22, 46, 64, 92), Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (ст.ст.13, 43, 51, 63), Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ст.9), постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 за №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»», затвердженого 13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України №45, та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Зокрема, згідно з ч.3 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19 (провадження №11-20заі20) у постанові від 24.06.2020 зробила правовий висновок, що з 05.03.2019 (з дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Позивач звертався до відповідача з оновленою Довідкою від 18.05.2021 № 33/28-156 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для здійснення йому перерахунку та виплати пенсії з урахуванням окладу за посадою, званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.

Суд вважає, що відповідачем протиправно не перераховано та не виплачено позивачу пенсію з урахуванням окладу за посадою, званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення на підставі оновленої Довідки від 18.05.2021 № 33/28-156 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.

Так, суд звертає увагу, що відмовляючи у здійсненні такого перерахунку, відповідач вчинив активні дії, отже позовна вимога про визнання протиправною саме бездіяльності відповідача задоволенню не підлягає.

Проте, за приписами частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій в спірних правовідносинах, а тому, для ефективного захисту прав позивача у спірних правовідносинах від порушень з боку відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до наданої оновленої довідки від 18.05.2021 №33/28-156.

Вирішуючи питання щодо часу, з якого необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі вищевказаної довідки, суд керується правовими висновками Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, згідно з якими з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 (05.03.2019) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ саме з 01.04.2019 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

Отже, перерахунок пенсії слід провести з 01.04.2019.

Щодо зобов`язання відповідача подати у десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про виконання судового рішення згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Щодо заявлених витрат на правничу допомогу адвоката суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз положень статті 134 КАС України дозволяє дійти висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15.12.2017 змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 119.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії таких документів:

- Договір №22/06/21/1 про надання правової допомоги від 22.06.2021 (далі - Договір про надання правової допомоги), відповідно до умов якого Бюро (Адвокатське бюро «Каганович та Партнери») приймає доручення Клієнта ( ОСОБА_1 ) та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; - складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; - складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); - представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань. Пунктом 3.1 Договору про надання правової допомоги визначено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін;

- Додаткова угода від 22.06.2021 до Договору про надання правової допомоги, якою сторони узгодили, що відповідно до пункту 3.1 Договору про надання правової допомоги розмір гонорару за весь час дії договору становить 2000,00 грн.;

- квитанція №33658642 від 30.07.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив на користь АБ «Каганович та Партнери» грошові кошти в сумі 2 000,00 грн., призначення платежу: «оплата за адвокатські послуги ОСОБА_1 ».

Суд зазначає, що предмет укладеного сторонами Договору про надання правової допомоги носить загальний характер, а надані до матеріалів справи докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката не дозволяють ідентифікувати такі послуги з фактом надання позивачу послуг у зв`язку з розглядом даної справи.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для стягнення на користь позивача заявлених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку їх недоведеністю, а тому відповідне клопотання не підлягає задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позовний вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,77,132,143, 243-246,263 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, щодо відмови ОСОБА_1 у проведені з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Запорізькій області» від 18.05.2021 № 33/28-156, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести з 01.04.2019 перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС по Запорізькій області» від 18.05.2021 № 33/28-156 із врахуванням усіх його складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорозькій області (69005 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158- Б, ЄДРПОУ: 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова