Рішення № 10081812, 15.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р. Справа № 62/53-10

вх. № 2329/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Калівець М.М., дов. №1 від 01.04.10р.

відповідач - Нєфєдова М.О., дов. дов. б/н від 01.04.10р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікас", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Веаск ЛТД" м. Харків

про стягнення 54096,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Нікас" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ Фірми "Веаск ЛТД" 45000,00грн. боргу за договором №13-06-07 від 21.06.07р. та 9096,00 грн. пені, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов"язань по оплаті виконаних позивачем робіт за договором від 21.06.07р..

У судовому засіданні 08.06.10р. оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення по справі до 15.06.10р. о 15:30 год

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та письмових запереченнях (вх.№ 11013 від 08.06.10р.) проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні повністю, мотивуючи свої заперечення недотриманням позивачем порядку до судового врегулювання спору.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21.06.07р. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено договір, відповідно до умов якого позивач зобов"язався провести монтажні і пусконалагоджувальні роботи 2-х пасажирських ліфтів, вантажопідйомністю 1000 кг, виробництва ТОВ "Ізамет 1991", за адресою: м.Харків, набережна Крупської, 3, на умовах даного договору, згідно специфікації, Додатку №1 договору. А відповідач зобов"язався здійснити оплату вказаних монтажних і пусконалагоджувальних робіт на умовах, вказаних у цьому договорі, та за ціною, визначеною в Додатку №2.

Відповідно до п.2.1. Договору та Договірної ціни (Додаток №2 до договору №13-06-07 від 21.06.07р.) загальна вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт складає 149632,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 24938,67 грн.

Згідно із п.2.2. відповідач (Замовник) поетапно перераховує на розрахунковий рахунок позивача (Виконавця) плату за монтажні і пусконалагоджувальні роботи, а саме: 50% - передплата від вартості монтажних і пусконалагоджувальних робот на поточний рахунок позивача до початку монтажних робіт; 40% вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт сплачується після підписання Акта виконаних робіт; 10% - після здачі ліфту контролюючим органам;

Позивач, згідно п.5.1.1-5.1.2 Договору, зобов"язався якісно та своєчасно провести комплекс монтажних та пусконалагоджувальних робіт у відповідності із проектною документацією та документацією виробника, у строки, визначені п.3.1., 3.3 цього Договору.

Відповідач, згідно п.5.2.1. Договору, зобов"язався сплатити вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт у відповідності до п.2.2. Договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобов"язання за договором №13-06-07 від 21.06.07р., виконавши монтажні та пусконалагоджувальні роботи 2- ліфтів, у відповідності до умов договору та додатків до нього, зокрема специфікації та договірної ціни, на загальну суму 149632,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач лише частково розрахувався з ним за виконані роботи, а саме у сумі 104632,00 грн., а тому позивач просить стягнути з відповідача 45000,00 грн. вартості неоплачених робіт.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст.843 ЦК України).

Як вже було встановлено вище судом, сторони укладаючи договір №13-06-07 від 21.06.07р. встановили поетапний порядок оплати, а саме: 50% - передплата від вартості монтажних і пусконалагоджувальних робот на поточний рахунок позивача до початку монтажних робіт; 40% вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт сплачується після підписання Акта виконаних робіт; 10% - після здачі ліфту контролюючим органам;

Факт виконання позивачем монтажних та пусконалагоджувальних робіт на суму 149632,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними представниками обох сторін актами виконаних робіт №26-н (арк.с.15), №27-н (арк.с.19), №28-н (арк.с.23), №29-н (арк.с.27); актами приймання ліфтів (арк.с.30-39); актами готовності ліфта до проведення оздоблювальних робіт (арк.с.34-35); актами

готовності будівельної частини ліфта (36-37), а також відомостями ресурсів (арк.с.16-17, 21, 24-25, 29) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (арк.с.18, 22, 26, 29). Однак, доказів на підтвердження здачі ліфтів контролюючим органам позивачем не надано.

Таким чином, станом на момент розгляду справи у відповідача виник обов"язок сплатити позивачеві 90% від встановленої у договорі загальної вартості робіт (146632,00 грн.), а саме 50% передплати від вартості монтажних і пусконалагоджувальних робот та 40% вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт, оскільки акти виконаних робіт підписані сторонами, що складає 131969,00 грн., з яких він вже сплатив 104632,00 грн., а тому обгрунтованою є заявлена до стягнення з відповідача сума 27337,00 грн.

Звернення ж позивача з позовом до суду про стягнення 10% від вартості виконаних робіт, що складає 14663,00 грн.) є передчасним, оскільки позивачем не надано доказів здачі ліфтів контролюючим органам, що є необхідною умовою для виникнення у відповідача обов"язку сплатити цю частину робіт, за умови надання доказів здачі ліфтів контролюючим органам

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права вимагати від відповідача оплати 10% вартості виконаних позивачем робіт після здачі ліфтів контролюючим органам, як це встановлено у договорі №13-06-07 від 21.06.07р.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 27337,00 грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по оплаті виконаних робіт в сумі 27337,00 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9096,00 грн. пені за порушення зобов"язання по оплаті виконаних робіт.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 6.1 договору №13-06-07 від 21.06.07р., в разі невиконання або прострочення виконання зобов"язань, враховуючи недопоставку обладнання або прострочення в строках оплати, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,01% від вартості договору за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він не відповідає вимогам згаданих вище норм чинного законодавства, а саме ст. Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, оскільки пеню позивачем нараховано не на суму простроченого платежу, а на всю суму договору, а

також ст.232 ГК України, оскільки період за який нарахована пеня перевищує шість місяців.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 8044,87 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 834, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Веаск ЛТД" (м.Харків, вул.Культури,15, 39, р/р26004005193001 ХФ АТ "Укрінбанк", код 25460470, МФО 351243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікас" (61064, м.Харків, вул.Полтавський шлях, 123, к.31, р/р 26000301417 у філії АКБ "Меркурій", МФО 300755) 27337,00 грн. основного боргу, 8044,87 грн. пені, 353,84 грн. держмита та 154,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/53-10 підписано 15.06.10р.