Рішення № 100818005, 04.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 р. Справа№200/11300/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, подав до суду адміністративний позов до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просив:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг, а саме єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400), в сумі 5228,55 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що зазначена сума заборгованості перед бюджетом самостійно відповідачем не сплачена, а тому у позивача виникли правові підстави для стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідач відзиву на адміністративний позов у встановлений судом строк не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмову заяву по суті спору та докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 06.06.2018, номер запису 22690000000015570, місце проживання: АДРЕСА_1 , види діяльності: 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку (основна); 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Костянтинівська державна податкова інспекція (м. Костянтинівка) (а.с.15).

07 червня 2018 року ФОП ОСОБА_1 подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування №514 про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01 липня 2018 року зі сплатою 10% до розміру мінімальної заробітної плати 2 група платників єдиного податку (а.с.17).

01 жовтня 2018 року Костянтинівсько-Дружківським управлінням Головного управління ДФС у Донецькій області вручило ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу №100654-43 на суму 1116,90 гривень (а.с.10).

Акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати єдиного податку з фізичних осіб за період з 01.07.2018 по 31.03.2019 №5327/05-99-43-12-3233023319 складений посадовими особами позивача 16.08.2019 був направлений на адресу платника податків 22.08.2019 та повернутий відправнику у зв`язку з «закінченням терміну зберігання» 25.09.2019. За висновками Акту ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплачений до бюджету авансовий внесок по єдиному податку з фізичних осіб в період з 01.07.2018 по 31.03.2019 на суму 3485,70 гривень (а.с.18-19).

02 жовтня 2019 року Головним управління ДФС у Донецькій області на підставі акту №5327/05-99-43-12-3233023319 від 16.08.2019 про результати камеральної перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0143214312 про зобов`язання ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 1742,85 гривень за затримку до 30 календарних днів сплати авансових внесків єдиного податку з фізичних осіб в сумі 3485,70 гривень (а.с.21).

Податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 02.10.2019 №0143214312 направлено на податкову адресу платника податків, та 09.11.2019 повернуто у зв`язку з «закінченням терміну зберігання» (а.с.21).

При прийнятті рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків […] повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством […].

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За приписами статі 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункти 36.1 та 36.2 ст. 36 Податкового кодексу).

Згідно з п. 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 Податкового кодексу передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони […] надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.5 статті 42 ПК України).

Платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (пункт 45.1 статті 45 ПК України).

За приписами пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема,

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, або

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

За приписами пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу (стаття 122 ПК України).

Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статі 291 ПК України до суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, другої групи відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

За приписами пунктів 295.1, 295.2 статі 295 ПК України платники єдиного податку другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку другої групи здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

За наслідками судового розгляду встановлено, що відповідач є платником єдиного податку другої групи, який своєчасно не сплатив до бюджету авансовий внесок по єдиному податку з фізичних осіб в період з 01.07.2018 по 31.03.2019 на суму 3485,70 гривень, за що на відповідача був накладений штраф в розмірі 50 відсотків від обраної ставки єдиного податку в сумі 1742,85 гривень.

Матеріали справи не містять доказів того, що рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено в судовому або адміністративному порядку.

Суд оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, встановив, що позивач виконав свій обов`язок щодо надсилання відповідачу в порядку, визначеному статтею 42 ПК України, податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, при цьому відповідач не оскаржив це рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку, а також не сплатив податковий борг в установлений строк.

За приписами статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, питання правомірності нарахування відповідачу грошових зобов`язань, а також прийняття податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, судом не розглядається, оскільки не входить до предмету спору даної справи.

Інтегрованою карткою платника податків ФОП ОСОБА_1 підтверджується наявність податкового боргу (а.с.11-14).

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункти 95.1, 95.2 статті 95 ПК України).

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами […] погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті 102 ПК України, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу (пункт 102.4 статті 102 ПК України).

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу у контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Судом встановлено, що податковий борг за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» за липень 2018 року в сумі 372,30 гривень виник 21 липня 2018 року, за серпень 2018 року в сумі 372,30 гривень – 21 серпня 2018 року.

Таким чином, 1095 денний строк з дня виникнення податкового боргу сплинув 21 липня та 21 серпня 2021 року.

Позовна заява подана до суду 26 серпня 2021 року.

Отже, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи після спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення податкового боргу за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» за липень та серпень 2018 року в сумі 744,60 гривень не підлягають задоволенню.

Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу за платежем «єдиний податок з фізичних осіб» в сумі 4483,95 гривень (5228,55 – 744,60) підтвердженого поданими позивачем доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають, оскільки за приписами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно витрати, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59; код ЄДРПОУ 44070187) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг, а саме єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400), в сумі 4483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 95 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 04 листопада 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко