Рішення № 100817962, 04.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 р. Справа№200/8832/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про визнання протиправними дій щодо невиплати щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2015 по 31.03.2020, зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячні страхові виплати з 01.09.2015 по 31.03.2020.

Згідно викладеного в позові нездійснення страхових виплат позивачу, який є внутрішньо переміщеною особою, є порушенням гарантованого Конституцією України права позивача на соціальний захист, яке включає, зокрема, право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом. Позивач зазначає, що жодних підстав для припинення йому виплат у відповідача не було, а отже їх нездійснення з 01.09.2015 по 31.03.2020 є протиправним.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог. За змістом викладеного у відзиві позивачу припинено страхові виплати з 01.09.2015 через припинення дії довідки позивача про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи. Після цього позивач із вимогою щодо проведення страхових виплат до відповідача не звертався. 05.03.2020 відповідач на запит Краматорського відділення Фонду соціального страхування України в Донецькій області вивантажив електрону справу позивача. Відповідно до запиту вказаного відділення позивач є громадянином Росії, отримав відповідний паспорт Російської Федерації 16.09.2015. У відповідача заборгованість перед позивачем за спірний період не обліковується, позивач станом на тепер перебуває на обліку у робочих органах Фонду в Донецькій області, підстав для здійснення йому виплат відповідачем немає. Дані правовідносини не регулюється актами, що передбачають соціальні виплати внутрішньо переміщеній особі, на них поширюється дія Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженого постановою КМУ від 09.08.2001 № 998. До цього ж, позивачем пропущено строк звернення до суду.

У поясненнях залученої до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області зазначено, що Управління також вважає вимоги позивача необґрунтованими з визначених відповідачем підстав. Також вказано, що на підставі звернення позивача йому призначено страхові виплати з 01.02.2020.

Позивач та третя особа надали суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалами суду від 20.07.2021 позивачу відстрочено сплату судового збору та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 22.09.2021 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 11.10.2021, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до участі у справі, витребувано додаткові докази. Ухвалою від 11.10.2021 закрито підготовче провадження у справі, її призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 26.10.2021. Через неявку належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду сторін та клопотання третьої особи про розгляд справи в письмовому провадженні, суд на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України здійснює розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , відповідно до довідки МСЕК № 042275 від 16.11.2011 за результатом огляду має встановлену 3 групу інвалідності та стійку втрату працездатності 50 %, є отримувачем страхових виплат.

Відповідно до довідки від 25.02.2015 № 6331005878 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу за адресою АДРЕСА_1 .

26.02.2015 позивач звернувся до Відділення ВД ФССНВУ у м. Харків із заявою про здійснення йому страхових виплат.

На підставі постанови Відділення ВД ФССНВУ у м. Харків (правонаступником якого є відповідач) від 16.03.2015 № 2012/25477/30698/24 позивачу продовжено виплату страхових виплат з 01.02.2015 по 24.08.2015.

Відповідно до довідки Відділення ВД ФССНВУ у м. Харків від 12.06.2017 № 2531/08-16 позивачу припинено виплату страхових виплат з 25.08.2015 у зв`язку закінченням дії довідки внутрішньо переміщеної особи.

Згідно наданих суду письмових пояснень відповідача від 02.08.2021 № 10-11.2630 постанова про припинення позивачу страхових виплат не приймалась, оскільки їх виплату було призначено на певний строк – на строк дії довідки внутрішньо переміщеної особи.

26.02.2020 позивач звернувся до Краматорського відділення Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про продовження виплати раніше призначених страхових виплат на особовий рахунок в банку у Росії.

До заяви позивач надав, зокрема, копію паспорту позивача - громадянина Російської Федерації, виданого 16.09.2015 за № 580-008, довідку Новопятинської сільради Нижньоломівського р-ну Пензенської області від 19.02.2020 про проживання та реєстрацію позивача в цьому селі.

05.03.2020 Краматорським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області запитано у відповідача електронну справу позивача у зв`язку з надходженням його заяви про продовження йому страхових виплат як особі, що мешкає в Російській Федерації.

Постановою Краматорського відділення від 23.03.2020 № 0526/13169/13169/27 позивачу продовжено раніше призначені страхові виплати з лютого 2020 року та призначено їх виплату за період з 01.02.2020 по 31.12.2020; постановою від 02.02.2021 № 0526/13169/13169/27 виплати позивачу продовжені з січня 2021 року, призначено їх виплату за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Відповідно до листа Краматорського відділення від 17.06.2021 № П-01-04/19-406 позивач як потерпілий на виробництві перебував на обліку з липня 2002 року у м. Горлівка, з 01.02.2015 по 31.08.2015 перебував на обліку у відповідача, де отримував страхові виплати, з 01.09.2015 по 31.03.2020 місцезнаходження позивача було невідоме, заходи щодо отримання виплат ним не здійснювались, з 01.02.2020 позивач як особа, яка виїхала за межі України перебуває на обліку у Краматорському відділенні відповідно до Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженого постановою КМУ від 09.08.2001 № 998.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Право громадян України на соціальний захист у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності від нещасного випадку на виробництві визначено Законом України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі за текстом ЗУ № 1105-XIV).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Постанови КМУ від 5.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

У той же час, згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.

Чинним законодавством не передбачено можливості припинення страхових виплат з підстав відсутності довідки внутрішньо переміщеної особи.

Підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отримання позивачем страхових виплат не може ставитись в залежність від наявності чи відсутності довідки про взяття особи на облік як внутрішньо переміщеної.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або «інші права», як це зазначено у ст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Вказаний Закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Разом з тим, реалізація права позивача на отримання страхових виплат протиправно була поставлена відповідачем у залежність від наявності/відсутності довідки внутрішньо переміщеної особи.

За викладеним у рішенні Європейського Суду з прав людини «Пічкур проти України» виплата соціальних платежів сама по собі не може ставити осіб, які проживають у різних країнах, у відносно схоже становище, оскільки будь-яка система соціального забезпечення, включаючи пенсійне забезпечення, у першу чергу створена для забезпечення певних мінімальних стандартів рівня життя осіб, що проживають у відповідній країні, та обслуговування їхніх потреб. Більше того, важко зробити якесь правильне порівняння між пенсіонерами, що проживають у відповідній країні, та тими, які проживають в іншому місці, через низку економічних та соціальних відмінностей, що застосовуються залежно від країни.

Практикою Суду встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях.

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Керуючись частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суд застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України на відповідача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладений обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про недоведення відповідачем правомірності припинення виплати позивачу страхових виплат з 25.08.2015. Доказів припинення позивачу страхових виплат з інших причин, окрім відсутності чинної довідки внутрішньо переміщеної особи, відповідач суду також не надав.

Пунктом 7 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Таким чином, строк позовної давності до даних відносин не застосовується.

Під час вирішення питання про наявність у підстав для здійснення позивачу страхових виплат після 01.09.2015 суд виходить із наступного.

Відповідач зазначено, що підстави для виплати ним позивачу страхових виплат з 01.09.2015 по 31.03.2020 відсутні, оскільки станом на тепер він перебуває на обліку в органі Фонду в Донецькій області (м. Краматорськ). Слід зазначити, що позивач взятий на облік Краматорським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з 01.02.2020, а тому в частині періоду з 01.02.2020 по 31.03.2020 доводи відповідача є обґрунтованими та приймаються судом.

Водночас, підстави встановлення обов`язку Краматорського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до взяття позивача на облік в суду відсутні.

Стосовно доводів відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу страхових виплат за період з 16.09.2015 по 31.01.2020 через виїзд на потайне місце проживання до Російської Федерації та отримання ним паспорту громадянина Російської Федерації суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 9 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, Сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування Працівникам шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, одержаного у зв`язку з виконанням трудових обов`язків:

а) відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також смерті потерпілого здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника на момент одержання каліцтва;

б) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв`язку з ним, здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника під час його трудової діяльності, яка викликала професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої Сторони.

Позивач під час отримання професійного захворювання та втрати працездатності і встановлення йому інвалідності проживав в Україні (доказів зворотного суду не надано), отже відшкодування шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, одержаного у зв`язку з виконанням трудових обов`язків йому має здійснюватись Україною.

Якщо міжнародними договорами України не встановлено інших правил здійснення страхових виплат, призначених у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали на постійне місце проживання за межі України застосовується Порядок № 998.

Згідно з цим Порядком можуть здійснюватися страхові виплати, передбачені статтею 28 та призначені потерпілому відповідно до статей 35 і 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (п. 2 Порядку № 998).

Відповідно до п. 3 Порядку № 998 фінансування витрат, пов`язаних із здійсненням страхових виплат потерпілому, у тому числі на перерахування (переказ) грошових сум за межі України, провадиться за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що страхові виплати потерпілий одержує за своїм вибором шляхом:

а) перерахування грошових сум на його рахунок, відкритий у банківській установі на території України;

б) перерахування грошових сум на його рахунок у кредитній установі країни його постійного проживання за межами України;

в) поштового переказу грошових сум на адресу потерпілого в країні його постійного проживання, якщо Україною укладено з нею угоду про обмін поштовими грошовими переказами.

Відповідно до п. 8 Порядку № 998 перерахування (переказ) сум страхових виплат потерпілому починається з місяця, що настає за місяцем його від`їзду за межі України, але не раніше ніж з дня, до якого потерпілому виплачено відповідні суми до його від`їзду за межі України.

Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, встановлення наявності в позивача права на отримання страхових виплат у разі виїзду на постійне проживання за межі України, припинення здійснення страхових виплат з непередбачених законом підстав, обов`язок по виплаті спірної заборгованості зі страхових виплат за період з 01.09.2015 по 31.01.2020 належить Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, на обліку в якому перебував позивач та яким припинено соціальні виплати.

З огляду на таке, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2015 по 31.03.2020 та зобов`язання його нарахувати і виплатити щомісячні страхові виплати за цей період є такими, що підлягають задоволенню в частині періоду з 01.09.2015 по 31.01.2020. Вимоги позивача щодо періоду з 01.02.2020 по 31.03.2020 задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень даної статті, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, проте це вказане не є обов`язком. Підстав для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем рішення суду та зобов`язання надання звіту про виконання судового рішення в порядку частини 1 статті 382 КАС України судом не встановлено.

З огляду на таке, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду.

Пунктом 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій - у межах суми стягнення за один місяць, з огляду на що рішення про зобов`язання відповідача відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість підлягає негайному виконанню в частині виплати пенсії за один місяць.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом при відкритті провадження у справі відстрочено позивачу сплату судового збору у сумі 908 грн.

Враховуючи часткове задоволення заявлених позивачем вимог судовий збір у сумі підлягає стягненню на користь Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 454,00 грн та з позивача також в сумі 454,00 грн.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 241-243, 245, 246, 291, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2015 по 31.01.2020.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 01.09.2015 по 31.01.2020.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду у межах суми страхових виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на користь Державного бюджету судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) – ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (відповідач) – код ЄДРПОУ 41313928, місцезнаходження: 61200, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції, 1, Палац праці, 3 під`їзд, 4 поверх;

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (третя особа) – код ЄДРПОУ 41325231, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Свободи, 5.

Суддя А.С. Михайлик