Рішення № 100817851, 04.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Справа № 160/17187/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Центрального управління соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради з вимогами про:

- визнати протиправними дії Центрального управління соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 грошової суми вартості не отриманої одноразової грошової допомоги «пакунок малюка» в розмірі меншому, ніж три прожиткових мінімуми для дітей віком до 6 років встановленого законом на дату її видачі;

- зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради виплатити ОСОБА_1 компенсацію вартості не отриманої одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» в розмірі трьох прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років, встановленого законом на дату її видачі з урахуванням фактично виплаченої суми, тобто доплатити 1 526,00грн.;

- стягнути з Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 16 грудня 2020 року вона народила двох дітей та Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради було виплачено грошову компенсацію за не отриману натуральну допомогу «Пакунок малюка» в розмірі 10 000,00грн. Проте, частиною 3 ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» передбачено, що вартість одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» відповідно до бюджетного фінансування становить не менш як три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на дату її видачі. 01.03.2021 року позивач звернулась до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з заявою про перерахунок та виплату натуральної одноразової допомоги «Пакунок малюка». 09.03.2021 року листом № 8/4-294 відповідачем було повідомлено про відсутність законних підстав для здійснення такого перерахунку. Також позивач вказує, що відповідач своїми діями щодо відмови у перерахунку натуральної грошової допомоги завдав їй значних моральних страждань та душевних переживань. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/17187/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

21.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку від Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав. На момент звернення позивача з заявою на отримання натуральної допомоги «пакунок малюка» на двох дітей, а саме 26.11.2020 року, механізм виплати грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги регулювався Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2020р. № 744 «Деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги «Пакунок малюка»( далі постанова № 744). Рішенням Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 30.11.2020р. ОСОБА_1 призначено грошову компенсацію вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» в розмірі 5000грн. на кожну дитину, згідно чинної на час звернення Постанови № 744. 04.12.2020 року набрав чинності Порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «Пакунок малюка» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020року № 1180 ( далі порядок № 1180). Абзацами 3,4 п. 8 Порядку № 1180 встановлено, що заява на отримання допомоги подається не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня народження дитини. Отримувач, у якого народилась дитина в період з 24 жовтня до 30 листопада 2020 року включно, має право подати заяву структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 31 грудня 2020 року. Отже, враховуючи, що рішення про нарахування натуральної допомоги «пакунок малюка» було прийнято 30.11.2020 року, тобто до набрання чинності порядку № 1180, позивачу нараховано допомогу у вірному розмірі, а тому підстав для проведення такого перерахунку немає. З огляду на наведене відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.

Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила двох дітей ОСОБА_2 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ).

26.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з заявою № 855/1 про призначення грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «Пакунок малюка».

Рішенням Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 30.11.2020 року розглянуто звернення від 26.11.2020 року № 855/1 та призначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 744 від 29.07.2020 року ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості одноразової грошової допомоги «пакунок малюка» у розмірі 10 000,00грн.

01.03.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з заявами про здійснення перерахунку та виплати частини недоотриманої грошової допомоги «Пакунок малюка» у відповідності до частини 3 ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», виходячи з розміру не менш як три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на дату її видачі.

09.03.2021 року листом за № 8/4-294 Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради розглянуто звернення ОСОБА_1 про здійснення перерахунку грошової допомоги та повідомлено про відсутність законних підстав для здійснення такого перерахунку.

16.07.2021 року листом за № М-50/0-1/09-21 повідомлено ОСОБА_1 про розгляд її звернення на Єдину гарячу лінію для звернень громадян Дніпровської міської ради та повідомлено про те, що призначення та виплата допомоги здійснювалась у відповідності до п. 3 Постанови Кабінету міністрів України від 29.07.2020р. № 744 «деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової грошової допомоги «пакунок малюка» та було виплачено в повному обсязі на картковий рахунок.

Вважаючи протиправними такі дії відповідача позивач звернулась з цим позовом до суду.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-XII (далі - Закон № 2811) громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 2 цього Закону (зі змінами, внесеними Законом № 930-IX від 30.09.2020) передбачено, що одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» - одноразова натуральна допомога, що відноситься до допомоги при народженні дитини.

З метою забезпечення соціального захисту сімей з дітьми, підтримки розвитку відповідального батьківства постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2018 №427 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства шляхом запровадження: зокрема, передбачено, що з 01 вересня 2018 року надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» в межах державної допомоги сім`ям з дітьми, але не пізніше ніж через 30 днів з дня народження дитини.

20.06.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка», якою затверджено Порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (далі - Порядок №512) та Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» за рахунок субвенції з державного бюджету на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.

Вказана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №172 від 03.03.2020 року, проте дію Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка», затвердженого пунктом 1 цієї постанови, відновлено згідно з постановою КМУ № 744 від 29.07.2020 року.

Вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» за рахунок субвенції здійснюється відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Управлінням Організації Об`єднаних Націй з обслуговування проектів і Дитячим фондом Організації Об`єднаних Націй у сфері соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства та проектних угод, укладених між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій та Управлінням Організації Об`єднаних Націй з обслуговування проектів, на умовах співфінансування у межах та в строки реалізації проекту міжнародної технічної допомоги «Забезпечення соціального захисту та відповідального батьківства в Україні».

Згідно з пунктами 2-4 Порядку №512 одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» - набір необхідних речей для новонародженої дитини; отримувач допомоги «пакунок малюка» - мати, батько, родичі, патронатний вихователь новонародженої дитини.

Право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.

Допомога «пакунок малюка» надається на кожну новонароджену дитину.

За приписами пункту 6 Порядку та умов реалізації пілотного проекту «Монетизація одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» у 2020-2021 роках, затвердженого постановою КМУ № 744 від 29.07.2020 року призначення грошової компенсації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за місцем проживання або місцем перебування отримувача.

Пунктом 3 вказаного Порядку (в редакції від 29.07.2020 року) було встановлено, що розмір грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» становить 5 тис. гривень.

При цьому, в редакції Порядку, що діяла з 04.12.2020 року розмір грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» збільшився та становив не менш як три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого законом на дату подання заяви про призначення грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка», тобто, 1921 грн. х 3=5763 грн.

Грошова компенсація призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через 12 місяців з дня народження дитини.

Грошова компенсація за місцем перебування призначається за умови її неотримання за місцем проживання отримувача. Перевірка відомостей щодо неотримання грошової компенсації проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Грошова компенсація призначається в разі неотримання протягом 30 днів з дня народження дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» з незалежних від отримувача причин (зокрема, народження дитини до 37-го повного тижня вагітності (154-259 діб), народження дитини за кордоном, обсервація, карантин, самоізоляція, відсутність «пакунка малюка» в закладі охорони здоров`я, структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем проживання/перебування новонародженої дитини).

Нарахування та виплата грошової компенсації ОСОБА_1 за неотримання натуральної допомоги «Пакунок малюка» відбулась на підставі Рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 30.11.2020 року щодо звернення позивача від 26.11.2020 року.

Отже, суд вважає, що до спірних правовідносин, з урахуванням заявлених вимог, необхідно застосовувати норми Порядку № 512 (в редакції Постанови № 744).

Враховуючи факт звернення до відповідача 26 листопада 2020 року суд вважає за необхідне застосувати норми Порядку № 512, а не Постанови № 744 (в редакції з 04 грудня 2020 року) щодо суми компенсації.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги про визнання протиправними дії Центрального управління соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 грошової суми вартості не отриманої одноразової грошової допомоги «пакунок малюка» в розмірі меншому, ніж три прожиткових мінімуми для дітей віком до 6 років встановленого законом на дату її видачі не підлягають задоволенню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо вимоги про стягнення з Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4 000,00грн. суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.95 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз. 2 п. 5 постанови).

Суд зазначає, що позивач не надав доказів, які підтвердили б спричинення протиправними діями/бездіяльністю відповідачів йому моральних страждань.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, обставини справи свідчать про те, що позивачем не доведено обґрунтованість своїх вимог та відповідачем було правомірно нараховано та виплачено грошову компенсацію за не отриману натуральну допомогу «пакунок малюка» у розмірі 10 000,00грн.

Таким чином, суд вважає позовну заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук