Ухвала суду № 100817709, 03.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 листопада 2021 р. Справа № 160/14172/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О. С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову від позову у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2021 року Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якій позивач просить стягнути суму податкового боргу в розмірі 160 457,13 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 відкрито провадження у справі № 160/14172/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін.

28.10.2021 року до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, підписана в. о. начальника Ольгою Мазур, про відмову від позову, в якій позивач просить на підставі ст. 189 КАС України прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі № 160/14172/21.

Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд дійшов висновку про наявність законних підстав задоволення поданої заяви, прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно із ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Приписами ч. 1 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За змістом ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Наведена норма ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондує приписам п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

За змістом приписів ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Водночас, ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Так, судом встановлено, що до заяви про відмову від позову, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області додано витяг з індивідуальної картки платника податку ОСОБА_1 (орендна плата з фізичних осіб), згідно з яким за відповідачем не обліковується податковий борг у розмірі 160 457,13 грн.

З огляду на викладене та враховуючи, що заява не суперечить вимогам закону, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, позивачу відомі передбачені чинним процесуальним законодавством наслідки прийняття судом відмови від адміністративного позову та закриття провадження у справі, суд вважає за можливе прийняти відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від позову у справі № 160/14172/21 та закрити провадження у цій справі.

Крім того, у заяві про відмову від позову Головне управління ДПС у Дніпропетровській області заявило клопотання про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Суд, розглянувши заявлене клопотання дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, матеріалами справи підтверджено, що до позовної заяви долучено платіжне доручення № 2643 від 11.08.2021 року про сплату судового збору у розмірі 2406,86 грн. у справі № 160/14172/21.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач відмовився від позову, заявив клопотання про повернення з державного бюджету 50% сплаченого судового збору, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету 1203,43 грн.

Керуючись ст.ст. 142, 189, 238, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову від позову у справі за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу – задовольнити.

Прийняти відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від позову у справі № 160/14172/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.

Провадження в адміністративній справі № 160/14172/21 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу – закрити.

Повернути Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) з державного бюджету судовий збір у розмірі 1203,43 грн, що становить 50% сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 2643 від 11.08.2021 року.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строк, передбачений частинною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна