Рішення № 100817652, 18.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року Справа № 160/13555/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати акт №225/2.2/21 від 25.06.2021 року Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до ФОП ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати припис №225/2.2./21 від 05.07.2021 року Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до ФОП ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт відповідно до якого встановлено порушення законодавства, на підставі висновків акту відповідачем винесено припис. Позивач вважає вказаний припис відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийнятий на підставі хибних висновків до який прийшов відповідач під час проведення позапланового заходу. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

11.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту №225/2.2/21 від 25.06.2021 року Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до ФОП ОСОБА_1

11.08.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративно суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

14.09.2021 року від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт відповідно до якого встановлено порушення законодавства, на підставі висновків акту відповідачем винесено припис. Оскаржуваний припис є правомірним та таким, що винесено у відповідності до вимог чинного законодавства. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

28.09.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, а отже і підстави для винесення оскаржуваного припису.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №225/2.2/21 від 25.06.2021 року.

Згідно висновків акту №225/2.2/21 від 25.06.2021 року перевіркою було встановлено порушення відповідно до яких провадження діяльності, що може мати шкідливий вплив на середовище життєдіяльності та здоров`я людини, а саме:

- ст.ст. 44. 70, 105 Водного кодексу України, ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» - територія за адресою: вул. Маршака, 1, м. Кривий Ріг не в повному обсязі обладнана твердим покриттям (територія рампи, майданчик для паркування автомобілів та навантажування розвантажування продукції), зливові поверхні не сплановані, збирання зливових вод не організовано. Локальні очисні споруди зливових вод на підприємстві відсутні. Одночасно з тим. підприємство У розташоване в зоні впливу потенційних забруднювачів навколишнього середовища (місця зберігання відходів, рух транспорту та здійснення робіт з розвантажування (навантажування) продукції та відходів, тощо);

- ст. ст. 7, 17, 26, 33 Закону України «Про відходи», ст. ст. 24, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - Під час діяльності утворюються настунні види відходів: будівельні відходи, підходи полімерів, відходи гумовотенічних виробів, відходи брухту чорних та кольорових металів, тверді побутові відходи, макулатура, тощо. Інвентаризація відходів, що утворюються при діяльності підприємства відсутня, норми утворення, їх склад, властивості та ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища не визначено, технічні паспорти відходів відсутні. статзвітність щодо поводження 3 відходами не ведеться, декларація про утворення відходів не складається;

- ст. 17 Закону України «Про відходи» - первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві (за формою І -ВТ) не ведеться;

- ст. 17 Закону України «Про відходи» - не влаштовані місця тим часового зберігання всіх видів, що утворюються на підприємстві у відповідності до вимог природоохоронного законодавства;

- ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - інформацію та підтверджуючі документи щодо остаточного місця видалення/утилізації всіх видів відходів на розгляд не надано.

На підставі висновків акту №225/2.2/21 від 25.06.2021 року Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) було винесено припис №225/2.2/21 від 05.07.2021 року, відповідно до якого приписано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 :

- забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку відповідно з вимогами законодавства;

- складати статистичну звітність відповідно з вимогами законодавства;

- розробити інвентаризацію відходів з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

- визначити склад і властивості всіх видів відходів та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини;

- розробити та погодити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

- розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) на всі види відходів, що утворюються при діяльності підприємства;

- організувати ведення первинного поточного обліку кількості відходів за формою 1 -ВТ в повному обсязі згідно вимог законодавства;

- обладнати місця тимчасового зберігання всіх видів, що утворюються на підприємстві у відповідності до вимог природоохоронного законодавства;

- надати на розгляд до Державної екологічної інспекції інформацію та копії документів, які розглядаються в ході Інспекційної перевірки в повному обсязі;

Позивач не погоджується із вищевказаним приписом та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-ХІІ (далі по тексту Закон України №1264-ХІІ) завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Частиною 1 статті 20-2 Закону України №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: - про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 (далі Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із частиною 1 статті 68 Закону України №1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон України №877-V).

Статтею 1 Закону України № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 4 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України №877-V підставами для здійснення позапланових заходів серед іншого є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

У частині 1 статті 7 Закону України №877-V закріплено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові і засвідчується печаткою.

Згідно частини 5 статті 7 Закону України 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). (частина 6 статті 7 Закону України № 877-V)

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (частина 8 статті 7 Закону України №877-V).

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частина 11 статті 7 Закону України №877-V).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до повноважень Державної екологічної інспекції, зокрема, належить здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.

Разом з тим, законодавством чітко визначено порядок реалізації таких повноважень та процедуру проведення відповідної перевірки, що завершується складанням відповідного акта, в якому, у разі виявлення відповідних порушень, зазначаються конкретні висновки. У свою чергу, встановлення під час перевірки контролюючим органом порушень законодавства є правовою підставою для складання відповідного припису, в якому на підконтрольного суб`єкта покладається зобов`язання усунути відповідні порушення.

Так, судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) винесено наказ №990 від 16.06.2021 року «Про проведення позапланового заходу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », відповідно до якого призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1 , місцезнаходження суб`єкта господарювання: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Маршака, 1 прим.81.

Вказаний наказ винесено згідно ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища-. ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, яке затверджено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України віл 07.04.2020 № 230, Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яке затверджено наказом Держекоінспекції України від 01.06.2021 № 254, заяви ФОП ОСОБА_2 від 11.06.2021 (вх. №1749/6.2-21-21 від 14.06.2021) та з метою проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для проведення перевірки позивача, з огляду на те що приміщення за адресою: АДРЕСА_2 передано в оренду іншій особі, суд зазначає, що згідно договору оренди нерухомого майна від 01.11.2020 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , останньому передається в оренду нежитлове приміщення площею 427,1 кв.м., тоді, як відповідно до договору купівлі-продажу від 08.06.2016 року у власності позивача перебуває приміщення площею 988,5 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, в матеріалах справи наявні копії заяв позивача із зверненням до відповідача щодо проведення перевірки нежитлового приміщення вбудованого в одноповерхневу будівлю з підвалом загальною площею 988,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що позапланову перевірку було проведено на підставі заяви позивача, відповідно до якої позивач просила провести перевірку саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, суд зазначає, що доводи позивача, щодо відсутності підстав для призначення та проведення перевірки, з оляду на вказані вище обставини, суд зазначає, що вказані обставини могли бути підставою для не допуску відповідача до перевірки, оскільки допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки відбувся, а підставою для такої позапланової перевірки є відповідна заява позивача, то приведені позивачем доводи не є підставою для скасування оспорюваного припису. У випадку допуску посадових осіб до проведення перевірки предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а не порушення процедури її проведення.

На підставі зазначеного наказу уповноваженими особами відповідача у період з 24.06.2021 року по 25.06.2021 року проведено перевірку позивача та за її результатами складено акт від 25.06.2021 року №225/2.2/21.

У вказаному акті наведено чіткий перелік допущених позивачем порушень законодавства та підписано без зауважень керівником позивача.

Таким чином, перевірку позивача проведено відповідачем у порядку, визначеному законодавством, а її наслідки оформлені з дотриманням законодавчо визначених вимог.

Разом з тим, доводи позивача про те, що акт перевірки складені із допущенням недостовірної інформації, помилок та спотворених фактів таких як: направлення на планову перевірку, віднесення позивача до середнього рівня підприємництва, відсутність питань перевірки, що унеможливлює виявлення порушень, що є підставою, на думку позивача, для визнання припису нечинним, суд не бере до уваги, оскільки безпосередньо акт перевірки є лише джерелом інформації та може мати певне доказове значення при вирішенні конкретного спору, але при цьому він не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не може бути скасований судом.

Також, аналізуючи доводи позивача щодо процедурних порушень, про наявність яких стверджує останній, суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття рішення (зокрема, припису) не породжує правових наслідків його дійсності чи недійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли ж йдеться про порушення суто формальні, то вони взагалі не впливають на його дійсність.

Таким чином, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №1640/3394/18 та відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування суддів при розгляді даної справи,

Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).

З огляду на викладене, суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів, якими б спростовувалися висновки контролюючого органу щодо допущення ним порушень законодавства, зазначених в акті перевірки, та в оскаржуваному приписі.

Перевіряючи всі доводи позивача, суд також приймає до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», відповідно до якої «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що, оскільки допуск до проведення перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а отже оскільки позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки та не реалізував свого права на не допуск, внаслідок чого, відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідача по проведенню перевірки.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

За таких обставин акт перевірки, а також дії по проведенню перевірки, у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, не породжують правових наслідків для суб`єкта господарювання, оскільки акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/4278/14 та від 20.02.2018 у справі №803/1130/17 і Харківський окружний адміністративний суд не вбачає правових підстав відступити від правової позиції Верховного Суду.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим суд констатує, що у заявленій правовій позиції відсутні самостійні підстави щодо визнання протиправним та скасувати припис та констатує, що вона є похідною від вимог, що стосуються підстав проведення перевірки та з урахуванням викладених висновку суду відсутні правові підстави для її задоволення.

Суд звертає увагу на те, що у даній справі судом не досліджувалися обставини суті виявлених відповідачем порушень законодавства, та надано оцінку лише процедурі її проведення, оскільки позивачем заявлено та обґрунтовано позовні вимоги виключно порушенням такої процедури, а саме позивач вказує на нечинність акту перевірки та припису.

Водночас, частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Між тим, інших доводів та огрунтування своїх позовних вимог позивачем не наведено.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки доказів протиправності оскаржуваного припису позивачем суду не надано, а судом в ході розгляду справи їх наявність не встановлена.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м.Кривий Ріг, вул.Героїв АТО, буд.92, код ЄДРПОУ 43877118) про визнання протиправним та скасування припису – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв