Ухвала суду № 100817643, 07.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 вересня 2021 року Справа №160/3069/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

за участі секретаря судового засіданняІваненко Н.С.

за участі:

представників позивача представника відповідача Лотанюк С.В., Попової С.П., Прохорова С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 по справі 160/3069/19 відкрито провадження за заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19. Розгляд заяви вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у судовому засіданні на 27.07.2021 року.

Так, у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі №160/3069/19 представник Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» просить суд задовольнити заяву, скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

В обґрунтування означеної заяви заявник зазначив, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, у задоволенні позову Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" відмовив повністю. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року по справі № 160/3069/19 касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року – залишено без змін. При цьому, у вищевказаній постанові від 10 червня 2021 року по справі № 160/3069/19 Верховний суд зазначив, що «додаткові пояснення позивача, у яких фактично, містяться додаткові підстави касаційного оскарження судових рішень, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до частини першої статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. Однак, додаткові пояснення подано 27 серпня 2020 року, тобто поза межами дозволеного КАС України строку. Представник зазначив, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ. Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пунктом 73. Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, зокрема за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю) нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгодженні (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ним не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовується в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень. Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/ або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зокрема, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгодженні (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ним не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовується в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень. Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним), вказане узгоджується з висновками Верховного суду України в постанові від 29.07.2020 року по справі № 440/813/19 та постанові від 11.11.2020 року по справі № 160/1553/19. Зауважив, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ. Вищевказані обставини є істотними, не були встановлені касаційним судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час звернення із касаційною скаргою, але існували на час розгляду справи касаційним судом, отже впливають на кінцевий результат вирішення справи і є підставою для задоволення заяви про скасування рішення суду в зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із означеною заявою відповідачем в особі його представника Прохорова Сергія Сергійовича подано до суду пояснення щодо заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року по справі № 160/3069/19 (вх. № 63464/21 від 27.07.2021 року), в яких зазначено, що не є нововиявленими обставинами ті, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. При цьому, у своїх висновках, викладених в рішеннях від 28.11.1999 по справі Brumarescu v. Romania (Брумареску проти Румунії) та від 24.07.2003 по справі Ryabykh v. Russia (Рябих проти Росії), Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Вказує, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-ІХ, який набув чинності 23.05.2020, дійсно було запроваджено певні зміни до норми ПК України, за якою позивача притягнуто до вказаної вище відповідальності. При цьому, вказаним Законом запроваджено ретроактивну дію закону у правовідносинах щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 31.12.2019. Однак, застосування відповідно податкового законодавства у її ретроспективі є можливе лише до моменту набуття відповідним (оспорюваним) грошовим зобов`язанням платника (штрафом) правового статусу узгодженого. Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України узгодження грошового (податкового) зобов`язання визначається в день набрання судовим рішенням законної сили у випадку судового оскарження. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 року, якою апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» залишено без задоволення, набрала законної сили з дати її прийняття. З огляду на викладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає необґрунтовані доводи заявника про те, що 23.05.2020 Законом від 16.01.2020 № 466 змінено нормативні випадки притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, відповідно до якого, на переконання заявника, ретроспективна дія пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Закону № 466 поширюється на правовідносини, що виникли з 01.01.2017 по 23.05.2020. В задоволенні заяви про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19 за нововиявленими обставинами представник відповідача просить відмовити повністю.

В судове засідання призначене на 27 липня 2021 року з`явилися представники сторін.

Представник заявника у судовому засіданні заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду підтримав, просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, просив суд відмовити у задоволенні означеної заяви повністю.

Протокольною ухвалою суду оголошено перерву у справі № 160/3069/19. Наступне судове засідання було призначено на 19 серпня 2021 року.

11 серпня 2021 року вх. № 69260/21, засобами поштового зв`язку, представник заявника подав до суду клопотання про долучення доказів по справі № 160/3069/19.

У зв`язку з перерубуванням головуючого судді у відпустці справи призначені на 19 серпня 2021 року знято з розгляду.

Наступне судове засідання було призначено на 07 вересня 2021 року.

В судове засідання призначене на 07 вересня 2021 року з`явилися представники сторін.

Заслухавши представників сторін у справі, дослідивши матеріали заяви, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подана заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд зазначає таке.

04 квітня 2019 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0017505641 від 29.12.2018 року.

Позовні вимоги підприємства обґрунтовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке сформовано контролюючим органом на підставі висновків акта камеральної перевірки щодо порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині своєчасності реєстрації податкових накладних, складених за 2016 рік, 2017 рік, січень 2018 року, квітень 2018 року.

За результатами розгляду адміністративної справи №160/3069/19 Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29.08.2019 року ухвалено рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.

Означене рішення суду оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 року по справі №160/3069/19 апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, залишено без змін.

Означене постанову суду оскаржено в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 червня 2021 року по справі № 160/3069/19 касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року по справі № 160/3069/19 відмовлено Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного суду від 10.06.2021 року у справі № 160/3069/19 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. В ухвалі вказується, судовим рішенням, яким закінчено розгляд цієї справи, тобто вирішено спір по суті позовних вимог, є рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року, яке набрало законної сили 16.01.2020 після ухвалення Третім апеляційним адміністративним судом постанови.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19 набрало законної сили 16 січня 2020 року.

06 липня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19.

Розглянувши заяву за новоявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є крім іншого істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Приписами частини 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, норми статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду. Відтак, нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час особі, яка звертається із заявою, та не були встановлені судом; обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно зазначити, що ознаками нововиявлених обставин є їх істотність та наявність існування під час розгляду справи. Тобто, ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував по суті.

Так, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду. Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Разом з тим, не відноситься до поняття нововиявленої обставини новий доказ у справі або нове обґрунтування позовних вимог, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.3, 4 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд враховує те, що Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004 зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане сумніву (справа Брумареску проти Румунії, постанова від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Отже, процедура скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, проте він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Слід зауважити, що частиною 6 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

При цьому, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Аналогічні правові висновки висловлено Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №1510/2-1411/11, від 02 травня 2018 року (справа № 303/3535/16), від 02.05.2018у справі №303/3535/16-а, від 04.09. 2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі №826/14224/15, ухвалі Верховного Суду від 01.02.2019 у справі №2040/7218/18.

Відповідно до статті 362 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.

Необхідно звернути увагу на те, що обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід вважати конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

При застосуванні наведених положень важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466 не було скасовано відповідальність (штрафи) за порушення строків платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, а підрозділ 2 Розділу XX «Перехідних положень» ПК України доповнено пунктом 73, яким передбачено зменшення штрафу за вказані вище порушення.

Також необхідною умовою застосування вказаної правової норми є встановлення контролюючим органом факту неузгодження податкового зобов`язання платником податку на час набрання чинності таким нормативно-правовим актом, тобто відповідні податкові повідомлення-рішення мають знаходитися в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними мають бути не сплачені.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У той же час, відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю з підстав не доведення позивачем, що накладні за 2017 рік, січень 2018 року, квітень 2018 року були виписані по операціям, які звільнені від оподаткування або обсяги постачання по яким оподатковано за нульовою ставкою.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19 набрало законної сили 16 січня 2020 року.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, станом на момент ухвалення судового рішення апеляційним судом по справі № 160/3069/19, податковий борг Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" набув статусу узгодженого грошового зобов`язання.

Тобто, обставина наявності у позивача узгодженого грошового зобов`язання, яка є ключовою в контексті спірних правовідносин, з`явилась 16 січня 2020 року, коли Третім апеляційним адміністративним судом було прийнято постанову від 16 січня 2020 року, якою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року про відмову у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без змін.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, такими заявник вважає те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, цим актом доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пунктом 73, що і є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суд зазначає, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Не можна вважати нововиявленими обставини, які виявлені чи змінилися після ухвалення судом рішення.

Наведені заявником обставини не можна визнати нововиявленими в розумінні ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обставини, які мають істотні значення і на які посилається заявник не існували на час прийняття рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року, яке набрало законної сили 16.01.2020 року, а отже не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі, та суду при винесенні рішення.

Суд також акцентує увагу, на момент постановлення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року, яке набрало законної сили 16 січня 2020 року, зміни у податковому законодавстві, на який посилається позивач, як на доказ існування нововиявлених обставин, не існував, а тому можна розцінити лише як новий доказ і встановлені в ньому обставини не могли вплинути на результат вирішення справи № 1609/3069/19.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 26.02.2020 у справі №800/578/17.

Щодо доводів позивача про наявність постанов Верховного суду від 29.07.2020 року по справі № 440/813/19, від 11.11.2020 року по справі № 160/1553/19, суд зазначає, що такі доводи також не відповідають правовому змісту пункту 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки правова позиція суду в інших справах не є нововиявленою обставиною, тобто, істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Більш того, висновки викладені у вищевказаних постановах Верховного суду, після набрання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року законної сили.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в пункті 40 справи «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».

Повноваження судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», п. 27, 28).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам.

Згідно з п. 1 ч.4 ст.368 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах, суд вважає, що в задоволенні заяви Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 року по справі № 160/3069/19 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 241, 256, 294, 295, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року по справі № 160/3069/19 - залишити в силі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 10 вересня 2021 року.

Суддя Н.В. Боженко