Рішення № 100815445, 26.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/24/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 Справа № 908/1491/21(908/1790/21)

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 , м. Бердянськ Запорізької області

до відповідачів: 1/ Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет Груп Бердянськ”, м. Бердянськ Запорізької області; 2/ ОСОБА_2 , м. Одеса; 3/ ОСОБА_3 , м. Одесса

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – Приватне акціонерне товариство “Азовкабкель”, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення штрафу, переведення прав та обов`язків покупця акцій, визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.11.2020

в межах справи № 908/1491/21

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет Груп Бердянськ”, м. Бердянськ Запорізької області

Кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю “Постач Компані”, м. Київ

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Відповідач-2адвокат Богач А.О., ордер серія АР № 1053532 від 07.07.2021р.

Позивачадвокат Яценко Д.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 988 від 30.08.2012р.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 23.06.2021 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Маркет Груп Бердянськ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення штрафу, переведення прав та обов`язків покупця акцій, визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, до розгляду в межах справи № 908/1491/21 про банкрутство відповідача-1, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання призначено на 06.07.2021р. о 10-15.

Ухвалою від 06.07.2021 у задоволенні заяви представника ПрАТ «Азовкабель» про залучення до участі у справі у якості третьої особи ПрАТ «Азовкабель» відмовлено.

Відкладено підготовче засідання на 03.08.2021р. о 10-00. Зобов`язано сторін виконати вимоги, викладені в ухвалі суду від 23.06.2021. Зобов`язано Адресно-довідкове бюро при ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області надати суду інформацію про зареєстровану адресу місця проживання/перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 03.08.2021 відкладено підготовче засідання на 19.08.2021р. о 10-15. Зобов`язано позивача надати відповідь на відзив відповідача-2; надіслати усім учасникам процесу копію клопотання про витребування доказів. Зобов`язано відповідачів надати відзиви на клопотання позивача про витребування доказів. Зобов`язано позивача та відповідачів 1, 3 надати відзиви на заяви відповідача-2 про залучення третьої особи та про роз`єднання позовних вимог. Зобов`язано відповідача-2 надіслати усім учасникам процесу копії заяв про залучення третьої особи та про роз`єднання позовних вимог. Зобов`язано повторно Адресно-довідкове бюро при ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 20) надати суду інформацію про зареєстровану адресу місця проживання/перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 11.08.2021 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ПрАТ «Азовкабель». Зобов`язано позивача надіслати на адресу третьої особи ПрАТ «Азовкабель» копії позовної заяви разом із додатками. Запропоновано третій особі ПрАТ Азовкабель надати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 19.08.2021 у задоволенні заяви відповідача-2 про роз`єднання позовних вимог відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача-2 про витребування доказів відмовлено. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у ОСОБА_2 належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ «Азовкабель» від 26.11.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Продовжено строк розгляду підготовчого засідання на тридцять днів до 23.09.2021. Відкладено підготовче засідання на 23.09.2021 об 11-15. Запропоновано сторонам надати додаткові документальні докази. Запропоновано сторонам судового процесу надати суду перелік питань у разі призначення судом почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 23.09.2021 у задоволенні клопотання представника ПрАТ «Азовкабель» про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. У задоволенні клопотання представника ПрАТ «Азовкабель» про залучення в якості відповідача ПрАТ «Азовкабкель», відмовлено. У задоволенні заяв 93 фізичних осіб про залучення їх третіми особами, відмовлено. Відкладено підготовче засідання на 07.10.2021р. о 09-45. Витребувано у відповідача-2 ОСОБА_2 оригінали наступних документів: протокол № 9 засідання наглядової ради ПрАТ Азовкабель від 30.12.2020; протокол № 10 засідання наглядової ради ПрАТ Азовкабель від 11.01.2021; протокол № 11 засідання наглядової ради ПрАТ Азовкабель від 15.01.2021, для можливого призначення в подальшому почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 07.10.2021 заяву представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи залишено без задоволення. Усне клопотання представника позивача про витребування доказів залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 26.10.2021 о 12-00 год.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.10.2021 здійснювалася технічна фіксація судового процесу на комплексі «Акорд».

В судовому засіданні 26.10.2021 відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні обставинам, викладеним у позовній заяві.

Згідно з уточненою позовною заявою, ОСОБА_1 просить суд: стягнути з ТОВ «Маркет Груп Бердянськ» на її користь штраф у розмірі 5000,00 гривень, перевести на її користь права та обов`язки ОСОБА_2 , як покупця простих іменних акцій ПрАТ «Азовкабель» у розмірі 388 акцій загальною номінальною вартістю 388000,00 гривень за договором купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ «Азовкабель» від 26.11.2020, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнати недійсним повністю з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ «Азовкабель» від 26.11.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнути з відповідачів на її користь всі судові витрати.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує наступним: між нею та відповідачем-1 15.03.2021 було укладено договір, за яким відповідач-1 зобов`язався надати позивачеві послуги, що полягають у проведенні в інтересах позивача переговорів з відповідачем-3 з приводу з питань можливого придбання позивачем простих іменних акцій ПрАТ «Азовкабель». Відповідач-1 зобов`язався надати позивачеві звіт про надані послуги, однак його не надав, за що договором передбачено стягнення з відповідача-1 штрафу. У зв`язку з ненаданням відповідачем-1 обумовлених договором послуг, просила стягнути з відповідача-1 на свою користь штраф. В свою чергу, відповідач-1 листом від 01.04.2021 повідомив позивача про те, що 26.11.2020 відповідач-3 продав всі свої акції відповідачу-2. Вважає, що при продажу акцій було порушено її переважне право на їх придбання, оскільки відповідач-2 по відношенню до позивача є «третьою особою» в розумінні ч.2 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства», а відтак перед продажем акцій, відповідач-3 повинен був запропонувати позивачеві їх придбати. А оскільки відповідачі-2 і 3 порушили її переважне право на купівлю акцій, просила перевести на її користь права та обов`язки відповідача-2 як покупця 388 простих іменних акцій ПрАТ «Азовкабель». Також вказує на те, що продаж акцій було вчинено із порушенням вимог ч.3 ст.65 і ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки ринкова вартість акцій не визначалася і не затверджувалася наглядовою радою, відтак просила визнати договір від 26.11.2020 недійсним.

Представник відповідача ТОВ «Маркет Груп Бердянськ» у судове засідання не з`явився. Відповідач про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечувала, просила в позові відмовити, надала суду пояснення, аналогічні обставинам, викладеним у відзиві.

Суду надано відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні другої і третьої позовних вимог і стягнути з позивача на її користь судові витрати.

Свої заперечення ОСОБА_2 мотивує наступним: позивачем було порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки вимога № 1 та вимоги № 2, 3 не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні доказами, при цьому вимоги не є похідними одна для одної. Вважає, що позивач пропустила 3-місячний строк позовної давності, оскільки дізналася про продаж акцій після отримання повідомлення від 27.11.2020, як член наглядової ради. Також вказує, що відповідач-2 по відношенню до позивача не є «третьою особою» в розумінні ч.2 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства», адже є акціонером товариства, тому продаж акцій відповідачем-3 міг бути здійснений без дотримання приписів щодо порядку реалізації переважного права акціонерів на купівлю акцій. Зазначає про дотримання вимог ст.ст.8, 65 Закону України «Про акціонерні товариства», надала копію протоколу засідання наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій. Також зауважує, що порушення ст.ст.8, 65 Закону України «Про акціонерні товариства» не має наслідком визнання договору купівлі-продажу акцій недійсним, оскільки ці норми не регулюють порядок укладення такого договору.

Крім того, відповідач-2 просить суд застосувати строк позовної давності до вимог, щодо переведення на користь ОСОБА_1 права та обов`язки ОСОБА_2 , як покупця простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» у розмірі 388 акцій загальною номінальною вартістю 388000,00 грн за договором купівлі-продажу цінних паперів (акцій) Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» від 26.11.2020, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів (акцій) Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» від 26.11.2020, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В судовому засіданні 26.10.2021 судом, в порядку ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача-2, дослідивши надані учасниками справи докази та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.

За приписами ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Судом встановлено, що 15.03.2021 між позивачем, як замовником, з однієї сторони, та відповідачем-1, як виконавцем, з іншої сторони, було укладено договір № 15/03/21-1 про надання послуг, у відповідності до якого, на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику послуги, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити ці послуги.

Пунктом 2 договору було визначено, що послуги, які надаються виконавцем замовнику, полягають у проведенні в інтересах замовника переговорів з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) (далі – потенційний контрагент, у цій справі відповідач-3) з питань можливого придбання Замовником простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» (ідентифікаційний код: 31600918), отримавши від потенційного контрагента інформацію про кількість акцій, яку він готовий продати, та істотні умови такого можливого продажу.

Договором було встановлено 10-денний строк надання послуг, який розпочався з дня підписання договору та закінчився 25.03.2021. У цей, строк, як було передбачено пунктом 4 Договору, виконавець повинен був ініціювати і провести переговори, та за наслідками таких переговорів повинен був у той самий строк скласти і передати замовнику звіт про надані послуги, в якому повинен був вказати про кількість акцій, яку готовий продати потенційний контрагент, а також вказати всі запропоновані потенційним контрагентом істотні умови.

Позивач стверджує, що відповідач-1 так і не надав позивачу звіту про надані послуги. В матеріалах справи є копія претензії, адресованої позивачем відповідачу-1, в якій позивач, посилаючись на положення ст.ст.525, 550, 610, 611, 629 ЦК України, просила відповідача-1 сплатити на її користь штраф у розмірі 5000 гривень, на підставі, передбаченій пунктом 6 договору.

Згідно з відповіддю відповідача-1 на претензію позивача, відповідач вважав, що зобов`язання за договором від 15.03.2021 слід вважати припиненими у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, а саме: у зв`язку з продажем ОСОБА_3 своїх акцій ОСОБА_2 , що, на думку відповідача-1, унеможливлює виконання договору.

Так, пунктом 6 договору було визначено, що якщо виконавець у передбачений договором строк не провів переговори, визначені цим договором, або у передбачений договором строк не надав замовникові звіт про надані послуги, то такі послуги вважаються ненаданими, а виконавець в такому випадку зобов`язаний сплатити замовникові штраф у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Судом встановлено, що 26.11.2020 відповідач-3 дійсно продав всі свої акції відповідачу-2, що станом на момент закінчення строку виконання договору від 15.03.2021, тобто на момент 25.03.2021, було для відповідача-1 об`єктивною перешкодою для виконання умов договору від 15.03.2021.

У відповідності до ст.607 ЦК України, зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Оскільки ні позивач, ні відповідач-1 не несуть відповідальність за дії, що були вчинені незалежно від них, а саме за продаж відповідачем-3 всіх своїх акцій відповідачу-2, про що позивачу і відповідачу-1 не могло бути відомо на день укладення договору від 15.03.2021, слід дійти висновку, що зобов`язання відповідача-1 за договором від 15.03.2021 припинилося у зв`язку з неможливістю його виконання, на підставі ст.607 ЦК України, що, в свою чергу, виключає можливість застосування до відповідача-1 штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за договором від 15.03.2021.

Тому, в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача штрафу суд відмовляє. Судовий збір за цією позовною вимогою покладається на позивача.

Судом встановлено і учасниками справи не заперечувалося, що позивач, ОСОБА_1 , є акціонером ПрАТ «Азовкабель» і власником 1514 акцій товариства (33.6444 % статутного капіталу товариства). На підтвердження цієї обставини в матеріалах справи наявна інформація щодо власників крупних пакетів акцій ПрАТ «Азовкабель», станом на 3-й та на 4-й квартали 2020 року, отримана з офіційного веб-сайту Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» https://smida.gov.ua/, котре на підставі Свідоцтва DR/00001/APA про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на фондовому ринку від 18.02.2019, уповноважене надавати інформаційні послуги на фондовому ринку від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про акціонерні товариства», кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Згідно з наведеною вище інформацією, станом на 3 квартал 2020 року власниками простих іменних бездокументарних акцій ПрАТ «Азовкабель» були:

- ОСОБА_4 , кількість акцій – 551 шт., розмір від загальної кількості акцій – 12,2444 %;

- ОСОБА_1 , кількість акцій – 1514 шт., розмір від загальної кількості акцій – 33,6444%;

- ОСОБА_3 , кількість акцій – 918 шт., розмір від загальної кількості акцій – 20,4000 %;

- ОСОБА_2 , кількість акцій – 1517 шт., розмір від загальної кількості акцій – 33,7111 %.

В свою чергу, станом на 4 квартал 2020 року власниками простих іменних бездокументарних акцій ПрАТ «Азовкабель» були:

- ОСОБА_4 , кількість акцій – 551 шт., розмір від загальної кількості акцій – 12,2444 %;

- ОСОБА_1 , кількість акцій – 1514 шт., розмір від загальної кількості акцій – 33,6444%;

- ОСОБА_2 , кількість акцій – 2435 шт., розмір від загальної кількості акцій – 54,1111 %.

10.12.2020 на офіційному веб-сайті Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» https://smida.gov.ua/ було розміщено повідомлення ОСОБА_2 наступного змісту:

«Я, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2

- на виконання вимог частини 1 статті 65 Закону України “Про акціонерні товариства” повідомляю про укладення мною 26.11.2020 року договору купівлі-продажу цінних паперів, за наслідками виконання якого я, з урахуванням кількості акцій, які мені належать, стану власником контрольного пакета простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «АЗОВКАБЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 31600918, Міжнародний код ISIN ЦП — UA4000086946) у розмірі 54,11 %;

- на виконання вимог частини 2 статті 65 Закону України “Про акціонерні товариства” повідомляю про набуття мною 27.11.2020 року права власності на контрольний пакет простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «АЗОВКАБЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 31600918, Міжнародний код ISIN ЦП — UA4000086946) у розмірі 54,11 %. Найвища ціна, за якою я придбавала акції Приватного акціонерного товариства «АЗОВКАБЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 31600918, Міжнародний код ISIN ЦП — UA4000086946) протягом 12 місяців, що передують дню набуття цього пакета включно з днем набуття, та дати набуття цього пакета, становить 1 000, 00 (одна тисяча) гривень за одну просту іменну акцію Приватного акціонерного товариства «АЗОВКАБЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 31600918, Міжнародний код ISIN ЦП — UA4000086946)».

Таким чином, 26.11.2020 ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_3 918 штук простих іменних акцій ПрАТ «Азовкабель», внаслідок чого ОСОБА_2 заволоділа контрольним пакетом акцій ПрАТ «Азовкабель». Зазначена обставина також не заперечувалась учасниками справи.

У відповідності до ч.2 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства», переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі, може бути передбачено статутом акціонерного товариства, якщо станом на дату прийняття такого рішення кількість акціонерів не перевищує 100 осіб. У разі якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право реалізовується відповідно до частин третьої - шостої цієї статті. Порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства.

Статутом ПрАТ «Азовкабель», а саме пунктом 6.6 статуту, було передбачено, що акціонери товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них.

Між сторонами є спір відносно того, чи є відповідач-2 «третьою особою» в розумінні ч.2 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства». Вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що норма ч.2 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства» розрізняє, з одного боку, сторін правовідносин з реалізації переважного права (а саме: акціонер, який має переважне право, та продавець, який зобов`язаний дотримуватись переважного права), та з іншого боку – третю особу – тобто суб`єкта, якому продавець запропонував придбати його акції. При цьому, закон не конкретизує, ким саме має бути така третя особа, тобто – акціонером товариства, чи не акціонером товариства. Саме тому і було вжито узагальнюючий термін «третя особа», яким може бути як акціонер товариства, так і не акціонер товариства, але за умови, що цій третій особі продавець запропонував купити його акції. Якщо брати до уваги те тлумачення закону, яке наводить відповідач ОСОБА_2 , то в такому випадку в ч.2 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства» не було сенсу вживати узагальнюючий термін «третя особа», а натомість в законі було б вжито термін «особа, яка не є акціонером товариства». Натомість, законодавцем вжито термін «третя особа», що має значення «будь-яка особа, відмінна від продавця і від того акціонера, який має переважне право на купівлю акцій». Крім того, норма про переважне право акціонера ПрАТ на купівлю акцій гарантує можливість збереження співвідношення часток акціонерів, які залишаються у ПрАТ, у разі продажу акцій одним з них, гарантує рівність прав акціонерів (пропорційно кількості належних їм акцій) і запобігає зловживанню правами з боку продавця і покупця, надаючи можливість всім акціонерам ПрАТ скористатись правом на придбання акцій, що пропонуються до відчуження.

Таким чином, у відповідності до ч.2 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства» і пункту 6.6 статуту ПрАТ «Азовкабель», ОСОБА_1 має переважне право на придбання акцій ПрАТ «Азовкабель», які пропонувалися до продажу ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_3 , пропорційно кількості акцій, які їй належать.

Згідно з ч.4 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов`язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_3 інших акціонерів ПрАТ «Азовкабель», зокрема через ПрАТ «Азовкабель», про намір продати свої акції, із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. За таких обставин суд приходить до висновку про порушення відповідачем-3 вимог ч.4 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства», і як наслідок, про порушення відповідачами-2 і 3 переважного права позивача на придбання акцій.

Судом відхиляються доводи відповідача ОСОБА_2 про застосування у справі позовної давності з огляду на те, що згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У відповідності до ч.1 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Отже, норма ч.1 ст.258 ЦК України має бланкетний характер та відсилає до інших норм законодавства, якими може встановлюватися спеціальна позовна давність. Таким чином, нормою ч.5 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства» визначена спеціальна, скорочена, позовна давність для окремого виду позовних вимог, тобто позовна давність, визначена ч.1 ст.258 ЦК України.

Оскільки дія карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236, станом на день подання позову (і станом на день ухвалення рішення) не закінчувалася, це свідчить про те, що всі строки позовної давності, в т.ч. спеціальна позовна давність, визначена законами у відповідності до норми ч.1 ст.258 ЦК України (в т.ч. ч.5 ст.7 Закону України «Про акціонерні товариства»), продовжуються на строк дії такого карантину, і тривають дотепер.

Крім того, в обґрунтування доводів про обізнаність позивача про порушення своїх прав з 2020 року, відповідач ОСОБА_2 послалася на повідомлення від 26.11.2020, надіслане нею ПрАТ «Азовкабель». Однак матеріали справи не містять доказів ознайомлення саме ОСОБА_1 із вказаним повідомленням.

Також, відповідач стверджує, що 30.12.2020 ОСОБА_1 брала участь в засіданні наглядової ради ПрАТ «Азовкабель», і на підтвердження цих доводів відповідачем надано копію протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» від 30.12.2020 № 9 (про розгляд вимоги ОСОБА_2 про проведення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Азовкабель»). З копії протоколу від 30.12.2020 № 9 слідує, що в ній містяться підписи, виконані від імені трьох членів наглядової ради, а саме від імені позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У відповіді на відзив ОСОБА_1 стверджує, що підпис, виконаний на протоколі від 30.12.2020 № 9 від імені ОСОБА_1 , не належить ОСОБА_1 , а виконаний іншою особою. Крім того, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У відповідності до пункту 1.1 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До відзиву відповідач-2 долучила копію протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» від 30.12.2020 № 9, засвідчену підписом представника відповідача-2.

Ухвалою суду від 23.09.2021 було витребувано у відповідача-2, зокрема, оригінал протоколу № 9 засідання наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» від 30.12.2020, для можливого призначення в подальшому почеркознавчої експертизи.

Відповідачем-2 вимоги ухвали суду від 23.09.2021 не виконано, витребувані оригінали протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» не надано. Крім того, оригінали цих протоколів не надані також і самим ПрАТ «Азовкабель», яке залучене до участі у справі як третя особа.

Відповідно до ч.6 ст.91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки в матеріалах справи відсутні витребувані судом оригінали протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель», отже, суд ставить під сумнів відповідність поданої відповідачем-2 копії протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» № 9 від 30.12.2020 його оригіналу, і ставить під сумнів сам факт наявності оригіналу протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» № 9 від 30.12.2020. А тому цей доказ, як прямо передбачає норма ч.6 ст.91 ГПК України, не береться судом до уваги.

Що стосується посилань відповідача-2 на те, що ОСОБА_1 стало відомо про порушення її прав з протоколу загальних зборів від 21.01.2021, то суд зазначає, в цьому протоколі лише зазначено про наявність кворуму, без розшифрування інформації щодо того, який акціонер володіє якою кількістю акцій. Матеріалами справи не підтверджуються доводи відповідача-2, що під час зазначених зборів оголошувався перелік акціонерів ПрАТ «Азовкабель» та розміри їх часток.

Оцінку копіям протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021 суд надає при вирішенні позовної вимоги про визнання правочину недійсним.

Підсумовуючи викладене, суд вважає доводи відповідача-2 про пропуск позивачем строку позовної давності безпідставними і такими, що суперечать обставинам справи.

Водночас, суд вважає, що в задоволенні позовної вимоги про переведення прав та обов`язків покупця акцій слід відмовити з огляду на наступне.

Так, Законом України "Про акціонерні товариства" детально не врегульований порядок звернення акціонера із позовом про переведення прав та обов`язків покупця акцій, зокрема, забезпечення при цьому відплатності відчуження прав та обов`язків покупця акцій на користь позивача з метою дотримання справедливого балансу між учасниками спору, отримання відповідною особою належного відшкодування у зв`язку з позбавленням його права на акції.

У зв`язку з наведеним при вирішенні відповідного спору необхідним є застосування на підставі статті 8 ЦК України правових норм цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) – положення частини 4 статті 362 зазначеного Кодексу щодо обов`язку внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18.

В матеріалах справи відсутні докази внесення позивачем суми вартості проданих за договором від 26.11.2020 акцій на депозитний рахунок суду. У зв`язку з цим, в задоволенні позовної вимоги про переведення прав та обов`язків покупця акцій суд відмовляє. Судовий збір за цією позовною вимогою покладається на позивача.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання недійсним договору від 26.11.2020, суд виходить з наступного.

Як вже встановлено судом вище, 26.11.2020 ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_3 918 штук простих акцій ПрАТ «Азовкабель», внаслідок чого ОСОБА_2 заволоділа контрольним пакетом акцій, в розмірі 2435 простих акцій, що становить 54,1111 % від загальної кількості акцій.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства», контрольний пакет акцій - пакет у розмірі 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Розділом XI Закону України «Про акціонерні товариства» врегульовано придбання значного та контрольного пакета акцій акціонерного товариства. В цьому ж розділі міститься і стаття 65, яка врегульовує придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій.

Між сторонами є спір щодо того, чи є порушення приписів статті 65 наведеного вище Закону підставою для недійсності правочину. Вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що оскільки норма ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства» розміщена саме в розділі XI «Придбання значного та контрольного пакета акцій акціонерного товариства», а отже, і процедури, визначені ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства», є невід`ємною частиною і невід`ємною складовою всієї процедури придбання контрольного пакета акцій, яка має розглядатися як одне ціле. Процедура придбання контрольного пакета акцій є завершеною лише після виконання усіх необхідних дій, передбачених розділом XI «Придбання значного та контрольного пакета акцій акціонерного товариства». При цьому, порушення приписів ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства» (а так само і ст.8 цього закону, до якої відсилає п.1 ч.3 ст.65 цього закону) свідчить про порушення процедури придбання контрольного пакета акцій, а як наслідок – і про недійсність правочину з придбання контрольного пакета акцій. Цим спростовуються доводи відповідача-2 про протилежне.

Також між сторонами є спір стосовно того, чи було дотримано положень ч.3 ст.65 і ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства» при здійсненні 26.11.2020 продажу ОСОБА_3 своїх акцій ОСОБА_2 .

Норма ч.3 ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачає, що ціна придбання акцій визначається за найбільшою з таких:

1) ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, станом на останній робочий день, що передує дню розміщення у базі даних особи, яка провадить діяльність із оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, повідомлення про укладення особою (особами, що діють спільно) договору, в результаті виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства;

2) найвища ціна, за якою особа (особи, що діють спільно) прямо та/або опосередковано набула право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій (паїв, часток) іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передують дню набуття такого пакета акцій включно з днем набуття такою особою контрольного пакета акцій товариства;

3) найвища ціна, за якою особа (особи, що діють спільно) придбавала акції (паї, частки) іншої юридичної особи, якій прямо або опосередковано належать акції цього товариства, протягом 12 місяців, що передують дню набуття такою особою контрольного пакета акцій товариства включно з днем набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи.

В повідомленні ОСОБА_2 , розміщеному на 10.12.2020 на офіційному веб-сайті Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» https://smida.gov.ua/, йдеться про те, що найвища ціна, за якою ОСОБА_2 придбавала акції ПрАТ «Азовкабель» протягом 12 місяців, що передують дню набуття цього пакета включно з днем набуття, та дати набуття цього пакета, становить 1 000, 00 (одна тисяча) гривень за одну просту іменну акцію ПрАТ «Азовкабель».

Таким чином, ОСОБА_2 визначила ціну придбання акцій (в розумінні ч.3 ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства») фактично із застосуванням п.2 або п.3 ч.3 ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства». Однак застосування цих норм вимагає зазначення ціни, за якою особа придбала акції ПрАТ шляхом придбання їх у іншої юридичної особи (яка або прямо, або опосередковано володіла акціями ПрАТ).

В свою чергу, ОСОБА_1 наполягає на тому, що ОСОБА_2 протягом 12 місяців не набувала право власності на акції ПрАТ «Азовкабель» у іншої юридичної особи. Докази зворотного ОСОБА_2 не надані та в матеріалах справи не містяться, відтак суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 не могла визначатись ціна придбання акцій (в розумінні ч.3 ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства») із застосуванням п.2 або п.3 ч.3 ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства», а така ціна повинна була визначатись виключно із застосуванням п.1 ч.3 ст.65 Закону України «Про акціонерні товариства», тобто як ринкова вартість, визначена суб`єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства», станом на 09.12.2020, тобто на останній робочий день, що передує дню розміщення 10.12.2020 повідомлення ОСОБА_2 про укладення договору з ОСОБА_3 .

У відповідності до ч.1, ч.3 ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства», у випадках, визначених цим Законом, ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою). Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення. Вимоги цієї статті застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 65-65-3 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цими статтями.

На підтвердження своїх доводів про виконання дій, визначених статтею 65 України «Про акціонерні товариства» при здійсненні 26.11.2020 продажу ОСОБА_3 своїх акцій ОСОБА_2 , остання надала суду копії протоколів засідання наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» від 11.01.2021 № 10 (про затвердження ринкової вартості акцій ПрАТ «Азовкабель») та від 15.01.2021 № 11 (про отримання від акціонера товариства ОСОБА_2 публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів – власників акцій ПрАТ «Азовкабель» (оферти) про придбання належних їм акцій; про вчинення товариством відповідних заходів за наслідками її отримання). З копій протоколів від 11.01.2021 № 10 та від 15.01.2021 № 11 слідує, що в них містяться підписи, виконані від імені двох членів наглядової ради, а саме від імені позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

У відповіді на відзив ОСОБА_1 стверджує, що підписи, виконані на протоколах засідань наглядової ради № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021 від її імені, не належать позивачці, а виконані іншою особою (іншими особами). Крім того, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

У відповідності до пункту 1.1 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.91 ГПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До відзиву відповідач-2 долучила копії протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021, засвідчені підписом представника відповідача-2.

Ухвалою суду від 23.09.2021 було витребувано у відповідача-2, зокрема, оригінали протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021, для можливого призначення в подальшому почеркознавчої експертизи.

Відповідачем-2 вимоги ухвали суду від 23.09.2021 не виконано, витребувані оригінали протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» не надано. Крім того, оригінали цих протоколів не надані також і самим ПрАТ «Азовкабель», яке залучене до участі у справі як третя особа.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України, до основнх засадам судочинства віднесено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.6 ст.91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки в матеріалах справи відсутні витребувані судом оригінали протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель», отже, суд ставить під сумнів відповідність поданих відповідачем-2 копій протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021 їх оригіналам, і ставить під сумнів сам факт наявності оригіналів протоколів засідань наглядової ради ПрАТ «Азовкабель» № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021. А тому ці докази, як прямо передбачає норма ч.6 ст.91 ГПК України, не беруться судом до уваги.

Таким чином, суд вважає недоведеною обставину прийняття наглядовою радою ПрАТ «Азовкабель» рішень, зазначених у копіях протоколів № 10 від 11.01.2021 та № 11 від 15.01.2021.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом п.2 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з ч.1, 3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З цих підстав суд приходить до висновку, що при проведенні процедури придбання відповідачем-2 у відповідача-3 пакету акцій, наслідком якого стало заволодіння відповідачем-2 контрольним пакетом акцій ПрАТ «Азовкабель», було порушено вимоги ч.3 ст.65 і ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки ринкова вартість акцій не визначалася і не затверджувалася наглядовою радою ПрАТ «Азовкабель». Як наслідок, договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ «Азовкабель» від 26.11.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , слід визнати недійсним.

За змістом статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

На думку суду, визнання спірного договору недійсним є належним та ефективним способом захисту прав позивача, порушених внаслідок укладення спірного правочину, що в свою чергу повністю відповідає завданням господарського судочинства та міжнародно-правовим зобов`язанням держави Україна щодо охорони права власності приватних суб`єктів, що перебувають під її юрисдикцією.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) ПрАТ «Азовкабель» від 26.11.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнається судом недійсним повністю з моменту укладення. Судовий збір за цією позовною вимогою покладається на відповідачів-2 і 3, як осіб, які порушили права позивача шляхом укладення цього правочину.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним повністю з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій) Приватного акціонерного товариства «АЗОВКАБЕЛЬ» від 26.11.2020, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 (ідент. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідент. код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.

Видати накази.

В іншій частині позову – відмовити.

Повне судове рішення складено “04” листопада 2021р.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.