Рішення № 100815388, 13.10.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/135/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2021 Справа № 908/2373/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2373/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” (бул. Т.Шевченка, буд. 6, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 35449872)

до відповідача: Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” (вул. Добролюбова, буд. 23А, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 22144952)

про стягнення 61960,88 грн.

За участю представників:

від позивача: Ференець О.Є., адвокат, ордер серія АР № 1061102 від 14.09.2021

від відповідача: Яковенко В.І., адвокат, ордер серія АР № 1065010 від 13.10.2021

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” про стягнення оплати за надані послуги згідно договору № 658-ПР/2019 від 20.11.2019 в сумі 49972,00 грн., неустойки (пені) за несвоєчасну оплату в сумі 3873,33 грн., трьох процентів річних у сумі 2230,26 грн., інфляційних витрат у сумі 5885,29 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2373/21 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/135/21. Судове засідання для розгляду справи призначено на 15.09.2021.

Ухвалою від 10.09.2021 судове засідання перенесено на 13.10.2021.

13.10.2021 відповідачем подано суду клопотання, в якому останній визнав позовні вимоги та просить суд вирішити питання про розподіл судового збору.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 13.10.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив що між сторонами було укладено договір на надання послуг поточного ремонту. На підтвердження виконання робіт, між позивачем та відповідачем були підписані довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання – виконаних робіт. У строк визначений умовами договору відповідач оплату наданих послуг не здійснив. Позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач підтримав клопотання про визнання позову про стягнення коштів за договором № 658-ПР/2019 від 20.11.2019, та вирішення питання про повернення позивачу 50% судового збору.

В засіданні 13.10.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

20.11.2019 між Комунальним підприємством “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” (Підрядник) укладено договір № 658-ПР/2019 на надання послуг поточного ремонту, за умовами якого (п. 1.1.) Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик надати в порядку і на умовах цього Договору власними та залученими силами і засобами (в тому числі, але не виключно, з використанням наданих Замовником матеріалів), послуги код ДК 2015:021 45450000-6 поточний ремонт (Послуги на виконання поточного ремонту під`їзду №1-4 житлового будинку №6 б по вул. Нижньодніпровська у м. Запоріжжя (Часткова заміна проводки та арматури) в обумовлений цим Договором термін та з належною якістю в межах узгодженої договірної ціни, з дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці та здати об`єкт в експлуатацію.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна послуг складає 49972,00 грн, у тому числі ПДВ – 8328,67 грн.

За умовами п. 4.1 договору оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписання вищезгаданих форм КБ-3, КБ-2в.

Згідно з п. 5.3.2 договору замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних робіт у визначені цим договором терміни.

Відповідно до п. 4.5 договору оплата замовником виконаних підрядником послуг проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Пунктом 13.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання фінансових зобов`язань – до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем виконав поточний ремонт зазначених вище об`єктів, що підтверджується підписаними сторонами 16 грудня 2019 року довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3), а також актом приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в).

Відповідач у строк до 14 лютого 2020 року зобов`язаний був перерахувати на поточний рахунок позивача 49 972,00 грн оплати за надані послуги.

Однак відповідач зобов`язання з оплати наданих послуг не виконав.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань позивач звернувся з позовом до господарського суду.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором про надання послуг з поточного ремонту №658-ПР/2019 від 20.11.2019, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором будівельного підряду.

Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами п. 4.1 договору оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписання вищезгаданих форм КБ-3, КБ-2в.

Акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року на суму 49972,00 грн. сторони підписали 16.12.2019.

Отже, останнім строком оплати робіт є 14.02.2020.

Відповідач не оплатив виконані роботи у встановлений строк, внаслідок чого з 15.02.2020 утворилась заборгованість у розмірі 49972,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів оплати робіт на суму 49972,00 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за виконані роботи в розмірі 49972,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що у випадку порушення замовником термінів оплати виконаних робіт згідно з п. 4.1, він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення зобов`язань.

Строку нарахування пені договором не встановлено, тому підлягають застосуванню приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За прострочення оплати послуг на суму 49972,00 грн. позивач, на підставі п. 9.4 договору, нарахував на суму боргу пеню за період з 15.02.2020 по 15.08.2020 (183 дні) в сумі 3873,33 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Пеня розрахована в межах шестимісячного строку нарахування пені. Вимоги про стягнення пені в сумі 3873,33 грн. визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексуУкраїни боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати послуг позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував 3% річних за період з 15.02.2020 по 10.08.2021 в сумі 2230,26 грн та інфляційні втрати за період з березня 2020 року по червень 2021 року в сумі 5885,29 грн., які просить стягнути з відповідача.

Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 2230,26 грн та інфляційних втрат у сумі 5885,29 грн визнані судом обґрунтованими.

13.10.2021 відповідачем подано суду клопотання про визнання позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) – на будь-якій стадії судового процесу.

У судовому засідання представник відповідача підтримав подане клопотання про визнання позову та зазначив, що позов визнається щодо усіх заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 191 ГПК України, відповідач може – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи законні інтереси інших осіб суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ураховуючи визнання відповідачем позову, і таке визнання не суперечить закону, оскільки прострочення виконання обов`язку з оплати наданих послуг підтверджується обставинами справи та наданими доказами, а також роз`яснення судом сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд роз`яснює про те, що за умови надходження заяви про повернення з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову до господарського суду, судом буде розглянуто заяву та постановлено відповідну ухвалу.

Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи наведене, позивач повідомив, що з метою стягнення з відповідача заборгованості за договором в судовому порядку позивачем було укладено договір про надання професійної правничої допомоги з Адвокатським об`єднанням “Фінанси та право” № 02/08 від 05.08.2021.

З урахуванням таких факторів, як: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та значенням справи для сторони; вартість професійної правничої допомоги, наданої на етапі підготовки справи до слухання (з`ясування обставин справи з клієнтом та формування правової позиції, вивчення первинних документів по справі, які були надані клієнтом, а також складання позовної заяви разом із детальним розрахунком повної суми заборгованості - штрафні санкції, відсотки, інфляційні втрати) було узгоджено сторонами в сумі 3000,00 грн та визначено в рахунку на оплату. Факт надання правничої допомоги засвідчується актом приймання-передачі наданих послуг № 1, а факт оплати цих послуг заявником платіжним дорученням № 315 від 12.08.2021 з відміткою банку.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, додано до позовної заяви.

Згідно з п.10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивач підтвердив, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з цих самих підстав.

З урахуванням наведеного судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн підлягають присудженню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 123, 126, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (вул. Добролюбова 23-а, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” (бул. Т. Шевченко буд. 6, м. Запоріжжя, Запорізька область, ідентифікаційний код юридичної особи 35449872) суму основного боргу за договором № 658-ПР/2019 від 20.11.2019 у розмірі 49972 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн 00 коп, пеню у розмірі 3873 (три тисячі вісімсот сімдесят три) грн 33 коп., 3% річних у розмірі 2230 (дві тисячі двісті тридцять) грн 26 коп., інфляційні нарахування в розмірі 5885 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн 29 коп., судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Видати наказ.

Постановити ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Авісметіз-Запоріжжя” з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору у розмірі 1135,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.11.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян