Рішення № 100815159, 28.10.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2021 Справа № 905/1611/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»

про: стягнення штрафу у розмірі 12309,50грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Губорєва Я.А. адвокат, який діє на підставі довіреності від 15 червня 2021 року, свідоцтво №001922 від 04.12.2018.

від відповідача: не з`явився

вільний слухач: ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В

Стислий зміст і підстави позовних вимог

20.08.2021, шляхом надіслання поштового відправлення Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзілзниця») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод») про стягнення штрафу у розмірі 12309,50грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем адреси вантажоодержувача, наслідком чого є нарахування штрафу на підставі ст.118 Статуту залізниць України.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою суду від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1611/21; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 05.10.2021.

Ухвалою суду від 05.10.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 28.10.2021 року о 10:00 год.

У судове засідання 28.10.2021 представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 05.10.2021 на електронну адресу останнього «root@akhz.com.ua», яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з огляду на зупинення розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №33-р від 30.09.2021, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2021 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, з 01.10.2021 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду, що підтверджується витягом з журналу обліку вихідної електронної пошти від 07.10.21 №04-19/5049.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

У судовому засіданні 28.10.2021 суд: заслухав вступне слово представника позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, здійснено дослідження доказів у справі.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в обґрунтування заявлених вимог посилається на невірне зазначення відповідачем адреси вантажоодержувача, що підтверджується актами: від 25.04.2021 № 26 , від 25.04.2021 №230.

На кінцевій станції Кам`янське Придніпровської залізниці встановлено, що зазначений вантажовідправником в розділі 4 залізничної накладної №48023782 вантажоодержувач «Днепродзержинское вагонное депо ООО «Лемтранс», 51918, Днепропетровская область, г. Каменское, ул. Єнергетиков, 28, вагонное депо» по станції Кам`янське Придніпровської залізниці відсутній, у зв`язку з чим, вагон було затримано до з`ясування вантажоодержувача, складено акт загальної форми від 25.04.2021 № 26 року та надано телеграму на станцію відправлення.

На підставі листа відправника Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» станцією відправлення Авдіївка Донецької залізниці надана телеграма на станцію Кам`янське Придніпровської залізниці від 26.04.2021 №93, якою зазначено вірним вважати адрес отримувача: «г. Киев, ул. Антоновича, 46-46а».

25.04.2021 на підтвердження невірно зазначеної адреси вантажоодержувача у залізничній накладній №48023782 станцією Кам`янське Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №230 від 25.04.2021, з розрахунком штрафу згідно статі 122, 118 Статуту залізниць України у розмірі 12309,50грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача штраф за невірно зазначену адресу вантажоодержувача в накладній №48023782 в сумі 12309,50грн.

Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00грн.

Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на норми чинного Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду оригінали: залізничної накладної №48023782, актів загальної форми від 25.04.2021 №26 та акту загальної форми №26 від 25.04.2021, №230 від 25.04.2021, належним чином засвідчені копії: телеграми №93 від 26.04.2021, довіреності №72/21 від 21.12.2020, листа від 27.04.2021 за №02-1а/22/423, Статуту Акціонерного товариства «Українська залізниця, Положення про Регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», свідоцтва адвоката Губорєвої Я.А., довіреності на адвоката Губорєву Я.А., довіреності на представника, який засвідчив документи, довіреності від 11.06.2021, зареєстрованої в реєстрі № 2350.

05.10.2021 шляхом надіслання поштового відправлення ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» надало до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого підтверджує факт відправлення вантажовідправником вантажу зі станції Авдіївка, одержувачу Дніпродзержинське вагонне депо ООО «Лемтранс», 51918, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул. Енергетиків 6.28, на станцію призначення Кам`янське та вказує на правильне зазначення вантажовідправником основного ідентифікатора вантажоодержувача - 0136, який в подальшому при заповненні за допомогою онлайн-ресурсу електронної накладної ідентифікує без участі відправника з каталогів, адміністратором яких є АТ «Укрзалізниця», адресу вантажоодержувача; електронна накладна, прийнята позивачем, як така, що відповідає вимогам форматних і логічних контролів автоматизованих систем «Укрзалізниці», як належний перевізний документ, а отже істотні умови договору перевезення, зокрема й адреса вантажоодержувача, погоджені позивачем; ПрАТ «АКХЗ» 27.04.2021 направило начальнику станції Авдіївка АТ «Укрзалізниця» лист № 02-1а/22/423 з проханням дати телеграму на станцію Кам`янське АТ «Укрзалізниця» РФ «Придніпровська залізниця» із зазначенням вірної адреси одержувача, на підставі якого станцією відправлення телеграмою від 26.04.2021 року проінформовано станцію Кам`янське АТ «Укрзалізниця» про вірну адресу по відправці за відповідною накладною, а отже, відповідач вжив усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу до 1 (однієї) провізної плати згідно ч.3 ст.551 ЦК України, з огляду нате, що ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" здійснює свою господарську діяльність в м.Авдіївка Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термів її проведення» входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції та на теперішній час знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищі.

Відповідач вважає, що враховуючи вказані обставини як виняткові, та незначне порушення, що не вплинуло на порядок і умови виконання основного зобов`язання сторонами, що не завдало збитків позивачу і не вплинуло негативно на фінансово-економічне становище позивача, застосування до відповідача розміру штрафу, про який просить позивач, не відповідає цілям і принципам правосуддя, невиправдано в даному конкретному випадку, несправедливо по відношенню до відповідача.

Заявлені заперечення відповідач нормативно обґрунтовує посиланням на норми ст. 92 Конституції України, ст.ст. 509, 526, частиною 1 статті 584, ст. ст.610, 664, 685, 712, 920, 924 Цивільного кодексу, п.п. 8 п. 6 р. 1, п.23, 32, 52, 110, 113, 129 Статуту залізниці, ст.ст.3, 12, 23, 26 ЗУ «Про залізничний транспорт» ст. 32, 33, 36, 42, 43, 46, 82, 178 ГПК України, ст. 193, ст.307, 308, п.1 ст. 314 ГК України.

На підтвердження зазначених у відзиві обставин відповідач надав суду копії: копія довіреності на представника; копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.

13.10.2021 шляхом надіслання поштового відправлення від позивача на адресу суду надійшли пояснення, за змістом яких позивач вказує, що зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено. Також позивач зауважив, що належним доказом на підтвердження факту зазначення невірної адресу вантажоодержувача у накладній на вимогами ч.2 ст.129 Статуту є акт загальної форми, зокрема, від №230 від 25.04.2021, що підписано двома працівниками станції Кам`янське Придніпровської залізниці (касиром товарним та агентом комерційним). Також позивач надав пояснення щодо дати складання акту загальної форми, телеграми та листа відправника, зазначивши, що дані розбіжності ніяким чином не спростовують факт невірного зазначення відправником адреси одержувача в перевізному документі, й таки сам відправник-відповідач дану обставину підтверджує.

На підтвердження зазначених у поясненнях обставин позивач надав суду копії: посадових інструкцій від 30.02.2019 станції Кам`янське Придніпровської залізницї на агента комерційного ОСОБА_3 та касира товарного (вантажного) І категорії ОСОБА_2.

Виклад обставин справи, встановлених судом

У квітні 2021 року зі станції Авдіївка Донецької залізниці ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» на підставі залізничної накладної №48023782 відправило вагони залізничні порожні, перевезені на своїх осях, пересилання до ремонту або з ремонту, порожні вагони з вивантаження прямували до ремонту на станцію Кам`янське Придніпровської залізниці вантажоодержувачу - Дніпродзержинське вагонне депо ТОВ «Лемтранс».

Під час оформлення залізничної накладної №48023782 вантажовідправником у розділі 4 вказано адресу вантажоотримувача - 51918, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Енергетиків, 28, вагонне депо.

Правильність внесених відомостей до залізничної накладної №48023782 підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису - прийомоздавальник ОСОБА_1 .

25.04.2021 на кінцевій станції Кам`янське Придніпровської залізниці складено акт загальної форми від 25.04.2021 № 26, відповідно до якого у перевізному документі №48023782 невірно вказана адреса одержувача, такого одержувача по станції немає, вагон №62023403 затриманий до з`ясування.

Акт загальної форми від 25.04.2021 №26 склали та підписали пр.зд. ОСОБА_5, оператор ст. ОСОБА_6.

26.04.2021 станцією відправлення Авдіївка Донецької залізниці надана телеграма на станцію Кам`янське Придніпровської залізниці №93, якою зазначено, що, зокрема, у відправці №48023782 від 17.04.2021 вірним вважати адресу отримувача: «м. Київ, вул. Антоновича, 46-46А».

В подальшому, кінцевою станцією Кам`янське Придніпровської залізниці складено акт загальної форми від 25.04.2021 №230, відповідно до якого у перевізному документі №48023782 на вагон №62023403 невірно вказана адреса одержувача. По документу - Дніпродзержинське вагонне депо ТОВ «Лемтранс» 51918, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул. Енергетиків, 28. Згідно з телеграмою від 26.04.2021 №93 станції Авдіївка Донецької залізниці внесено виправлення в документ - адреса одержувача м. Київ, вул. Антоновича, 46-46А. Відповідно дост.122, 118 Статуту залізниць України на відправника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» нараховано штраф у розмірі 12309,50грн (тариф 2461,90 х 5 = 12309,50грн).

Акт загальної форми від 25.04.2021 №230 склали та підписали: касир тов. ОСОБА_2 , агент ком. ОСОБА_3

На підтвердження повноважень підписантів, позивачем до матеріалів справи надано копії посадових інструкцій від 30.02.2019 станції Кам`янське Придніпровської залізницї на агента комерційного ОСОБА_3 та касира товарного (вантажного) І категорії ОСОБА_2.

Листом від 27.04.2021 №01-1а/22/423 ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» просив станцію відправлення Авдіївка Донецької залізниці надати телеграму на станцію Кам`янське Придніпровської залізниці про те, що, зокрема, у перевізному документі №48023782 оформленої 17.04.2021 в графі 4 правильним вважати адресу отримувача м.Київ, вул.Антоновича, 46-46А.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення, дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача вантажовідправником.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

За змістом статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). (ст.23 Статуту залізниць України).

Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до пункту 1.1. Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Відповідно до пункту 1.2 Правил накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.

Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

Порядок обміну електронною накладною між відправником та залізницею, а також залізницею та одержувачем зазначається в договорі між вантажовласником і залізницею. У разі внесення змін до електронної накладної попередні дані зберігаються.

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

До накладної можуть додаватися додаткові супровідні документи та документи дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачена законами України. У разі оформлення перевізного документа в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису) супровідні документи додаються в електронному вигляді (виготовлені за допомогою сканера тощо). При цьому оригінали супровідних документів в паперовому вигляді направляються відправником безпосередньо одержувачу.

За пунктом 1.3 Правил унормовано, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Залізнична накладна №48023782 оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, у тому числі графи №№4, 5 та в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адреса та його код. (п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів).

Відповідно до Додатку 3 до Правил в накладній у графі «Одержувач», яка заповнюється вантажовідправником, зазначаються відомості щодо вантажоодержувача: найменування, код згідно ЄДРПОУ, поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської скриньки.

Судом встановлено, що внесення відомостей за залізничної накладної №48023782 здійснено вантажовідправником, правильність відомостей щодо адреси вантажоодержувача підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідних накладних шляхом накладення Електронного цифрового підпису - прийомоздавальник ОСОБА_1 .

Таким чином, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладних.

Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно ч.2 ст. 129 Статуту комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника у разі невірного зазначення вантажовідправником адреси вантажоодержувача за залізничною накладною є обставини, викладені у акті загальної форми.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

З метою засвідчення обставин щодо невірного зазначення вантажовідправником адреси вантажоодержувача за залізничною накладною №48023782 на станції Кам`янське Придніпровської залізниці складено акти загальної форми від 25.04.2021 №26, від 25.04.2021 №230.

Згідно акту загальної форми від 25.04.2021 № 26 встановлено, що у перевізному документі №48023782 невірно вказана адреса одержувача, такого одержувача по станції немає, вагон №62023403 затриманий до з`ясування.

Акт загальної форми від 25.04.2021 №26 склали та підписали - пр.зд. ОСОБА_5, оператор ст. ОСОБА_6

Станцією відправлення Авдіївка Донецької залізниці надана телеграма на станцію Кам`янське Придніпровської залізниці №93 від 26.04.2021, якою зазначено, що, зокрема, у відправці №48023782 від 17.04.2021 вірним вважати адресу отримувача: «м. Київ, вул. Антоновича, 46-46А».

Згідно акту загальної форми від 25.04.2021 №230 у перевізному документі №48023782 на вагон №62023403 невірно вказана адреса одержувача. По документу - Дніпродзержинське вагонне депо ТОВ «Лемтранс» 51918, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Енергетиків, 28. Згідно з телеграмою від 26.04.2021 №93 станції Авдіївка Донецької залізниці внесено виправлення в документ - адреса одержувача м. Київ, вул. Антоновича, 46-46А. Відповідно дост.122, 118 Статуту залізниць України на відправника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» нараховано штраф у розмірі 12309,50грн (тариф 2461,90 х 5 = 12309,50грн).

Акт загальної форми: від 25.04.2021 №230 склали та підписали касир тов. ОСОБА_2, агент ком. ОСОБА_3 .

На підтвердження повноважень підписантів, позивачем до матеріалів справи надано копії посадових інструкцій від 30.02.2019 станції Кам`янське Придніпровської залізницї на агента комерційного ОСОБА_3 та касира товарного (вантажного) І категорії ОСОБА_2.

Суд вважає, що акти загальної форми від 25.04.2021 №26, від 25.04.2021 №230 складені та підписані з додержанням вимоги щодо двох підписів працівників залізниці, останні за своєю формою та змістом відповідають п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 та положенням Статуту залізниць України (ст.129 Статуту), внаслідок чого приймаються судом в якості належних доказів на підтвердження факту неправильного зазначення адреси вантажоодержувача, зазначеної у накладній. У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що ним направлено вагони за спірною залізничною накладною на адресу Дніпродзержинського вагонного депо ТОВ «Лемтранс» 51918, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул. Енергетиків, 28, що як вбачається з актів загальної форми, є неправильною адресою вантажоодержувача.

Також з матеріалів справи вбачається, що листом від 27.04.2021 №01-1а/22/423 ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» просив станцію відправлення Авдіївка Донецької залізниці надати телеграму на станцію Кам`янське Придніпровської залізниці про те, що, зокрема, у перевізному документі №48023782 оформленої 17.04.2021 в графі 4 правильним вважати адресу отримувача м.Київ, вул.Антоновича, 46-46А.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт зазначення відповідачем неправильної адреси вантажоодержувача у накладній №48023782, засвідчено належними та допустимими доказами - актами загальної форми від 25.04.2021 №26 та від 25.04.2021 №230,що є підставою для покладання на вантажовідправника відповідальності, передбаченої статтею 122 Статуту залізниць України.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, що ним при оформленні залізничної накладної правильно зазначено основний ідентифікатор вантажоодержувача - 0136, однак в подальшому він ідентифікув без участі Відправника з каталогів, адміністратором яких є АТ «Укрзалізниця» адресу вантажоодержувача, суд не приймає до уваги, адже відповідно до п. 1.2. Правил оформлення перевізних документів саме на вантажовідправника покладено обов`язок заповнення залізничних накладних із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом. Так саме ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» були внесені відомості до спірної накладної, а отже він повинен був перевірити данні ідентифіковані за внесеним ним ідентифікатором вантажоодержувача - 0136 з каталогів АТ «Укрзалізниця» адреси вантажоодержувача та пересвідчитися в її правильності. Як встановлено судом, правильність відомостей у спірній накладній, у тому числі і адреси вантажоодержувача підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 шляхом накладення Електронного цифрового підпису - прийомоздавальник ОСОБА_1 , а отже такі дані, на переконання відповідача були дійсними на момент складання залізничної накладної.

Також суд відхиляє посилання відповідача, що електронна накладна, прийнята позивачем, як така, що відповідає вимогам форматних і логічних контролів автоматизованих систем «Укрзалізниці», як належний перевізний документ, а отже істотні умови договору перевезення, зокрема і адреса вантажоодержувача, погоджені позивачем з огляду на те, що таке твердження суперечить суті ст.122 Статуту, яка надає право на нарахування штрафу за невідповідність даних, які підлягають внесенню у накладну вантажовідправником, відповідальність за їх належність несе саме останній, факт прийняття вантажу до перевезення у такому разі не свідчить про погодження даних, які внесені у накладну, як вірних.

Щодо посилання відповідача, що ним вжито усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов`язання, що підтверджується направленням начальнику станції Авдіївка АТ «Укрзалізниця» РФ «Донецька залізниця» листа № 02-1а/22/423 з проханням дати телеграму на станцію Кам`янське АТ «Укрзалізниця» РФ «Придніпровська залізниця» із зазначенням вірної адреси одержувача, на підставі якого станцією відправлення телеграмою від 26.04.2021 року проінформовано станцію Кам`янське АТ «Укрзалізниця» РФ «Придніпровська залізниця», про вірну адресу по відправці за відповідною накладною, суд зазначає, що означені дії спрямовані відповідачем перш-за-все на забезпечення доставки вагонів вантажоотримувачу за належною адресою, уникнення нарахування додаткових зборів та плат та не спростовують факт порушення - зазначення ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у спірній залізничній накладній неправильних відомостей щодо адреси вантажоодержувача.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 22.03.2018 у справі № 917/964/17, при розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам необхідно виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №914/2339/17, від 27.03.2020 у справі №917/500/19.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Провізна плата за перевезення вантажу відповідно до розділу 31 залізничної накладної №48023782 складає 2461,90грн.

Згідно з приписами статей 118, 122 Статуту залізниць України, заявлений штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати за залізничною накладною №48023782 становить 12309,50грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, заявлений позивачем, суд встановив, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 12309,50грн за залізничною накладною №48023782 є правомірним.

У своєму відзиві на позовну заяву ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» з посиланням на частину 3 статті 551 Цивільного кодексу України заявив клопотання про зменшення розміру штрафу до одної провізної плати.

В обґрунтування зазначеного відповідач просить суд прийняти до уваги, що ПрАТ«Авдіївський коксохімічний завод» здійснює свою господарську діяльність в м.Авдіївка Донецької області, яке згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р та наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термів її проведення» входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визначене як район проведення антитерористичної операції та на теперішній час знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищі. Відповідач вважає, що враховуючи вказані обставини як виняткові, та незначне порушення, що не вплинуло на порядок і умови виконання основного зобов`язання сторонами, що не завдало збитків позивачу і не вплинуло негативно на фінансово-економічне становище позивача, застосування до відповідача такого розміру штрафу не відповідає цілям і принципам правосуддя, невиправдано в даному конкретному випадку, несправедливо по відношенню до відповідача.

З цього питання суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. При застосуванні вказаних норм поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Окрім того, вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість такого випадку.

Приписи ст.233 Господарського кодексу та ст. 551 Цивільного кодексу України обумовлюють можливість зменшення неустойки за рішенням суду з обов`язковим встановленням факту того, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, розмір неустойки значно перевищує розмір збитків відповідно.

З цього приводу суд зазначає, що, як було вказано вище, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, штраф стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, тому, в процесуальні обов`язки позивача щодо стягнення штрафу входить доведення факту та обставин правопорушення з боку відповідача, без необхідності доведення збитків.

Фактично, позивачу, звертаючись до суду з позовом про стягнення штрафу за неправильно визначену масу вантажу, достатньо надати суду докази факту такої невідповідності.

Звертаючись з клопотанням про зменшення суми штрафу за ст. 233 ГК України, саме відповідач повинен довести наявність обставин, які зумовлюють застосування зазначеної норми, а саме надмірність штрафу у порівнянні із збитками. Суд позбавлений права самостійно, без належних доказів робити висновки щодо наявності або відсутності збитків та застосовувати ст. 233 ГК України.

Суд вбачає, що на підтвердження вимог клопотання відповідач обмежився лише посиланням, що в м. Авдіївка Донецької області, де здійснює свою господарську діяльність відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та на теперішній час знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому становищі, але не надав суду жодного доказу на підтвердження скрутного фінансового стану підприємства на час розгляду судового спору безпосередньо.

Крім того, наявність факту незадовільного фінансового стану підприємства як такого не є безумовною обставиною для зменшення штрафу, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно вказана правова норма встановлює, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності.

Нарахований позивачем штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати встановлений Статутом залізниць України, який затверджено відповідною постановою Кабінету Міністрів України, у зв`язку із чим у суду відсутні підстави вважати його надмірно великим у порівняні з допущеним відповідачем правопорушенням, його розмір встановлений законодавчо.

Суд, застосовуючи ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов`язковості правових висновків Верховного Суду, в розгляді питання щодо зменшення суми штрафу базується на висновках, зроблених у Постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 12.02.2018 у справі №906/434/17, від 29.04.2021 у справі №905/1450/20, за якими встановлено, що санкція не є договірною, а випливає з положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу, що підлягає сплаті незалежно від збитків.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про відсутність обставин для зменшення розміру штрафу та задовольняє позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 12309,50грн в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення штрафу у розмірі 12309,50грн задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (адреса місцезнаходження: 86065, Донецька обл., місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1.; код ЄДРПОУ: 00191075) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса місцезнаходження: 49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; код ЄДРПОУ: 40081237) штраф у розмірі 12309,50грн, судовий збір у розмірі 2270,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28.10.2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 02.11.2021.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова