Рішення № 10081503, 09.02.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09.02.2010р.                                                                                          Справа № 14/274

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький асфальтно-бетонний завод", вул. Гончарова, 20, м. Запоріжжя, 69095

до Приватного підприємства "Поліцентрсервіс", вул. 60 років Жовтня, 20, к. 79, м. Кременчук

про стягнення 7194,00 гривень

                                         Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Кравченко С.І., дов. № 01/07 від 01.07.2009 р.

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору № 0106-09 від 01.06.2009 р. на суму 7194,00 гривень.

          Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зокрема, до них належить ратифікована Верховною Радою України Конвенція про захист прав людини та основних свобод, яка, як і інші міжнародні договори, підлягає застосуванню при розгляді справ судами. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив. У своєму відзиві на позовну заяву № 49 від 22.12.2009 р. (вхід. № 01747д від 09.02.2010 р. канцелярії суду) відповідач заявлені позовні вимоги визнав частково з посиланням на ту обставину, що прострочення терміну поставки товару здійснено не з його вини, а відбулося внаслідок економічної кризи. Крім того, враховуючи тяжкий економічний стан підприємства відповідач просить суд зменшити розмір штрафу, який нарахований йому за порушення зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між Відкритим акціонерним товариством "Запорізький асфальто-бетонний завод", м. Запоріжжя (надалі Позивач) та Приватним підприємством "Поліцентрсервіс", м. Кременчук (Надалі Відповідач) 01.06.2009 р. був укладений договір поставки № 0106-09 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (Відповідач у справі) зобов'язується передати у власність Покупця (Позивач у справі), а Покупець прийняти та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості, і асортименті визначених умовами даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Постачальник (Відповідач у справі) зобов'язується передати у власність Покупця (Позивач у справі) лопасть ДС 158 45.10.282 - 86 шт. по ціні 114,00 грн. без ПДВ; сектор броні ДС 158 45.10.008 - 52 шт. по ціні 175,00 грн. без ПДВ; пневмоцилиндр ДС 185 45.05.980 - 4 шт. по ціні 1599,00 грн. без ПДВ; конвейєр горизонтальний ДС-158 10.09.000 - 1 шт. по ціні 48500 грн. без ПДВ; конвейєр похилий ДС-158 00.07.000 - 1 шт. по ціні 51083,33 грн. без ПДВ; установка диспергатора 1 шт. по ціні 13904,85 грн. без ПДВ; сушильний барабан ДС 158 21.01.000 - 1 шт. по ціні 86345,67 грн. без ПДВ. Загальна вартість товару, що поставляється по Договору, складає 270160,00 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% (п. 2.2. Договору)

Згідно із п. 6.1. Договору Покупець (Позивач у справі) оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (Відповідач у справі) або після отримання товару не пізніше 31.12.2009 р.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка товару, що є предметом Договору, на склад Покупця (Позивач у справі) не пізніше 10-ти днів після підписання угоди, тобто до 11.07.2009 р.

На виконання умов Договору Відповідач поставив Позивачу товар:

- 07.07.2009 р. по видатковій накладній № 1833 - лопасть ДС 158 45.10.282 - 86 шт. по ціні 114,00 грн. без ПДВ; сектор броні ДС 158 45.10.008 - 52 шт. по ціні 175,00 грн. без ПДВ; пневмоцилиндр ДС 185 45.05.980 - 4 шт. по ціні 1599,00 грн. без ПДВ, всього на суму 30360,00 грн.;

- 23.07.2009 р. по видатковій накладній № 2124 - конвейєр горизонтальний ДС-158 10.09.000 - 1 шт. по ціні 48500 грн. без ПДВ; конвейєр похилий ДС-158 00.07.000 - 1 шт. по ціні 51083,33 грн. без ПДВ, всього на суму 119500,00 грн.;

- 31.08.2009 р. по видатковій накладній № 2908 - установка диспергатора 1 шт. по ціні 13904,85 грн. без ПДВ; сушильний барабан ДС 158 21.01.000 - 1 шт. по ціні 86345,67 грн. без ПДВ, всього на суму 120300,00 гривень.

Таким чином, поставка товару на загальну суму 239800,00 гривень здійснена була Відповідачем з простроченням терміну більше, ніж на 10 днів.

21.10.2009 р. Позивачем на адресу Відповідача за вих. № 36/10 було направлено вимогу про сплату неустойки за порушення строків поставки товару. Відповідач на вказану вимогу не відповів, неустойку в розмірі 7194,00 гривень не сплатив.

На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 7194,00 гривень, які і просить стягнути на свою користь останній.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 10800,00 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки товару на строк понад 10 днів від терміну, визначеному в п. 3.1. Договору, Постачальник (Відповідач у справі) сплачує неустойку в розмірі 3% від вартості непоставленого в строк товару. На підставі викладеного Позивачем Відповідачу нарахована неустойка в розмірі 7194,00 гривень.

          Суд відхиляє посилання Відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, на економічну кризу, внаслідок якої він не зміг вчасно поставити Позивачу товару виходячи з того, що Відповідачем в підтвердження викладених обставин не надано жодного доказу в розумінні статей 32-34, 36 ГПК України. Крім того, суд відмовляє Відповідачу в частині зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки сторони узгодили вказану санкцію в договорі, який є дійсним та не розірваний на момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення, а також виходячи із того, що Відповідачем не надано доказів в підтвердження винятковості випадку для зменшення розміру штрафних санкцій..

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача неустойку у вигляді штрафу в розмірі 7194,00 гривень.

          Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства "Поліцентрсервіс", вул. 60 років Жовтня, 20, к. 79, м. Кременчук, 39601 (код ЄДРПОУ 35939462) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький асфальто-бетонний завод", вул. Гончарова, 20, м. Запоріжжя, 69095 (р/р 26006253306 в АБ "Металург", МФО 313582, код ЄДРПОУ 03327144) неустойку у вигляді штрафу в розмірі 7194,00 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.