Рішення № 10081446, 11.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2010                     Справа № 10/97-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод", 39500, Полтавська обл., м. Карлівка, вул. Пархоменка, 2

до Приватного підприємства "Інтерферум", 36008, м. Полтава, вул. Червоноармійська, 3, к. 206

про стягнення 133 312,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Шуригіна Н.В., довіреність № б/н від 30.12.2009 р.

від відповідача: Шамота С.О., керівник, наказ № 14-К від 06.04.2006 р., паспорт КН 5700361 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 06.01.1998 р..

Суть спору: Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод", м. Карлівка про стягнення з Приватного підприємства "Інтерферум", м. Полтава 133 312,00 грн. заборгованості за поставлений позивачем товар (лом та відходи чорних металів) на виконання умов договору № 19.02.08 від 19.02.2008 р., в тому числі : 116 794,85 грн. основний борг, 13 437,86 грн. інфляційні нарахування та 3 079,29 грн. три проценти річних.

Позивач надав суду заяву № 231 від 11.02.2010 р. (вх. № 01885д від 11.02.2010 р.) про зменшення суми позовних вимог та часткову відмову від позову, відповідно до якої :

- просить суд припинити провадження у справі в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частини стягнення основного боргу в сумі 13 080,18 грн. з огляду ;

- просить суд стягнути з відповідача 60 684,01 грн. заборгованості зі сплати за поставлений товар (лом та відходи чорних металів) на виконання умов договору № 19.02.08 від 19.02.2008 р., в тому числі : 53 829,91 грн. основного боргу, 5 463,84 грн. індексу інфляції та 1 390,26 грн. 3% річних;

- відмовляється від позову в частині стягнення 49 884,76 грн. основного боргу, 8 020,02 грн. інфляційних нарахувань та 1 689,03 грн. відсотків річних з огляду на проведений позивачем перерахунок суми боргу відповідача.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, в праві до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову повністю або частково за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представнику позивача було роз'яснено наслідки часткової відмови від позову, перевірено наявність повноважень останнього на вчинення таких дій.

Суд приймає клопотання про зменшення позовних вимог та часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Спір розглядається в межах предмету спору в редакції вищевикладеної заяви позивача № 231 від 11.02.2010 р. (вх. № 01885д від 11.02.2010 р.).

Відповідач позов визнає в частині 53 829,91 грн. основного боргу, 5 463,84 грн. індексу інфляції та 1 390,26 грн. 3% річних, про що зазначає в заяві про часткове визнання суми позову № 11/02 від 11.02.2010 р. (вх. № 01886д від 11.02.2010 р.).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін,

встановив :

19.02.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Карлівський машинобудівний завод", м. Карлівка (далі продавець) та Приватним підприємством "Інтерферум", м. Полтава (далі покупець) було укладено договір № 19.02.08, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язувався прийняти і оплатити товар (п. 6 Договору купівлі-продажу) за узгодженою між сторонами ціною відповідно до п. 2 Договору.

Факт поставки позивачем товару підтверджується наявними у справі приймально-здавальними актами та видатковими накладними, які підписані сторонами, а саме :

- видаткові накладні : № 3679/1494 від 17.09.2008 р. (на суму 81 467,55 грн.), № 4085/1687 від 16.10.2008 р. (на суму 11 726,25 грн.), № 4793/1888 від 12.12.2008 р. (на суму 37 262,50 грн.), № 4851/1890 від 24.12.2008 р. (на суму 27 467,10 грн.) та № 4954 від 26.12.2008 р. (на суму 14 287,00 грн.);

- приймально-здавальні акти : № 46142 від 23.09.2008 р. (вага яку відвантажено 68,155 тн та вага яку прийнято 65,856 тн), № 8954 від 24.10.2008 р. (вага яку відвантажено 46,905 тн та вага яку прийнято 44,800 тн), № 1912 від 16.12.2008 р. (вага яку відвантажено 67,750 тн та вага яку прийнято 65,610 тн), № 2127 від 29.12.2008 р. (вага яку відвантажено 67,820 тн та вага яку прийнято 65,880 тн) та № 17 від 01.01.2009 р. (вага яку відвантажено 55,660 тн та вага яку прийнято 53,950 тн).

Факт отримання товару представником відповідача Копиловим Олександром Олексійовичем підтверджується (крім наявних у справі видаткових накладних, які підписані сторонами), довіреностями на отримання товароматеріальних цінностей ЯПК № 667883 від 16.09.2008 р., ЯПК № 667887 від 23.10.2008р., ЯПК № 667890 від 12.12.2008 р. та ЯПК № 667894 від 24.12.2008 р. (копії наявні у матеріалах справи).

Пунктом 5.2. Договору купівлі-продажу визначено, що покупець здійснює оплату за кожну партію товару в розмірі 70% протягом 3-х банківських днів з моменту складання накладної. Остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення приймально-здавального акту (п. 5.3. Договору купівлі-продажу).

В порушення ст. 692 Цивільного кодексу України відповідач не повністю здійснив оплату за отримані ТМЦ, за даними позивача на момент винесення даного рішення основна заборгованість відповідача складає 53 829,91 грн. грн.. Дана обставина визнається відповідачем.

Позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 60 684,01 грн. заборгованості зі сплати за поставлений товар (лом та відходи чорних металів) на виконання умов договору № 19.02.08 від 19.02.2008 р., в тому числі : 53 829,91 грн. основного боргу, 5 463,84 грн. індексу інфляції та 1 390,26 грн. 3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України отриманий товар своєчасно не оплатив, заборгованість останнього складає 53 829,91 грн.. Дані обставини відповідачем визнаються.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 53 829,91 грн. обґрунтовані нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому суд визнає правомірними.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в частині стягнення 1 390,26 грн. 3% річних з простроченої суми за період з жовтня 2008 р. по вересень 2009 р. та 5 463,84 грн. інфляційних нарахувань за період з жовтня 2008 р. по червень 2009 р. суд визнає правомірними та такими що підлягають задоволенню.

Позивач повідомив суд про погашення відповідачем основної заборгованості після порушення провадження у даній справі в сумі 11 000,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку відповідача від 15.10.2009 р. на суму 1 000,00 грн. та платіжним дорученням № 12 від 27.01.2010 р. на суму 10 000,00 грн.. Крім того, між сторонами по даній справі був проведений взаємозалік заборгованості в сторону зменшення боргу відповідача на 2 080,18 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією угоди про проведення взаємозаліку № б/н від 17.12.2009 р..

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 13 080,18 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно стягнення з відповідача боргу в сумі 59 593,81 грн. (в т.ч. 49 884,76 грн. основний борг, 8 020,02 грн. інфляційні нарахування та 1 689,03 грн. три відсотки річних) представником позивача подано заяву про відмову від позову в цій частині, яка прийнята судом.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 59 593,81 грн. слід припинити в порядку п. 4 статті 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем при поданні позову судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 80 (п. 1-1, п. 4), ст. 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інтерферум" (36008, м. Полтава, вул. Червоноармійська, 3, к. 206 ) п/р 26008229430601 в АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33377023 на користь Відкритого акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод", 39500, Полтавська обл., м. Карлівка, вул. Пархоменка, 2), п/р 26004100272807 в ПОД "РайфайзенБанкАваль" м. Полтава, МФО 331605, код ЄДРПОУ 14311169 –53 829,91 грн. основного боргу, 5 463,84 грн. інфляційних нарахувань, 1 390,26 грн. відсотків річних, 738,12 витрат зі сплати державного мита та 130,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 13 080,18 грн. провадження у справі припинити в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 59 593,81 грн. провадження у справі припинити в порядку п. 4 статті 80 ГПК України.

5. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.