Рішення № 100813969, 04.11.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3773/21

№ провадження 2/646/1801/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Цмоканич У.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/3773/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним наказу про увільнення та поновлення на посаді,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказу Міністерства охорони здоров`я України №16-0 від 13.05.2021 р. про увільнення від виконання обов`язків ректора ХМАПО на підставі заяви ОСОБА_2 протиправним, поновлення на посаді виконуючого обов`язки ректора ХМАПО у зв`язку із порушенням порядку його звільнення. В обґрунтування позову зазначив, що Наказом МОЗ України №63-0 від 18.12.2020 р. на позивача покладено виконання обов`язків ректора ХМАПО безстроково до проведення виборів. 13.05.2021 р. увільнено від виконання обов`язків, чим порушено трудові та інші немайнові права. Зокрема, позивач був фактично звільнений з єдиного місця роботи без зазначення підстави (без посилання на статтю КЗпП), позбавлений заробітку, більше того - це відбувалося у період його непрацездатності та без погодження з органами первинної профспілкової організації. Відповідно до Розділу 2 Статуту Харківської медичної академії післядипломної освіти, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я №367 від 13.04.2016 р., питання щодо призначення ректора ХМАПО, укладання з ним трудового договору (контракту) та інші питання, пов`язані з призначенням на керівні посади у структурі академії відносяться до юрисдикції Міністерства охорони здоров`я. На час призначення позивача на посаду виконуючого обов`язки ректора йому не було запропоновано укласти окремий контракт, втім трудові правовідносини були закріплені наказом власника, Позивач отримував заробітну платню за ректорську посаду та значився у штатному розписі на посаді ректора. Згідно із Первинним листком непрацездатності серії АДР №683826 від 26.04.2021 р. позивач тимчасово перебував на лікарняному з 15.03.2021 р. та мав стати до роботи з 27.04.2021 р. Однак, зважаючи на незадовільний стан хворого, 27.04.2021 р. позивача було переведено на стаціонарне лікування без визначення терміну виходу на роботу, про що видано листок непрацездатності серії АДР №683968. Увільнення позивача від виконання обов`язків ректора ХМАПО було здійснено на підставі заяви ОСОБА_2 , що не передбачено трудовим законодавством. Про звільнення позивач не був попереджений за два місяці, а також в порушення процедури звільнення не отримано згоду виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Відповідач фактично звільняє позивача з займаної їм посади, не пропонує іншої посади, яка була б аналогічною та співмірною.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та не погоджується з викладеними твердженнями у позовній заяві, посилаючись на те, що підпунктом 18 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 встановлено, що МОЗ відповідно до покладених на нього завдань утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, у тому числі заклади охорони здоров`я, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ. Стаття 15 Закону України «Про вищу освіту» вказує, що повноваження засновника щодо управління закладом вищої освіти визначаються цим та іншими законами України, а також статутом закладу вищої освіти. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства, статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. Частина сьома статті 27 Закону України «Про вищу освіту» визначає, що заклад вищої освіти діє на підставі власного статуту. Харківська медична академія післядипломної освіти (ХМАПО) діє на підставі Статуту Харківської медичної академії післядипломної освіти, затвердженого наказом МОЗ України від 13.04.2016 № 367. Розділом 2 зазначеного Статуту передбачено, що саме МОЗ укладає та достроково розриває контракт з ректором, призначає тимчасово виконуючим обов`язки ректора особу з числа штатних науково-педагогічних працівників до заміщення вакантної посади та здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України. МОЗ відповідно до наказу МОЗ від 15.11.2019 № 2285 в газеті «Освіта України» від 18.11.2019 № 46 оголошено проведення конкурсу з 21 листопада 2019 на заміщення посади ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти. Проте, за результатом першого та другого туру виборів, жоден з кандидатів не набрав більше 50 відсотків голосів виборців. Наказом МОЗ від 18.12.2020 № 63-о покладено виконання обов`язків з 18.12.2020 на ОСОБА_1 , завідувача кафедри соціальної медицини, управління та бізнесу в охороні здоров`я ХМАПО. Міністерство юстиції України у листі від 17.07.2014 № 10878-0-26-14/10.3 роз`яснило порядок правового регулювання призначення працівника виконуючим обов`язки за вакантною посадою. Згідно з пунктом 1 роз`яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР із питань праці та заробітної плати й Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок «Про порядок оплати тимчасового заступника» від 29.12.1965 № 30/39, зокрема, тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов`язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю. Тимчасове виконання обов`язків за посадою відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) підприємства, установи чи організації. Призначення працівника виконуючим обов`язки за вакантною посадою не допускається. Зазначене можливо лише за посадою, призначення на яку проводиться вищим органом управління. На сьогодні у чинному трудовому законодавстві відсутня пряма заборона стосовно тимчасового призначення працівника виконуючим обов`язки по вакантній посаді. Крім того, відповідно до пункту 12 частини другої Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» Міністр призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності. Керуючись пунктом 12 частини другої Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», а також підпункту 9 пункту 10 Положення МОЗ наказом № 16-о від 13.05.2021 увільнило позивача від виконання обов`язків ректора ХМАПО. «Увільнення працівника» та «звільнення працівника» не є тотожними поняттями. Тобто, звільнення позивача Міністерством з роботи не відбувалось, тобто з посади завідувача кафедри соціальної медицини, управління та бізнесу в охороні здоров`я ХМАПО оскаржуваним наказом його не звільнено. Враховуючи те, що покладення обов`язків ректора на ОСОБА_1 було тимчасовим та носило інший процедурний характер, що є відмінним від процедури призначення на посаду ректора, контракт з ним не укладався, а позивач тимчасово виконував обов`язки ректора. Необхідною умовою для призначення ректора ХМАПО є його обрання на посаду на конкурсних засадах із подальшим укладенням строкового контракту, як особливої форми трудового договору. Отже, оскаржуваний наказ МОЗ від 13.05.2021 № 16-о є законним та прийнятим відповідно до норм чинного законодавства.

На підставі ст. 179 ЦПК України представником позивача ОСОБА_3 подано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що наказом Міністерства охорони здоров`я України №63-0 від 18.12.2020 р. виконання обов`язків ректора ХМАПО покладено на позивача безстроково до проведення виборів. Згодом, Наказом Міністерства охорони здоров`я України №16-0 від 13.05.2021 р. позивача увільнено від виконання обов`язків ректора ХМАПО на підставі заяви ОСОБА_2 . Таким чином, відповідач порушив трудові та інші немайнові права позивача. Дійсно, з посади завідувача кафедри соціальної медицини, управління бізнесу в охороні здоров`я ХМАПО оскаржуваним наказом позивача звільнено не було. Проте, у своїй позовній заяві ОСОБА_4 оскаржує звільнення саме з посади ректора ХМАПО. Під час призначення на цю посаду позивачу не було запропоновано укласти окремий контракт, адже у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COV1D-19» та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції до стабілізації ситуації в Україні, НАДС рекомендовано утриматись від оголошення конкурсів на зайняття посад державної служби, а 08.04.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким тимчасово призупинені норми Закону України «Про державну службу» в частині конкурсного добору на посади державної служби. Втім трудові правовідносини були закріплені наказом власника, позивач отримував заробітну плату за ректорську посаду та значився у штатному розписі на посаді ректора. Тобто, можна стверджувати, що між позивачем та відповідачем фактично склались трудові відносини, передбачені ст. 3 КЗпП. На час видання оскаржуваного наказу, позивач не мав іншого постійного або тимчасового місця роботи (не займав посаду завідувача кафедри соціальної медицини, управління бізнесу в охороні здоров`я ХМАПО), інших джерел доходу за трудову діяльність тощо. Він сумлінно виконував свою роботу, не мав дорікань з боку власника або інших органів управління ХМАПО та відповідальних осіб.

У відповідності до ст. 180 ЦПК України відповідач своїм правом подання заперечення не скористався.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2021 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивач перебуває в трудових відносинах з Харківською медичною академією післядипломної освіти з 23.12.2020 р. на підставі наказу № 190-к від 22.12.2020 р. на посаді завідувача кафедри соціальної медицини, управління та бізнесу в охороні здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 63-О від 18.12.2020 р. у відповідності до пункту 12-1 частини 2 статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» покладено виконання обов`язків ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти з 18.12.2020 р. на ОСОБА_1 , завідувача кафедри соціальної медицини, управління та бізнесу в охороні здоров`я Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 16-О від 13.05.2021 р. відповідно до пункту 12-1 частини другої статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та підпункту 9 пункту 10 Положення про Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90) увільнено від виконання обов`язків ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти ОСОБА_1 , завідувача кафедри соціальної медицини, управління та бізнесу в охороні здоров`я Харківської медичної академії післядипломної освіти, 13 травня 2021 року, покладено з 14 травня 2021 року виконання обов`язків ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти на професора кафедри онкологічної хірургії, променевої терапії та паліативної допомоги Харківської медичної академії післядипломної освіти ОСОБА_2 до призначення ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти у встановленому законодавством порядку.

Згідно листків непрацездатності серії АДР № 683826, АДР № 683968 ОСОБА_1 у зв`язку з загальним захворюванням звільнений від роботи з 15.03.2020 р. по 26.04.2020 р., а також з 27.04.2020 р. по 27.05.2020 р.

Статутом Харківської медичної академії післядипломної освіти, затвердженим наказом МОЗ України 13.04.2016 р. № 367, встановлено права та обов`язки МОЗ України, зокрема, оголошує конкурс на заміщення посади ректора академії, укладає контракт із ректором академії, обраним за конкурсом у порядку, встановленому Законом України «Про вищу освіту», призначає тимчасово виконуючого обов`язки ректора особу з числа платних науково-педагогічних працівників Академії до заміщення вакантної посади ректора Академії.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підстави для звільнення позивача від доказування, передбачені ст.82 ЦПК України, відсутні.

Частинами 1, 2 ст. 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Документом, що регламентує порядок тимчасового замісництва є роз`яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового заступництва», відповідно до якого тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов`язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю (абзац 1 пункти1).

Зазначене роз`яснення є чинними відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХП, згідно з якою до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Ураховуючи, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не викладено поняття та правової природи «виконуючий обов`язки» необхідно виходити із зазначеного визначення, яке за своєю суттю полягає у тому, що призначення особи на посаду тимчасово виконуючого обов`язки, зумовлено певною необхідністю, що виникає у зв`язку з певними виробничими обставинами.

Матеріали цивільної справи не містять відомостей щодо укладення контракту між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Міністерством охорони здоров`я України.

Крім того, суд звертає увагу, що Статутом Харківської медичної академії післядипломної освіти укладання контракту передбачено із Ректором Академії, обраним за конкурсом у порядку, встановленому Законом України «Про вищу освіту». Позивач ОСОБА_1 призначений виконуючим обов`язки ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти з 18.12.2020 р. наказом Міністерства охорони здоров`я України № 63-О від 18.12.2020 р. у відповідності до пункту 12-1 частини 2 статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Таке призначення було тимчасовим і не визначено в часі, у зв`язку з неможливістю об`єктивно передбачити тривалість процедури погодження та призначення керівника.

Увільнення позивача ОСОБА_1 від виконання обов`язків ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти не порушує трудових прав позивача, з огляду на те, що позивач перебував лише на посаді виконуючого обов`язки директора підприємства до проведення конкурсу на заміщення цієї вакантної посади.

Доводи позивача в тій частині, що він не був попереджений за два місяці про звільнення, а також в порушення процедури звільнення не отримано згоду виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, відповідач не запропонував іншої посади, яка була б аналогічною та співмірною, є безпідставними, з огляду на наступне.

Надаючи згоду на призначення виконуючим обов`язки ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти до призначення керівника цього підприємства у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 усвідомлював, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово, а отже, може бути звільнений від їх виконання на підставі наказу уповноваженого органу без дотримання передбачених частиною 2 статті 40, статями 42, 43, 49-2 КЗпП України порядку та гарантій, що застосовуються при звільненні працівників, які займають посади передбачені штатним розписом на підставі укладеного з ними трудового договору (контракту), оскільки така посада у штатному розписі підприємства відсутня.

Також необґрунтованими є доводи позивача в тій частині, що його звільнення з посади виконуючого обов`язки ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти відбувалося у період його непрацездатності.

Згідно ч. 4 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Але суд приходить до висновку про відсутність порушення вимог частини третьої статті 40 КЗпП України, оскільки позивача не було звільнено з роботи, він залишився в трудових відносинах з Харківською медичною академією післядипломної освіти, перебуваючи на посаді завідувача кафедри соціальної медицини, управління та бізнесу в охороні здоров`я, а позивача було увільнено від виконання обов`язків ректора.

Відтак, увільнення позивача від виконання обов`язків ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти не є звільненням в розумінні КЗпП України, тому відсутнє порушення положень трудового законодавства у спірних правовідносинах.

Належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження факту порушення трудових прав, позивачем не надано.

В зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправним наказу про увільнення та поновлення на посаді, оскільки ним не доведено обставин, на які він посилався в обґрунтування позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 49-2 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним наказу про увільнення та поновлення на посаді відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 04.11.2021 р.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач - Міністерство охорони здоров`я України, м. Київ, вул. Грушевського, 7, ЄДРПОУ 00012925.

Суддя: Т.М. Янцовська