Рішення № 10081396, 11.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2010                     Справа № 10/13

за позовом Державного підприємства Навчально-дослідного племінного птахівничого заводу ім. Фрунзе Національного аграрного університету, 96576, АР Крим, Сакський р-н, с. Фрунзе, вул. Гагаріна, 4,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське сонечко", 37200, Полтавська обл., м. Лохвиця, вул. Ватутіна, 124

про стягнення 187 594,50 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Мокранська Т.Ф., довіреність № 02.1-26/160 від 27.01.2010 р.;

від відповідача: Пугач І.В., довіреність № 1 від 01.02.2010 р.

Суть спору : розглядається позовна заява Державного підприємства Навчально-дослідного племінного птахівничого заводу ім. Фрунзе Національного аграрного університету, с. Фрунзе про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське сонечко", м. Лохвиця 187 594,50 грн. заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами 02.07.2009 р. договору поставки добових курчат кросу Хайсекс коричневий ДК № 76/09, з яких : 158 095,00 грн. сума основного боргу та 29 499,50 грн. штрафу.

Відповідач позов визнає, про що усно повідомив його повноважний представник у судовому засіданні, але письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив:

02 липня 2009 р. між Державним підприємством Навчально-дослідним племінним птахівничим заводом ім. Фрунзе Національного аграрного університету, с. Фрунзе (Постачальник) Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавське сонечко", м. Лохвиця (Покупець) було укладено договір поставки ДК № 76/09 (далі – Договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукцію (добових курчат кросу Хайсекс коричневий в кількості 59 160 голів), а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити таку продукцію (п. 1.1 Договору поставки).

Відповідно до умов п. 2.2 Договору поставки сторони підписали та скріпили своїми печатками додаток А, в якому останні узгодили загальну суму Договору, що складає 290 000,00 грн.. Крім того, в зазначеному додатку А сторони узгодили, що кількість поставлених курчат може змінюватись в більшу чи меншу сторону в межах 2%.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю на загальну суму на суму 294 995,00 грн. підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних, які підписані сторонами, а саме : № 391 від 29.07.2009 р. (на суму 109 705,83 грн.) № 383 від 25.07.2009 р. (на суму 159 310,00 грн.) та № 389 від 25.07.2009 р. (на суму 25 980,00 грн.).

Факт отримання товару представником відповідача Губаренко А.П.., підтверджується, крім наявних у справі вищезазначених накладних, довіреністю на отримання товароматеріальних цінностей № 47 від 24.07.2009 р. (копія наявна у матеріалах справи).

Пунктом 2.5 Договору поставки визначено, що оплата курчат здійснюється згідно графіку, указаному в додатку А, а саме : до 06.07.2009 р. відповідач повинен був сплатити 203 000,00 грн. (70% від загальної вартості Договору), до 10.07.2009 р. відповідач повинен був сплатити 58 000,00 грн. (20% від загальної вартості Договору) та до 17.07.2009 р. 29 000,00 грн. (10% від загальної вартості Договору).

В порушення ст. 692 ЦК України відповідач не повністю здійснив оплату за отриманий товар, часткова оплата в розмірі 136 900,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме : № 593 від 20.07.2009 р. на суму 123 000,00 грн., № 587 від 16.07.2008 р. на суму 10 000,00 грн. та № 35 від 29.10.2009 р. на суму 3 900,00 грн..

За даними позивача на момент подання позову до суду заборгованість відповідача складає 158 095,00 грн..

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 187 594,50 грн. заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами 02.07.2009 р. договору поставки добових курчат кросу Хайсекс коричневий ДК № 76/09, з яких : 158 095,00 грн. сума основного боргу та 29 499,50 грн. штрафу (з урахуванням часткової сплати).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України отриманий товар своєчасно не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову складає 158 095,00 грн.. Дані обставини відповідачем не спростовуються.

Після порушення провадження у даній справі відповідач оплатив за отриманий товар 10 000,00 грн., дана обставина підтверджується наявним у матеріалах платіжним дорученням від 10.02.2010 р..

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 10 000,00 грн. між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 148 095,00 грн. обґрунтовані нормами матеріального права, відповідачем не спростовуються, а тому суд визнає їх правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 10.6 Договору поставки передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобов’язань по Договору щодо проведення своєчасних розрахунків за отриманий товар, відповідач сплачує штраф у розмірі 10 % від загальної суми договору.

Відповідно до п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 29 499,50 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовуються, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. "а" ч. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач платіжними дорученнями № 2545 від 28.12.2009 р. та № 30 від 12.01.2010 р. сплатив державне мито в розмірі 1 700,00 грн., в той час як ціна позову складає 187 594,50 грн..

Таким чином, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по оплаті державного мита в сумі 175,95 грн. підлягають стягненню з відповідача до державного бюджету як недоплачені при поданні позову. Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське сонечко" (37200, Полтавська обл., м. Лохвиця, вул. Ватутіна, 124), код ЄДРПОУ 33509897, р/р 26005204160 в АБ "Полтава-банк" м. Лохвиця, МФО 331148 :

- на користь Державного підприємства Навчально-дослідного племінного птахівничого заводу ім. Фрунзе Національного аграрного університету (96576, АР Крим, Сакський р-н, с. Фрунзе, вул. Гагаріна, 4), р/р 260011308 в СФАБ "Укргазбанк" м. Сіферополь, МФО 324797, код ЄДРПОУ 00852631 – 148 095,00 грн. основного боргу, 29 499,50 грн. штрафу, 1 700.00 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, одержувач УДК у м. Полтаві, р/р 31118095700002 в ГУДК у Полтавській області, МФО 831019 : 175,95 грн. державного мита;

Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині стягнення з відповідача 10 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.