Ухвала суду № 100813483, 04.11.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4253/21

Номер провадження 1-кп/623/433/2021

У Х В А Л А

іменем України

про призначення справи до судового розгляду

04 листопада 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю: секретаря судового засідання Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Пацурковської О.М.,

представника органу пробації Лембік С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ізюмі в режимі відео конференції кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України.

02 листопада 2021 року ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області призначено підготовче судове засідання.

Від потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

Учасники процесу не заперечували проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про призначення справи до судового розгляду, про доручення органу пробації складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого та про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», зазначаючи про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, на строк 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Пацурковська О.М. заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, оскільки в обвинувальному акті зазначені не всі анкетні дані обвинуваченого та обставини подій кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , не вірно викладені, з огляду на що просили повернути обвинувальний акт прокурору. Стосовно клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинувачений та захисник заперечували проти його задоволення, просили змінити обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, так як обвинувачений хворіє на тяжку хворобу, а в Державній установі «Харківських слідчий ізолятор» відсутні умови для належного лікування. В обґрунтування зміни запобіжного заходу обвинуваченим надано довідку про те, що його мати потребує стороннього догляду. Також обвинувачений та його захисник заперечували проти доручення органу пробації складання досудової доповіді стосовно ОСОБА_1 .

В судовому засіданні інших заяв, клопотань від прокурора, обвинуваченого, захисника не надходило.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши клопотання прокурора, заперечення обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Ізюмському міськрайонному суду Харківської області відповідно до статей 32, 33 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Пунктом 15 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті наведено сформульоване стосовно ОСОБА_1 обвинувачення, викладені обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, тому відсутні правові підстави для повернення обвинувального акту прокурору.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України, у відкритому судовому засіданні, та виклик у судове засідання учасників судового провадження.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», обвинуваченого, захисника, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час розгляду в суді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд констатує, що в межах судового розгляду не допитано свідків, не досліджено матеріали справи, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні умисних злочинів проти власності, проти безпеки та експлуатації транспорту, злочину у сфері обігу наркотичних засобів, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, враховується вік, стан здоров`я обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв`язків, який офіційно ніде не працює, не одружений, не має дітей, постійного джерела доходу, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, які не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення численних інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Стосовно клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з огляду на той факт, що ОСОБА_1 хворіє та в умовах ізоляції не може отримати належне лікування, його мати ОСОБА_4 потребує постійної сторонньої допомоги через стан здоров`я та йому потрібно за нею доглядати, суд зазначає, що на підтвердження вказаних доводів обвинуваченим надано лише копію довідки про звернення останньої до лікаря в грудні 2017 року, інших доказів його заперечень та доводів стосовно зміни виду запобіжного заходу суду не надано.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні обвинуваченим не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) не добуто, що свідчить про можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 у місцях позбавлення волі.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено та стороною захисту в судовому засіданні не надано.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці.

Відповідно до частини 5 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні є підстави для надання доручення органу пробації підготувати досудову доповідь стосовно обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 178, 314 - 316, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області об 11 годині 30 хвилин 09 грудня 2021 року.

Судовий розгляд кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 309, частиною 3 статті 185 КК України, проводити одноособово.

Викликати для участі у судовому розгляді прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів по 02 січня 2022 року включно із залишенням визначеного розміру застави.

Доручити начальнику Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області підготувати досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в строк до 03 грудня 2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

На ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з моменту її оголошення до Харківського апеляційного суду.

Головуючий суддя М.П. Одарюк