Вирок № 100813399, 04.11.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

04.11.2021

Справа № 639/6436/19

Провадження № 1-кп/639/96/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м.Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П.,

суддів – Баркової Н.В., Гаврилюк С.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Крбеян К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/6436/19 (в ЄРДР №12019220500000727 від 28.04.2019 року) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, одруженого, з середньо-технічною освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого до затримання за адресом: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори – Касьяненко Я.М., Караченцев Д.Ю.,

обвинувачений – ОСОБА_1 ,

захисники – Гардаушенко С.П.,Плотнікова А.В.,Пасашкова О.В., Конюшенко І.П.,

потерпілі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представник потерпілих – Майборода С.С.,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 , вирішивши стати на шлях злочинної діяльності, початок якої пов`язав зі скоєнням кримінальних правопорушень проти громадської безпеки, у невстановлений в ході досудового розслідування період часу, але не пізніше 28.04.2019, придбав у невстановленому місці, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин у особи (осіб), особистість якої ( яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, вибуховий пристрій - ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717), яку незаконно, без передбаченого законом дозволу перемістив на територію приватного домоволодіння №25 по вулиці Старо-Григорівська в місті Харкові за місцем своєї реєстрації, де сховав її і незаконно зберігав до 28.04.2019 року, а 28.04.2019 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, дістав вказану гранату зі схрону, вийшов з нею на вулицю Старо-Григорівська, де на проїжджій частині поблизу будинку №22 зупинив автомобіль моделі «Toyota Corolla» під керуванням раніше йому незнайомого ОСОБА_3 і, діючи умисно з метою заподіяння смерті водію автомобіля ОСОБА_3 із хуліганських мотивів, у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, вкинув приведену ним в дію вказану гранату в салон зазначеного автомобіля, внаслідок чого через декілька секунд стався вибух гранати із заподіянням ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень і знищення належного йому автомобіля.

Вказані кримінальні правопорушення скоєні за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування період часу, але не пізніше 28.04.2019, діючи зі злочинним умислом, спрямованим на придбання вибухового пристрою, маючи на меті подальше його зберігання та носіння без передбаченого законом дозволу, діючи усупереч положень пункту 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII (зі змінами), а також не маючи відповідного дозволу, передбаченого п.2, п.9, п.10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 576 (зі змінами) та п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (зі змінами), придбав у невстановленому місці, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин у особи (осіб), особистість якої (яких) процесуально встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, вибуховий пристрій - ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ-57-Г-717).

Продовжуючи здійснювати реалізацію злочинного умислу у сфері незаконного поводження з вибуховим пристроєм, ОСОБА_1 у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб перемістив зазначену ручну осколкову гранату наступального типу РГД-5 (індекс ГРАУ - 57-Г-717) на територію домоволодіння за місцем своєї реєстрації за адресом: АДРЕСА_1 , де у житловому будинку сховав її у відомому лише йому місці та здійснював незаконне зберігання цієї гранати приблизно до 16 год. 40 хв. 28.04.2019, - тобто до моменту безпосереднього її використання для скоєння особливо тяжкого і тяжкого злочинів (кримінальних правопорушень).

28 квітня 2019 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на території домоволодіння АДРЕСА_1 , діючи з раніше сформованим у нього умислом на скоєння кримінального правопорушення проти громадської безпеки шляхом незаконного поводження з вибуховим пристроєм, дістав з відомого лише йому місця зберігання (схрону) раніше придбану ним гранату РГД-5, поклав її до кишені вдягнених на ньому штанів і вийшов з нею на вулицю.

Вийшовши на проїжджу частину вулиці, ОСОБА_1 зупинив поблизу житлового будинку №22 по вул.Старо-Григорівська в м.Харкові легковий автомобіль моделі «Toyota Corolla», державний номерний знак « НОМЕР_1 » під керуванням раніше йому незнайомого ОСОБА_3 , який знаходився в цьому районі міста з метою здійснення послуг пасажирського таксі, і, продовжуючи незаконне поводження з вибуховим пристроєм, діючи з метою умисного протиправного заподіяння смерті раніше незнайомому йому ОСОБА_3 , у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, та маючи при цьому одночасно умисел на знищення шляхом вибуху майна ОСОБА_3 , яким слід вважати вищевказаний легковий автомобіль моделі «Toyota Corolla», із завчасно приготовленої для скоєння злочину гранати висмикнув за кільце запобіжну чеку і вкинув через відкрите вікно лівих передніх дверцят в салон автомобіля приведену в дію для вибуху гранату РГД-5, яка через декілька секунд вибухнула в салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_3 .

Внаслідок здійсненого ОСОБА_1 вибуху гранати вказаний автомобіль зазнав пошкоджень, які призвели до його повного знищення та заподіяння його власнику ОСОБА_3 шкоди у розмірі 172872 грн.86 коп., яка складається з вартості зазначеного автомобіля.

Крім того, внаслідок здійсненого ОСОБА_1 вибуху гранати в салоні автомобіля «Toyota Corolla» водію автомобіля ОСОБА_3 завдано тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя у виді:

- закритої травми грудної клітини із множинними сліпими осколковими непроникаючими пораненнями грудної клітини, забієм серця та легень;

- травм обох нижніх кінцівок (ніг) у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегон та гомілок, дефектом шкіри та м`язів, відкритих множинних багато-уламкових переломів кісток гомілок із пошкодженням судин та нервів.

Травма нижніх кінцівок у ОСОБА_3 у своїй течії призвела до ампутації обох нижніх кінцівок на рівні нижньої третини гомілок.

Після вибуху гранати в салоні автомобіля, ОСОБА_1 , вважаючи виконаними всі дії, спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 , з хуліганських мотивів, способом небезпечним для життя багатьох осіб, а також умисне знищення майна останнього шляхом вибуху, зник з місця скоєння злочину.

Проте умисел ОСОБА_1 на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 не був доведений до кінця з причини, яка не залежала від волі ОСОБА_1 , оскільки граната впала на підлогу під ноги водію і після її вибуху потерпілому ОСОБА_3 в стислий період часу було надано першу невідкладну медичну допомогу та негайно доставлено з місця події до лікарні і о 17 год. 51 хвилин того ж дня в КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова» потерпілому ОСОБА_3 своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу і вжитими заходами вдалося врятувати йому життя.

Відповідальність за вчинення зазначених кримінальних правопорушень, скоєних ОСОБА_1 , передбачена ч. 1 ст. 263 КК України, а також ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, останні з яких становлять ідеальну сукупність.

В судовому засіданні 03.10.2019 під час виконання дій, передбачених ч. 1 ст. 348 КПК України, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах, а також цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, не визнав.

В подальшому, 11.05.2021р., після дослідження судом основного обсягу доказів по справі, ОСОБА_1 надав показання, згідно яких в серпні 2016 року, коли він їздив за хлібом в магазин, розташований біля Харківського автомобільного ремонтного заводу №126 в м. Харкові, де здійснюється ремонт військової техніки, то побачив як через ворота заводу виїхав та зупинився військовий тягач, в кабіні якого знаходилось двоє військових. На його запитання один з вказаних військових повідомив, що вони із зони проведення антитерористичної операції. Тоді він поцікавився чи можливо придбати у них «муляж петарди», на що військовий відповів ствердно, назвавши ціну – 600 грн. Він погодився, військові дістали дерев`яний ящик, відчинили його, в ньому він побачив 6-7 од. предметів овальної форми, які він сприйняв як «муляжі петард», взяв одну з них та передав військовим 600 грн. Вказаний предмет був овальної форми з наконечником та скобою. Після цього він поклав «муляжі петард» в свій автомобіль та пішов в магазин за хлібом. Коли вийшов з магазину, то побачив як вищезазначений тягач з військовою технікою на лафеті поїхав у супроводі легкового автомобіля з проблисковими маяками в напрямку міста.

Вказаний «муляж петарди» він відвіз і поклав на зберігання на шафу в будинку АДРЕСА_1 , де живуть його батьки і де він зареєстрований, після чого забув про нього.

28.04.2019р. він знаходився у вказаному будинку, в цей день було церковне свято Пасхи. Він заходив у гості до сусідів, але за стіл не сідав, спиртного не вживав. Після обіду вони з дружиною та дітьми зібралися їхати до себе додому на вул. Данилевського в м. Харкові. Оскільки його автомобіль зламався під час слідування до батьківського будинку, то він вирішив викликати таксі. Йому це не вдалось та він, розлютившись, розбив свій мобільний телефон. В той же час він згадав про придбаний ним раніше «муляж петарди» та дістав його щоб роздивитися, а потім поклав до кишені і вийшов на вулицю, з метою пошуку автомобіля таксі. За двором будинку він побачив як по вул. Старо-Григорівській в напрямку тупику поїхав автомобіль таксі. Він вирішив почекати поки той розвернеться. В цей час до нього підійшов його хрещеник, який живе у сусідньому будинку і він з нагоди свята дав йому 200 грн. Коли автомобіль таксі марки «Toyota Corolla» розвернувся та почав рухатися в його бік, він пішов йому на зустріч, щоб домовитися про поїздку та заразом похизуватися наявною в нього «іграшкою» - «муляжем петарди. Зупинивши вказаний автомобіль під керуванням раніше йому незнайомого чоловіка, він підійшов до водійських дверцят, та хотів запропонувати чоловіку подивитись на його «іграшку». При цьому він через вікно дверцят водія, стекло яких було опущене, просунув в салон автомобіля ліву руку на вказівному пальці якої за кільце була нанизаний «муляж петарди», і не встиг нічого сказати як водій схопив вказаний «муляж» своєю лівою рукою та раптово поїхав, внаслідок чого у нього на пальці залишилось лише кільце, а у водія таксі - інша частина пристрою. Автомобіль подолав деяку відстані, а потім приблизно на відстані 10 метрів від місця, де залишився обвинувачений, пролунав вибух. Водій автомобіля відчинив двері та виліз з нього на землю. Він пішов в його напрямку, викинувши по дорозі кільце. Він не бачив, що у потерпілого були пошкоджені ноги. Пройшовши повз нього, він зайшов до двору свого будинку, де знаходився до приїзду швидкої та поліції, наміру переховуватися він не мав. Коли приїхали працівники патрульної поліції, то він не давав згоду, щоб вони пройшли всередину будинку та щоб вони його знімали. При цьому від працівників поліції відчувався запах алкоголю.

ОСОБА_1 вказував, що визнає свою вину частково, а саме в тому, що постраждала людина, проте, якби потерпілий сам не вихопив наявний в нього «муляж петарди», який виявився гранатою, то вибуху б не було. Також ОСОБА_1 посилався на те, що на момент вибуху інших осіб, окрім нього та потерпілого ОСОБА_3 , на вулиці не було.

Відповідні події ОСОБА_1 назвав нещасним випадком, вказував, що умислу на вбивство та знищення майна потерпілого він не мав, та не знав, що придбаний ним предмет є бойовою гранатою.

Цивільний позов ОСОБА_1 визнав лише в частині вимог про відшкодування майнової шкоди.

Надані у такий спосіб показання ОСОБА_1 свідчать про фактичне невизнання ним своєї вини у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи, проти власності та проти громадської безпеки.

Разом з тим, суд, проаналізувавши доводи учасників процесу та отримані у справі докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначених злочинів.

Так, згідно наданих суду показів потерпілого ОСОБА_3 , 28.04.2019 року на належному йому автомобілі «Toyota Corolla» він здійснював в режимі «таксі» перевезення пасажирів в місті Харкові. Приблизно о 16 годині 30 хвилин, коли він без пасажирів рухався по вул.Старо-Григорівська, на проїжджу частину назустріч йому вийшов раніше йому незнайомий чоловік, одягнений у камуфляжні штани і чорну футболку, і жестом запропоновував зупинитися. Після зупинки автомобіля цей чоловік підійшов до нього, просунув через відкрите вікно передніх лівих дверей автомобіля свої руки, в яких тримав гранату і, вказавши жестом на замок запалення, потребував заглушити двигун і вийти з автомобіля. При цьому в одній руці чоловік тримав гранату, а другою тримався за запобіжне кільце. Усвідомивши небезпеку, він вирішив поїхати від цього чоловіка (втекти) і, замість виконання вимог заглушити двигун і вийти з автомобіля, зняв ногу з педалі тормозу та натиснув на педаль газу. Однак здійснити безпечно втечу не вдалося, оскільки автомобіль обладнаний автоматичною коробкою перемикання передач (АКПП), а не механічною, що потребує певного часу для приведення автомобіля в стан руху через існування проміжку часу між моментом натиску на педаль газу та початком руху, а тому автомобіль зрушився з місця після певної паузи. Скориставшись цим, незнайомець в камуфляжних штанах висмикнув запобіжне кільце і вкинув гранату йому в салон автомобіля. Він в розгубленому стані не встиг щось зробити, зокрема підняти та викинути гранату, яка опинилась на підлозі, або вистрибнути з автомобіля, а тому, після того як автомобіль подолав певну відстань, граната вибухнула пошкодивши йому ноги і автомобіль. Відкривши двері він виповз з автомобіля і став кликати людей на допомогу. В цей момент чоловік у камуфляжних штанях, який вкинув йому в салон автомобіля гранату, пройшов повз нього, посміхаючись при цьому. Незабаром підбігли місцеві жителі, викликали бригаду швидкої медичної допомоги, лікарі якої відразу надали першу невідкладну допомогу і відвезли його до лікарні. Також на місце події приїжджали і працівники поліції, яким він повідомив про обставини нападу на нього, прикмети нападника та будинок, до якого він пішов.

Пізніше, коли він знаходився у лікарні, серед інших пред`явлених йому працівниками поліції фотознімків він упізнав нападника, яким виявився ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_3 впевнений, що вибух гранати стався не випадково, а внаслідок цілеспрямованих дій ОСОБА_1 , який, продемонструвавши наявність у нього готової до застосування гранати, потребував заглушити (зупинити) двигун і вийти з автомобіля, а коли переконався, що ці вимоги не виконані і водій намагається на автомобілі втекти, висмикнув кільце запобіжника і вкинув гранату йому в салон автомобіля.

Внаслідок вибуху гранати знищено автомобіль, він став калікою, тривалий час страждає не лише фізично, але й зносить моральні страждання. Будь-якого приводу ОСОБА_1 для здійснення нападу не давав, ніяких відносин між ними до зазначених подій не було. В той час, коли ОСОБА_1 зупинив його і кинув в салон автомобіля гранату, на вулиці знаходилися і інші люди, але він на них увагу не звернув.

Потерпіла ОСОБА_3 надала покази суду, що з ОСОБА_3 вона проживає однією сім`єю з 2006 року, мають доньку. Від попереднього шлюбу у ОСОБА_3 є син і він також турботливо до нього відноситься. Чоловік працює машиністом пожежного потягу, а після добового чергування на роботі часто виїжджає в місто Харків на своєму автомобілі марки «Тойота корола», використовуючи його у якості «таксі» з метою отримання додаткового доходу для сім`ї. За характером ОСОБА_3 не конфліктний, спокійний, чемний, урівноважений, з пасажирами у нього жодного конфлікту не було.

28.04.2019 року був святковий день, ОСОБА_4 , але чоловік все ж поїхав у місто Харків «таксувати», оскільки сім`я потребувала коштів, а у вихідні та святкові дні більше можливості заробити. У другій половині дня чоловік довгий час не відповідав по телефону на її виклики, а потім вона довідалася, що її чоловік ОСОБА_3 знаходиться в лікарні в тяжкому стані, що в його автомобіль кинули гранату і внаслідок вибуху відірвало ноги, він втратив багато крові. За два місяці знаходження чоловіка в лікарні в тяжкому стані і в подальшому ніхто з родичів та близьких нападника не звертався до них з метою надання допомоги.

Свідок ОСОБА_5 , яка зі своєю сім`єю проживає в будинку АДРЕСА_1 , пояснила суду, що 28.04.2019 року з приводу святкування Пасхи у них в гостях були її сестра ОСОБА_6 з чоловіком, сім`я ОСОБА_7 , а також приходив ОСОБА_1 з дружиною і дітьми, з якими вони знайомі і спілкуються як із сусідами. Всі вони сиділи за спільним столом в альтанці, розташованій у дворі її домоволодіння, всі дорослі, в тому числі і ОСОБА_1 , вживали спиртні напої, їли, розмовляли. Згодом Капустіни їх покинули. Через деякий час почувся на вулиці сильний хлопок. Коли вони вийшли, то побачили, що пошкоджений автомобіль біля якого лежав скривавлений чоловік, просив допомогу. Вона по телефону викликала бригаду швидкої медичної допомоги і поліцію. Під час вибуху ОСОБА_1 у них вже не було.

Свідок ОСОБА_8 надав суду покази про те, що 28.04.2019 року з нагоди релігійного свята – Пасхи він з дружиною і дітьми знаходилися у своїх друзів (кумів), які проживають на вулиці Старо-Григорівській в м.Харкові. Згодом до них приєдналися сусіди – ОСОБА_1 з дружиною і дітьми. ОСОБА_1 також, як і решта чоловіків, вживав спиртні напої, а після обіду ОСОБА_1 з дружиною пішли від них. Через деякий час, коли вони знаходилися у дворі, почувся вибух на вулиці, спрацювала сигналізація його автомобіля, який він залишав припаркований біля їх двору. Він забіг у будинок за ключами від свого автомобіля, а коли вийшов із двору, то побачив за декілька метрів від свого автомобіля на дорозі розтрощений автомобіль марки «Toyota Corolla», поруч з яким лежав водій і кликав на допомогу. У нього були пошкоджені ноги. Потерпілий повідомив, що до нього підійшов молодий чоловік, просунув через віконний простір руки, в яких тримав гранату, і потребував ключі від автомобіля, а коли він (водій) відмовився виконувати цей наказ і намагався поїхати, той чоловік вкинув в салон автомобіля гранату.

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що 28.04.2019 року разом з чоловіком знаходились у її сестри ОСОБА_9 , яка проживає в будинку АДРЕСА_3 . В цей день святкували Пасху. До них приєдналися ОСОБА_10 , який був одягнений у плямисті камуфляжні штани армійського зразку, якого вона знає як сусіда сестри, його дружиною з дітьми, разом сиділи за столом в альтанці, вживали спиртні напої, їли, розмовляли. Потім вона пішла в будинок відпочивати. Через деякий час почула гучний звук вибуху і битого скла. Коли вийшла у двір, то ОСОБА_1 серед присутніх вже не було, а на вулиці поблизу побачила пошкоджений автомобіль.

Допитаний в судовому засіданні працівник патрульної поліції ОСОБА_11 надав суду свідчення, що 28.04.2019 року у другій половині дня він у складі патрульної групи, отримали повідомлення про те, що на вул.Старо-Григорівська невідомий кинув в салон автомобіля «таксі» гранату і після її вибуху зайшов до будинку №25. Протягом 5-10 хвилин вони прибули на вулицю Старо-Григорівську і побачили, що біля понівеченого автомобіля «Toyota Corolla» лежав скривавлений водій автомобіля. Працівники бригади швидкої медичної допомоги надавали йому невідкладну допомогу. Потерпілий описав прикмети нападника і пояснив, що нападник вимагав від нього заглушити двигун і вийти з автомобіля, а коли він (водій ) спробував поїхати, вкинув в салон автомобіля гранату. Потерпілий також повідомив, що нападник зайшов до будинку №25.

Командир роти ОСОБА_12 , який у складі іншої патрульної групи прибув також на місце події, записав пояснення водія автомобіля «Toyota Corolla» на свій мобільний телефон. На місце події також прибули працівники слідчої оперативної групи місцевого відділу поліції.

Коли вони зі згоди господині зайшли до будинку АДРЕСА_3 , на який вказував потерпілий, то там знаходився також і раніше йому не знайомий ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, зважуючи на характерний запах алкоголю з його рота. Одяг ОСОБА_1 співпадав з названими потерпілим ОСОБА_3 прикметами.

Згідно свідчень командира роти патрульної поліції ОСОБА_12 він разом з іншими працівниками патрульної поліції виїжджав 28.04.2019 року на вулицю Старо-Григорівську в м.Харкові, де, згідно отриманого службою по телефону повідомлення, невідомий кинув в автомобіль «таксі» гранату, а після вибуху зайшов в будинок, розташований поблизу місця вказаної події на тій же вулиці. Коли прибули на місце події на вулицю Старо-Григорівську, то побачили, що біля пошкодженого автомобіля «Toyota Corolla» сірого кольору лежав водій, раніше йому незнайомий ОСОБА_3 зі скривавленими ногами, якому медики вже надавали первинну допомогу. Потерпілий ОСОБА_3 на його питання розповів, що його зупинив молодий чоловік, одягнений в штани камуфльовані захисного кольору, неголений, і, погрожуючи гранатою, яку тримав в руках перед його обличчям, вимагав вийти з автомобіля, а коли водій ці вимоги не виконав і намагався поїхати, вкинув в салон автомобіля гранату. Після вибуху нападник зайшов до будинку АДРЕСА_3 . Про причину нападу потерпілий ОСОБА_3 не зміг пояснити і повідомив, що жодного конфлікту між ним і нападником не було, мотиви агресії з боку нападника йому невідомі.

Пояснення потерпілого ОСОБА_3 він записав на свій мобільний телефон, а флеш-карту із записом цієї розмови під час розслідування передав слідчому місцевого підрозділу поліції. На місці події вони також опитували жителів, встановлювали очевидців та їх анкетні дані.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_13 , оперуповноважений Новобаварського відділу поліції, пояснив, що під час розслідування були встановлені очевидці подій 28.04.2019 року – ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , відносно яких постановою слідчого застосовувалися заходи забезпечення безпеки.

Допитаний в судовому засіданні (в режимі дотримання заходів безпеки) ОСОБА_14 надав свідчення, згідно яких 28.04.2019 року він вийшов зі свого двору на вулицю Старо-Григорівську, почувши там хлопок, і побачив пошкоджений вибухом автомобіль, біля якого лежав скривавлений водій. Потерпілий показував на молодого чоловіка в камуфляжних штанях, який, посміхаючись йшов від автомобіля, і кричав: «Це він!». Працівники поліції, які прибули на місце події, опитували людей, в тому числі і його. Він їм повідомив обставини тих подій, очевидцем яких довелося бути, надав їм свої анкетні дані. Згодом в поліції він надавав свідчення, а на пред`явлених йому фотознімках, серед інших, впізнав ОСОБА_1 як того самого молодого чоловіка в камуфляжних штанях, на якого показував потерпілий.

Допитана у якості свідка в судовому засіданні (в режимі дотримання заходів безпеки) ОСОБА_15 надала свідчення, що 28.04.2019 року, приблизно о 16-16.30 год., прогулюючись по вулиці Старо-Григорівська в м.Харкові, вона бачила як молодий чоловік в камуфляжних штанях йшов по дорозі назустріч автомобілю «таксі», який рухався по вулиці в напрямку виїзду з вулиці, зупинив його, підійшов до дверей водія, про щось говорив з водієм, поклавши руки на двері автомобіля. Вони знаходилися поблизу купи піску. Потім в автомобілі вибухнуло, а молодий чоловік у камуфляжних штанях зайшов у двір будинку, розташованого навпроти. Поодаль на вулиці також йшли молоді хлопець і дівчина.

Незабаром приїхали автомобілі швидкої медичної допомоги і поліції. Працівникам поліції вона розповіла про зазначені події, а в поліції серед пред`явлених їй для впізнання фотознімків чоловіків вона упізнала на фотознімку ОСОБА_1 як того молодого чоловіка в камуфляжних штанях, який 28.04.2019 року на вул.Старо-Григоівській бачила біля автомобіля, в якому потім стався вибух.

Допитана в судовому засіданні (в режимі дотримання заходів безпеки) неповнолітня ОСОБА_16 , 2009 року народження, в присутності законного представника, розповіла суду, що 28.04.2019 року вона разом із подругою каталися по вулиці Старо-Григорівській на велосипедах і бачила біля сміттєвого бака чоловіка в камуфляжних штанях, який вийшов на дорогу, тримаючи в руках якийсь предмет овальної форми, зупинив автомобіль «таксі», про щось говорив водієві, обпершись на двері водія. В автомобілі, крім водія, не було нікого. Потім автомобіль почав рухатися і через декілька секунд пролунав вибух, а чоловік в камуфляжних штанях пішов до себе в двір. Вона та її подруга в цей час знаходилися на відстані близько 15 метрів від автомобіля. Згодом у відділі поліції про все це вона розповіла працівникам поліції.

Згідно наданих суду свідчень дружини підсудного – ОСОБА_17 , в будинку АДРЕСА_1 проживають батьки її чоловіка, там же зареєстрований і періодично мешкав її чоловік. Рано вранці 28.04.2019 року батьки чоловіка поїхали до своїх родичів в Сумську область, а вона вдень разом з чоловіком і дітьми ходили до сусідів через дорогу, де святкували Пасху. Вона не звертала увагу на те, чи вживав спиртні напої її чоловік. Згодом вони пішли до свого будинку, вона з дітьми зайшли в будинок і знаходилась в будинку до моменту, коли стався вибух. ОСОБА_1 заходив в будинок, потім виходив, вважає, що він був у своєму дворі. Коли стався вибух, вона вийшла з будинку і разом із сусідами роздивлялася пошкоджений вибухом автомобіль. Згодом до них підійшов також і ОСОБА_1 . Вона не знає де він знаходився весь цей час і що робив, оскільки була зайнята дітьми.

Також свідок показала, що ОСОБА_1 знаходився близько трьох тижнів на лікуванні у психіатричній лікарні, а потім лікувався вдома. Стверджує, що їй невідомо який саме діагноз поставили лікарі.

Крім наданих суду свідчень потерпілих і свідків, про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчать також інші досліджені в судових засіданнях докази, а саме:

Так, 28.04.2019р. о 16:46 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.04.2019р. о 16:45 год. за адресою: м. Харків, вул. Старогригорівська, 25, було підірвано автомобіль, є постраждалий.

(т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 10)

Оглядом місця події, проведеним слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області Воробйовою В.Я. в період часу з 17:10 год. 28.04.2019р. по 02:00 год. 29.04.2019р., відображеному у відповідному протоколі та додатках до нього, в присутності двох понятих та за участі спеціаліста ОСОБА_18 , виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, виявлено та зафіксовано на дорозі біля приватного домоволодіння за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 22-А, автомобіль «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 , який має пошкодження, що містять у собі характерні ознаки вибухової дії внаслідок вибуху, епіцентр якого знаходиться на підлозі салону у місці розташування водійського сидіння. Сліди вибухової дії на підлозі відобразились у вигляді бризантності вибуху вибухового пристрою, з характерним слідом на поверхні двох гумових килимків у вигляді руйнації неправильної геометричної форми з нерівними краями та слідами нашарування кіптяви темно-сірого кольору, один з яких знаходився в середині салону автомобіля, а інший – назовні біля автомобіля. Біля останнього також виявлено рештки облицювання салону автомобіля. Крім того зафіксовано пошкодження облицювання водійських дверей, панелі приладів керування автомобілем, руйнація віконних отворів та деформація даху автомобіля назовні з відгалуженням металевої конструкції водійських дверей, що також має сліди деформації, містять у собі ознаки фугасної дії внаслідок вибуху, які також відображені на передніх пасажирських дверцятах у вигляді деформації назовні їх металевої конструкції. В передній правій частині даху виявлено три наскрізні отвори з нерівними краями, які мають вигин назовні, приблизним діаметром від 5 до 10 мм., які свідчать про осколкову дію внаслідок вибуху. Детальним оглядом епіцентру вибуху виявлено численні уламки з плоского металу, які, зі слів спеціалістів-вибухотехників, мають збіжні ознаки з частинами корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 та корпусу підривача (детонатора) типу УЗРГМ, які містять на собі сліди вибухової дії. Також в епіцентрі вибуху виявлено пару чоловічого взуття – кросівок чорного кольору, які мають ушкодження цілісності в найбільшій мірі відображені в задній внутрішній поверхні, що містять у собі ознаки бризантної дії внаслідок вибуху. На відстані 8,5 метрів від заднього лівого колеса прямо від задньої частини автомобілю виявлено кільце з металу зовнішнім діаметром 29 мм з фрагментом проволоки зі слідами деформації. Виявлений предмет, зі слів спеціалістів-вибухотехників, є частиною підривача (детонатору) УЗРГМ – кільце з чекою. На відстані 9 метрів в тому ж напрямку виявлено металеву пластину вигнутої форми довжиною 85 мм, шириною 12 мм та товщиною 1,2 мм. Виявлений предмет, зі слів спеціалістів-вибухотехників, є частиною підривача (детонатору) типу УЗРГМ - запобіжний важіль, який по зовнішній вигнутій поверхні має маркувальні позначення барвником чорного кольору: «150», далі методом тиснення (карбування): «-84 УЗРГМ-2 583».

В ході проведення вказаного огляду було виявлено, вилучено, в подальшому 29.04.2019р. оглянуто та постановами слідчого визнано в якості речових доказів:

автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 ; фрагмент обшивки темного кольору зі слідами пошкодження кіптяви з салону авто; полімерну пляшку з написом на кришці «COCO-COLA» зі слідами кіптяви та механічними пошкодженнями; змив речовини бурого кольору з поверхні передньої водійської двері; чоловічу кепку темного кольору з нашивкою білого кольору «Under Armour»; три металеві ключі з брелком на металевому кільці; планшет темного кольору «Huawei», imei НОМЕР_2 ; мобільний телефон темного кольору ТМ «Sony»; змив з внутрішньої частини передньої лівої двері; змив з передньої панелі приборів; змив з ручки відкриття передніх лівих дверей; 5 відрізків липкої стрічки зі слідами рук; два фрагменти гумового килима пошкоджених зі слідами кіптяви; гумовий килим зі слідами кіптяви; змив з копоттю з гумових килимів біля епіцентру вибуху; змив речовини бурого кольору; пару чоловічого темного взуття зі слідами пошкодження та слідами кіптяви; грошові кошти в сумі 66 гривень; змив речовини бурого кольору; полімерний фрагмент обшивки салону автомобілю з нашаруванням речовини бурого кольору; полімерний предмет помаранчевого кольору 30 см на 12 см з написом «МОТОР»; три полімерні предмети з поверхні землі біля автомобілю; фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму; полімерний предмет темного кольору з елементами кріплення, пошкоджений фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму; два полімерні предмети темного кольору, полімерний фрагмент обшивки з автомобілю; грошові кошти в сумі 40 гривень - 2 купюри по 20 гривень; окуляри чорного кольору; полімерну накладку темного кольору з написом «PROCO6Y»; кільце з металу з фрагментом проволоки зі слідами деформації; металеву пластину вигнутої форми з маркуванням чорного кольору; три полімерних предмети темного кольору; металеві осколки (уламки) від підривача (детонатора) типу УЗРГМ та корпусу гранати РГД з салону автомобіля.

(т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 12-48, 143-148, т. 2 а.с. 244-246)

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.06.2019р. потерпілий ОСОБА_3 упізнав на фотознімку із зображенням ОСОБА_1 як особу, яка 28.04.2019р. кинув гранату в салон його автомобіля за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська.

(т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 103-105)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.05.2019р. свідок ОСОБА_15 упізнала на фотознімку із зображенням ОСОБА_1 як особу, яка 28.04.2019р. перебувала за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, вела бесіду з таксистом, після чого автомобіль останнього вибухнув.

(т.1 матеріалів досудового розслідування а.с. 240-242)

На відтвореному в судовому засіданні відеозаписі розмови потерпілого ОСОБА_3 з працівником патрульної поліції ОСОБА_12 від 28.04.2019 року, яку останній здійснював на свій мобільний телефон та добровільно видав слідчому, зафіксовано фрагмент подій 28.04.2019 року, зміст заданих потерпілому питань одразу після відповідних подій про їх обставини та відповіді ОСОБА_3 про те, що нападник наказав глушити двигун і вийти з автомобіля, а коли він натиснув на педаль газу, то нападник кинув йому під ноги гранату.

(т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 213-218)

Згідно протоколу від 28.04.2019р. в цей день о 20:20 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208КПК України.

(т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 13-16)

28.04.2019р. в період часу з 20:50 год. до 23:41 год. з фіксуванням за допомогою відеозапису було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено, зокрема: з відра зі сміттям, біля боксу № 1, автомобільний відео-реєстратор з кріпленнями; автомобільне скло зі слідами пошкодження біля паркану з внутрішньої сторони подвір`я; чотири фрагменти автомобільного скла зі слідами пошкодження; повітряно забірник автомобіля (пластиковий предмет чорного кольору); сервер з камер відео-спостереження (відеореєстратор).

(т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 116-124, 142)

Ухвалою слідчого Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.05.2019р. було поновлено строк та надано дозвіл на проведення вказаного обшуку в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України.

(т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 128-130)

Висновком судової комп`ютерно–технічної експертизи від 24.07.2019р. №19/53СЕ-19 встановлено, що:

В пам`яті НЖМД «Seagate Barracuda Compute 1TB ST1000DM010 S/N: Z9AMPRHA», наданого на дослідження відеореєстратора «Dahua DHI- XVR5108C-S2 S/N: 3K01141PAZ9F1A0», вилученого в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відеодані з восьми камер відеоспостереження за заданий проміжок часу, а саме з 28.04.2019 12:00 по 28.04.2019 21:00 загальним розміром 17,2 ГБ (18 505 297 920 байт).

Виявлені записи з камер відеоспостереження відеореєстратора «Dahua DHI-XVR5108C-S2 S/N: 3K01141PAZ9F1A0» були імпортовані за допомогою функціонала відеореєстратора та записані на надані носії інформації у форматі *.DAV. До скопійованої інформації додається програвач відеофайлів формату *.DAV«SmartPlayer.exe», який також записано на надані носії інформації.

(т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 217-229)

Відповідні відеозаписи імпортовані експертом на носії інформації у форматі *.DAV були оглянуті слідчим під час досудового розслідування та судом в ході судового розгляду.

На відтворених в судовому засіданні відеозаписах зафіксовано як о 16:32 28.04.2019 (згідно відеозапису) на території домоволодіння знаходиться ОСОБА_1 разом з ОСОБА_17 та дітьми, в цей час ОСОБА_1 неодноразово кидає на землю предмет, зовні схожий на мобільний телефон, а потім перекидає його через паркан. О 16:43:44 28.04.2019 (згідно відеозапису) ОСОБА_1 знаходиться на території домоволодіння. В цей час по дорозі біля домоволодіння проїжджає легковий автомобіль сірого кольору з шашкою помаранчевого кольору, о 16:43:58 з території виходить ОСОБА_1 та дивиться у бік вказаного автомобіля. Після цього ОСОБА_1 заходить до будинку, а коли виходить, то з правої кишені його штанів випирає якийсь предмет. ОСОБА_1 сідає на бетонний блок, який розташований на дорозі напроти в`їзних воріт, а потім о 16:50:26 йде в лівий бік по відношенню до камери, зникаючи з поля огляду. Через хвилину після цього біля воріт по дорозі (з боку, куди попрямував ОСОБА_1 ) у кадрі з`являється легковий автомобіль сірого кольору, рухаючись зліва на право по ходу напрямку зйомки, проїжджає декілька метрів та о 16:51:06 (згідно відеозапису) вибухає. Майже одразу після цього у кадрі з`являється ОСОБА_1 , який йде у бік свого будинку по дорозі зі сторони, з якої рухався автомобіль, що вибухнув, а йому на зустріч з будинку вибігає ОСОБА_17 , взуваючись по дорозі.

В цілому, на вказаних відеозаписах зафіксовано подій на території домоволодіння АДРЕСА_1 та прилеглій до нього території, в тому числі і перебіг подій за участю ОСОБА_1 , зміст і послідовність яких співпадає з інформацією про події, отриманою внаслідок допиту потерпілого, свідків, дослідження інших доказів.

Постановою слідчого від 05.08.2019р. оптичні диски з вказаними відеозаписами визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

(т. 2матеріалів досудового розслідування а.с. 230-237)

Згідно наданої керівником КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» засвідченої копії карти виїзду швидкої медичної допомоги ф.№110/о від 28.04.2019 повідомлення про мінно-вибухову травму потерпілого ОСОБА_3 надійшло о 16 годині 44 хвилини, бригада екстреної медичної допомоги №109 у складі лікаря, фельдшера, медичної сестри та водія автомобіля прибули на місце події – о 16 годині 52 хвилини, в лікарню потерпілий ОСОБА_3 був доставлений о 17 годині 50 хвилин.

(т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с.15,16)

Висновком судово-медичної експертизи №12-14/266-А/19 від 28.05.2019 встановлено, що, у зв`язку із подією 28.04.2019 у ОСОБА_3 мали місце наступні ушкодження:

-закрита травма грудної клітини із множинними сліпими осколковими непроникаючими пораненнями грудної клітини, забїєм серця та легень;

-травма правої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м`язів гомілки, відкритого багато-уламкового перелому кісток правої гомілки у нижній третині із ушкодженням судин та нервів;

-травма лівої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м`язів гомілки і стопи, відкритого багато-уламкового перелому кісток лівої із ушкодженням судин та нервів.

Враховуючи характер травми, локалізацію тілесних ушкоджень, а також їх компактність, слід вважати, що перелічені вище тілесні ушкодження, утворилися в єдиний проміжок часу від дії предметів, які володіють значною енергією, такими могли бути фактори вибуху предмета (пристрою, гранати тощо), не виключено, що при обставинах та в строк відомих з ухвали слідчого судді та медичної документації.

Згідно медичної карти № 10141 стаціонарного відділення політравми КНП «МКЛШНГЛІ і ОСОБА_19 » ХМР мінно-вибухова травма нижніх кінцівок у гр. ОСОБА_3 у своїй течії призвели до хірургічного втручання - ампутації обох нижніх кінцівок, на рівні нижньої третини гомілок.

За ступенем тяжкості:

Травма правої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м`язів гомілки, відкритого багато-уламкового перелому кісток правої гомілки у нижній третині із ушкодженням судин та нервів; травма лівої нижньої кінцівки у вигляді множинних сліпих осколкових поранень стегна та гомілки, дефектом шкіри та м`язів гомілки і стопи, відкритого багато-уламкового перелому кісток лівої стопи із ушкодженням судин та нервів, а також закрита травма грудної клітини із множинними сліпими осколковими непроникаючими пораненнями грудної клітини забоєм серця та легень у сукупності відповідно до п. 2.1.1. «а, б, г», п. 2.1.2, п. 2,1:3. «о, п» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ від 17.01.1995 р., належать до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

(т.1 матеріалів досудового розслідування а.с.106-113)

Відповідно до висновку судово-медичної імунологічної експертизи №14/1064-Дм/19 від 10.06.2019р. в змиві з внутрішньої сторони поверхні водійської двері зліва, вилученому при проведенні огляду місця події від 28.04.2019р. за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 22-А (об`єкт №1), виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається.

(т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 85-92)

Висновками судово-медичних цитологічних експертиз 15/№406-С/19, 15/№403-С/19 від 27.06.2019р. та 15/№408-С/19 від 29.06.2019р. встановлено, що на купюрах грошових коштів України та полімерного фрагменту обшивки салону автомобіля, вилучених з поверхні землі біля автомобіля при проведені огляду місця події від 28.04.2019р. за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська, 22-А, знайдені сліди крові, які можуть походити від ОСОБА_3

(т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 130-146)

Згідно висновку №11829/12120 від 20.06.2019 експертів ХНДІІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса за результатами проведення комплексної судової вибухотехнічної експертизи, експертизи з дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху, здійсненої за наслідками дослідження вилучених з місця події предметів та матеріалів справи, 28 квітня 2019 року за адресою: м.Харків, вул.Старо-Григорівська, 25, стався вибух вибухового пристрою, а саме ручної осколкової гранати наступального типу РГД-5 (індекс 57-Г-717).

Пошкодження на предметах оточення місця події викликані термічним впливом продуктів вибуху та дією осколків, що утворилися внаслідок руйнування корпусу вибухового пристрою.

Наданий для дослідження металевий об`єкт (об`єкт №26) є кільцем з чекою ударно-спускового механізму уніфікованого запала гранати УЗРГ (УЗРГМ, УЗРГМ-2);

Наданий для дослідження металевий об`єкт (об`єкт №27) є спусковим важелем уніфікованого запала ручної гранати УЗРГМ-2;

Надані для дослідження об`єкти (об`єкти №33) є осколками корпусу ручної осколкової гранати РГД-5 та частиною корпусу уніфікованого запалу ручних осколкових гранат УЗРГМ-2.

Корпус бойової ручної гранати РГД-5 містить розривний заряд вибухової речовини (тротил), масою 110г.

На поверхні фрагментів обшивки автомобіля та на поверхні наданих металевих фрагментів з позначенням на пакетах із зип-застібкою №№8, 11, 12, є сліди тротилу.

(т.2 матеріалів досудового розслідування а.с.42-55)

В порядку ст. 93 КПК України слідчим в ході досудового розслідування від УПП в Харківській області ДПП було отримано на цифрових носіях – DVD-дисках у кількості 4 од. копії відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів №001875, №1880 та №002396 працівників патрульної поліції, які у складі екіпажів №№3202, 3201, 3051 прибували на місце події за адресою: м. Харків, вул. Старо-Григорівська після повідомлення про вибух. Вказані диски постановою слідчого від 05.08.2019р. визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

На відповідних відеозаписах, відтворених в судовому засіданні, зафіксовано, як по прибуттю на місце події працівників патрульної поліції на вул. Старо-Григорівську виявлено автомобіль «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 , який має значні пошкодження, що містять у собі характерні ознаки руйнівної дії внаслідок вибуху. Біля водійських дверцят на землі лежить потерпілий з явними ознаками суттєвих ушкоджень нижніх кінцівок та інших частин тіла, якому працівниками швидкої надається перша медична допомога. При цьому він знаходиться при тямі та повідомляє про обставини вчинення щодо нього кримінального правопорушення, які узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_3 , які він надав суду (диск 1). Потім потерпілого було госпіталізовано, а працівниками патрульної поліції здійснювалось опитування жителів АДРЕСА_3 , спрямованих на встановлення очевидців події. При цьому після дзвінка о 17:20 год. 28.04.2019р. у хвіртку домоволодіння АДРЕСА_3 вийшла ОСОБА_17 , а потім і ОСОБА_1 , який на прохання працівників поліції надав свою добровільну згоду пройти до будинку, щоб останні могли подивитись відеозаписи з камер відеоспостереження, якими ззовні облаштований будинок. Проти цього не заперечувала і ОСОБА_17 .. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що бачив як відбувся хлопок в сірому автомобілі на вулиці, коли він вийшов за двір, але причина та природа вказаного хлопка йому не відома, а також зазначив, що він як раз хотів знайти таксі, щоб їхати додому, оскільки сісти за кермо йому перешкоджала та обставина, що він вживав спиртні напої. Про вживання ОСОБА_1 спиртних напоїв повідомила працівникам поліції і ОСОБА_17 .. При цьому на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема мляву мову, та п`є каву (диск 2).

(т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 238-243)

За матеріалами судово-психіатричної експертизи №422 від 16.07.2019 року, здійсненої з урахуванням допитаних у якості свідків батьків ОСОБА_1 та його дружини, а також з урахуванням медичних даних про знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у відділенні ЦНД в КНП ХОР «ОКПЛ №3» з 11.02.2019 по 14.03.2019 з діагнозом «Психотичний розлад переважно галюцинаторний внаслідок вживання психостимуляторів «солі». Синдром залежності від алкоголю» експерти дійшло до висновку, що ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення (28.04.2019р.), ОСОБА_1 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психіатричного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

(т.3 кримінального провадження а.с.96-99)

Зі свідоцтва про право власності на транспортний засіб НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_3 є власником автомобіля «Toyota Corolla» седан-8, кузов сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

(т.1 кримінального провадження, а.с.84)

Згідно висновку експерта ХНДІІСЄ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса за результатами автотоварознавчої експертизи №11302 від 16.07.2019 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Corolla» р.н. НОМЕР_1 в результаті вибуху 28.04.2019, складає 172872,86 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Corolla» р.н. НОМЕР_1 складає 389904,17 грн.

Ринкова вартість автомобіля «Toyota Corolla» р.н. НОМЕР_1 станом на 28.04.2019р. складає 172872,86 грн. (оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість).

(т.2 кримінального провадження, а.с.198-213)

Належність, допустимість та достовірність наведених вище доказів у суду сумнівів не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, у зв`язку з чим суд їх прийняв, та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого.

При цьому посилання захисника обвинуваченого на недопустимість протоколу огляду місця події від 28.04.2019р. через відсутність дозволу слідчого судді на проведення відповідного огляду є безпідставними, адже об`єктом огляду була відкрита ділянка місцевості – дорога загального користування біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де стався вибух автомобіля «Toyota Corolla» р.н. НОМЕР_1 , в ході якого проникнення до житла чи іншого володіння особине здійснювалось.

Також колегією суддів відхиляються доводи адвоката Конюшенка І.П. про недопустимість як доказів відеозаписів реєстратору (серверу до камер відео-спостереження), вилученого в будинку АДРЕСА_1 , адже судовим розглядом встановлено, що вказаний відеореєстратор (сервер до камер відео-спостереження) був вилучений в ході проведення обшуку вказаного домоволодіння та в подальшому слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Харкова, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, було надано дозвіл на проведення зазначеного обшуку. При цьому сам обшук відбувався з фіксуванням за допомогою відеозапису та в присутності власника домоволодіння – ОСОБА_20 .

Не є належним чином обґрунтовані та вмотивовані і посилання захисника на зацікавленість свідків по кримінальному провадженню у наслідках його розгляду.

Стосовно наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: протоколу обшуку від 29.04.2019р., висновків експертів №14/1063-Дм/19 від 05.06.2019р., №14/1062-Дм/19 від 06.06.2019р., №14/1061-Дм/19 від 05.06.2019р., 15/№405-С/19 від 24.06.2019р., 15/№407-С/19 від 25.06.2019р., 15/№410-С/19 від 24.06.2019р., 15/№402-С/19 від 27.06.2019р., 15№409-С/19 від 29.06.2019р., 15/№404-С/19 від 27.06.2019р., №11294 від 19.07.2019р., №14/1469-Дм/19 від 19.07.2019р., 15№554-С/19 від 19.07.2019р., то вони не кладуться в основу висновків суду, оскільки не є належними - прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

(т. 1 а.с. 131-135, т. 2 а.с. 63-64, 66-67, 69-70, 100-102, 104-106, 108-110, 118-120, 148-152, 154-157, 169-176, 181-182, 187-189)

Проте, оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України інші вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведена поза розумним сумнівом та підтверджується показаннями потерпілого та свідків, а також сукупністю зібраних письмових доказів у кримінальному провадженні, наведених вище.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Конюшенко І.П. про необізнаність підсудного з властивостями придбаної ним у невстановлених органами досудового слідства осіб гранати РГД-5 яку він, начебто, вважав «муляжом петарди», оскільки ця версія суперечить фактичним обставинами справи, які ані обвинувачений ОСОБА_1 , ані його захисник не оспорюють, а саме: придбання вказаного предмету не на ринку чи мережі магазинів з продажу піротехнічних засобів, а у військовослужбовців із зони АТО (згідно показань самого ОСОБА_1 ); приховування вказаного предмету у лише ОСОБА_1 відомому місці; демонстративне занесення гранати в салон автомобіля безпосередньо перед обличчям потерпілого з утриманням в іншій руці кільця з чекою ударно-спускового механізму уніфікованого запала гранати з метою його залякування і подавлення його волі до супротиву).

Колегія суддів вважає сумнівними та критично оцінює посилання сторони захисту на те, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи особою чоловічої статті, досягнувши віку 33 років, маючи середньо-спеціальну освіту та відповідний життєвий досвід, за відсутності даних про його відставання у розвитку, не був в змозі відрізнити бойову гранату від піротехнічного пристрою.

Не узгоджуються вказані доводи і з поведінкою обвинуваченого, адже за встановлених судом обставин, після того як стався вибух автомобіля та потерпілий виповз із нього на землю, маючи очевидно небезпечні для життя тілесні ушкодження та почав кликати на допомогу, обвинувачений ОСОБА_1 пройшов повз нього, а згідно показань потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_14 ще і посміхався при цьому.

Також колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про відсутність умислу у ОСОБА_1 на реальне приведення гранати в дію та про ймовірність нещасного випадку внаслідок необачно здійсненого потерпілим раптового зрушення автомобіля і, як наслідок, втрати ОСОБА_1 рівноваги і контролю над ударно-спусковим механізмом запалу гранати, оскільки вказана версія розвитку подій 28.04.2019 суперечить логічним і послідовним показам потерпілого ОСОБА_3 , які в цілому узгоджуються з показами свідків та іншими доказами у справі, що не дає підстав сумніватися в його добросовісності.

Зазначена версія не узгоджується і з іншими доказами по справі, адже не зрозумілим є яким чином вибух гранати стався на підлозі салону автомобіля, якщо граната, згідно версії сторони захисту, залишилась у руці потерпілого ОСОБА_3 , який, начебто, схопив її лівою рукою, та за таких умов мав можливість викинути її у відчинене вікно, а не собі під ноги. До того ж, за наведених стороною захисту обставин, спусковий (запобіжний) важіль мав залишитися в автомобілі, а не на відстані 9 метрів від його задньої частини, де його було виявлено в ході проведення огляду місця події від 28.04.2019р., тобто саме на тій відстані, яку автомобіль подолав до моменту вибуху згідно показань самого обвинуваченого ОСОБА_1 .

Крім того, про таку версію сторона захисту повідомила суду лише через два роки чотири місяці з дня скоєння злочину проти ОСОБА_3 , після допиту в судових засіданнях потерпілого та свідків, а також дослідження судом інших доказів. За весь цей час довготривалого з`ясування судом обставин справи та перевірки доказів обвинувачений ОСОБА_1 не заявляв про «нещасний випадок», про вибух гранати внаслідок раптового зрушення автомобіля та втрати ОСОБА_1 внаслідок цього рівноваги і контролю над ударно-спусковим механізмом запалу гранати.

Таким чином, колегія суддів вважає вищенаведені доводи лінією захисту обвинуваченого ОСОБА_1 , спрямованою на уникнення відповідальності за скоєнні кримінальні правопорушення, вина у вчиненні яких останнім підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Отже, аналізуючи фактичні дані, встановлені на підставі наведених вище доказів, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в обсязі вищезазначеного пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України). Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються:

-за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, зберігання та носіння вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу;

-за ч. 2 ст. 194 КК України як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом вибуху;

-за ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів, способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

При цьому, кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія суддів враховує:

спосіб вчинення злочину – використання вибухового пристрою, тобто предмету із значним уражаючим ефектом та зоною ураження, обумовленими дією енергії хімічного вибуху вибухових речовин, та коли поруч з місцем приведення в дію вибухового пристрою знаходились і інші особи, зокрема ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та неповнолітня ОСОБА_16 ;

вчинення ОСОБА_1 вказаного злочину без будь-яких причин у відношенні раніше незнайомого йому ОСОБА_3 , за відсутності будь-якого приводу;

поведінку обвинуваченого, який після вибуху, пройшов повз потерпілого, який мав очевидні небезпечні для життя тілесні ушкодження;

що смерть потерпілого ОСОБА_3 не настала лише внаслідок його вчасної госпіталізації та надання кваліфікованої медичної допомоги.

Перевіркою даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий; одружений, має двох малолітніх дітей; працездатний, але офіційно не працює; має місце реєстрації та постійне місце проживання; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; у період з 11.02.2019р. по 14.03.2019р. перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ №3», діагноз: Психічний розлад переважно галлюцинаторний внаслідок вживання психостимуляторів «Солі». Синдром залежності від алкоголю.

Обставин, які б пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , передбаченою п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України є: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він 28.04.2019р. не вживав алкогольних напоїв спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , а також записами з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, на яких зафіксовано, що безпосередньо після події 28.04.2019р. ОСОБА_1 та ОСОБА_17 вказували, що обвинувачений вживав алкогольні напої, чим і була обумовлена потреба у виклику таксі, а також зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Лікарський висновок №154 (т. 3 матеріалів досудового розслідування а.с. 24) не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки відповідний огляд обвинуваченого був проведений о 7:00 год. 29.04.2019р., тобто більш ніж через 14 годин після події злочину.

Про те, що зі спливом такого строку огляд міг не показати факт перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння, в якому він перебував на момент вчинення злочинів, показав і допитаний як свідок в судовому засіданні ОСОБА_21 – лікар нарколог, який проводив 29.04.2019р. відповідний огляд ОСОБА_1 .

Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають, необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 на момент вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 643/20474/15 та ухвалі Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі №514/662/14.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України,а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами; враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими та особливо тяжким злочинами; їх стадію та конкретні обставини; особу обвинуваченого, його відношення до скоєного; обставину, що обтяжує покарання та відсутність обставин, які його пом`якшують.

Також колегією суддів враховується зухвалість вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкі наслідки, що настали внаслідок їх скоєння, та відсутність будь-якої критичної оцінки обвинуваченим своїх дій.

При цьому колегія суддів дійшла висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому може бути досягнуто лише шляхом призначення йому покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк у максимальному розмірі вказаного виду покарання, передбаченому санкціє зазначеної статті.

Призначаючи таке покарання колегією суддів враховується висновок, викладений в постанова об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 02.12.2019р. по справі № 664/425/16-к, згідно якого при призначенні покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК альтернативно передбачено захід примусу – довічне позбавлення волі, правила ч. 3 ст. 68 КК не застосовуються, оскільки найбільш суворим видом покарання у санкції закону залишається довічне позбавлення волі, а воно є таким, що виключає можливість визначення його двох третин. У такому випадку підлягають застосуванню лише правила ч. 4 ст. 68 цього Кодексу, якою встановлено, що довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 , то він просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь на 414769,66 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав задоволення вказаних позовних вимог, колегія суддів виходить з такого.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Як зазначалось вище, цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди обвинувачений ОСОБА_1 визнав в повному обсязі.

Крім того, спричинена ОСОБА_3 діями ОСОБА_1 матеріальна шкода підтверджується наданими потерпілим квитанціями та висновком автотоварознавчої експертизи №11302 від 16.07.2019.

З огляду на викладене, зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно заявленого потерпілим цивільного позову про відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000 000 грн., то він також підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки внаслідок здійсненого ОСОБА_1 28.04.2019 кримінального правопорушення було знищено майно потерпілого, а сам ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, втратив можливість повноцінно користуватися нижніми кінцівками, отримав інші тяжкі тілесні ушкодження, при цьому за обставинами справи не давав жодного приводу для вчинення по відношенню до нього будь-яких неправомірних дій, а тим більше тяжкого злочину. Внаслідок зазначених дій у потерпілого ОСОБА_3 безумовно суттєво змінився у гіршу сторону звичайний уклад життя, він втратив можливість заробляти на життя, утримувати дітей, у спосіб, яким користувався до подій 28.04.2019 року.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.05.2019р., відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Крім того, враховуючи наявність ризиків, передбачені ст. 177 КПК України, та з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне до набрання ним законної сили залишити без змін запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 15, п. п. 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 194 КК України – у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня ухвалення вироку – з 04.11.2021р..

Зарахувати відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017) у строк покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 28.04.2019р. по 03.11.2021р. включно, із розрахунку день за день.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 414769,66 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять грн. 66 коп.), а на відшкодування моральної шкоди – 3 000 000,00 (три мільйона грн. 00 коп.).

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:

- фрагмент обшивки темного кольору зі слідами пошкодження кіптяви з салону авто; полімерну пляшку з написом на кришці «COCO-COLA» зі слідами кіптяви та механічними пошкодженнями; змив речовини бурого кольору з поверхні передньої водійської двері; чоловічу кепку темного кольору з нашивкою білого кольору «Under Armour»; змив з внутрішньої частини передньої лівої двері; змив з передньої панелі приборів; змив з ручки відкриття передніх лівих дверей; два фрагменти гумового килима пошкоджених зі слідами кіптяви; гумовий килим зі слідами кіптяви; змив з копоттю з гумових килимів біля епіцентру вибуху; змив речовини бурого кольору; пару чоловічого темного взуття зі слідами пошкодження та слідами кіптяви; змив речовини бурого кольору; полімерний фрагмент обшивки салону автомобілю з нашаруванням речовини бурого кольору; полімерний предмет помаранчевого кольору 30 см на 12 см з написом «МОТОР»; три полімерні предмети з поверхні землі біля автомобілю; фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму; полімерний предмет темного кольору з елементами кріплення, пошкоджений фрагмент полімерної частини темного кольору з елементами електромеханізму; два полімерні предмети темного кольору, полімерний фрагмент обшивки з автомобілю; полімерну накладку темного кольору з написом «PROCO6Y»; кільце з металу з фрагментом проволоки зі слідами деформації; металеву пластину вигнутої форми з маркуванням чорного кольору; три полімерних предмети темного кольору; металеві осколки (уламки) від підривача (детонатора) типу УЗРГМ та корпусу гранати РГД з салону автомобіля; два змиви з рук ОСОБА_1 ; зрізи з нігтьових пластин обох рук ОСОБА_1 ; зразок крові ОСОБА_1 ; зубну щітку; сім-картку; передані до камери зберігання речових доказів Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (на теперішній час – ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області) – знищити (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 244-250);

- автомобіль «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 ; три металеві ключі з брелком на металевому кільці; 17 купюр грошових коштів; планшет темного кольору «Huawei», imei НОМЕР_2 ; мобільний телефон темного кольору ТМ «Sony», окуляри чорного кольору, передані до камери зберігання речових доказів Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (на теперішній час – ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області) – повернути власнику ОСОБА_3 (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 244-250);

- тапочки жіночі розового кольору, шкарпетки синього кольору, штани кольору хакі, футболку чорно-жовтого кольору, кофту сіру з капюшоном, запальничку з надписом «ВІС», передані до камери зберігання речових доказів Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (на теперішній час – ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області) – повернутиОСОБА_17 (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 244-250);

- відеореєстратор «Dahua DHI-XVR5108C-S2 S/N: 3K01141PAZ9F1A0», переданий до камери зберігання речових доказів Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області (на теперішній час – ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області) – повернути власникуОСОБА_20 (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 244-250);

- картку пам`яті «Micro SD»; п`ять оптичних дисків (додатки до висновку експерта №19/53СЕ-19); чотири DVD-диска з відеозаписами, зробленими на відеореєстратори екіпажів патрульної поліції – зберігати в матеріалах кримінального провадження (т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 214, 217, т. 2 а.с. 236, 237, 242, 243).

Процесуальні витрати на залучення експертів стягнути з ОСОБА_1 :

- на користь Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» у розмірі 12560 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп.; (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 169, 198)

- на користь Харківського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України у розмірі 3454 (три тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 22 коп. (т. 2 матеріалів досудового розслідування а.с. 229)

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 залишити раніше обраний – у вигляді тримання під вартою.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.05.2019р. по справі №639/2754/19 (провадження №1-кс/639/1420/19). на вищезазначені речові докази. (т. 1 матеріалів досудового розслідування а.с. 156-158)

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та не пізніше наступного дня направити потерпілим та їх представнику.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуючий Д.П. Кісь

Судді С.М. Гаврилюк

Н.В. Баркова