Ухвала суду № 100812743, 04.11.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/984/17

Провадження № 1-кп/346/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О. П.

з участю: секретаря Копильців І.М.

прокурора Богака А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Григорука І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання про зміну запобіжного заходу в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02.01.2017 року за № 12017090180000007, про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.09.2021 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме по 07.11.2021 року включно.

01.11.2021 року прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії вказаного запобіжного заходу, в обґрунтування якого зазначає, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вказане клопотання, в якому наголосив на необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченого, оскільки один з інкримінованих злочинів є тяжким, обвинувачений може ухилитись від суду, оскільки тривалий час він вже перебував у розшуку, а також може незаконно впливати на потерпілого та свідків. Обвинуваченому раніше було змінено запобіжний на домашній арешт з метою лікування, однак, обвинувачений грубо порушував цей захід та тривалий час (понад два роки) ухилявся від суду.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо продовження зазначеного запобіжного заходу та просять застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки обвинувачений страждає на хронічні захворювання і потребує постійного лікування, є інвалідом війни ІІ групи, раніше порушив умови домашнього арешту з поважних причин, а саме через необхідність лікування за кордоном, стан його здоров`я є вкрай негативним.

Обвинувачений також вказав, що в умовах попереднього ув`язнення він не має можливості замінити протез, а раніше (перебуваючи на волі) операції по такій заміні виявилися невдалими.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши подані матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до відповіді філії державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях від 07.09.2021 року № 1283/ЧН-21 обвинувачений за період перебування в УВП №12 був оглянутий лікарями міської медичної частини № 12 з приводу стану здоров`я та проводились додаткові методи обстеження. Враховуючи анамнез захворювання, скарги на стан здоров`я додаткові методи обстеження, встановлено діагноз: Ампутаційна кукса верхньої третини лівої гомілки. Облітеруючий атеросклероз лівої нижньої кінцівки ІІІ ступеня, правої нижньої кінцівки І-ІІ ступеня. ІХС. Стенокардія напруг ФК ІІІ та спокою. Нестабільний перебіг. Кардіосклероз дифузний та постінфарктний (Q інфаркт міокарда нижньої стінки із стентуванням правої коронарної артерії 08.08.2015 року, повторний інфаркт міокарду із повторним стентуванням 03.12.2018 року. Шлуночкова екстрасистолія НОМЕР_1 ,ФК2. Гіпертонічна хвороба ІІІ, ступінь-ІІ, ризик- 4 (дуже високий).

18.08.2021 року ув`язнений був доставлений в КНП «Івано-Франківська обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» для консультації із судинним хірургом. Встановлено діагноз: Облітеруючий атеросклероз лівої клубкової артерії та гомілкових артерій з права. Згідно з даним діагнозом судинним хірургом вказаної лікарні призначено амбулаторний курс лікування, який ув`язнений отримує в умовах Івано-Франківської міської медичної частини № 12.

Згідно з підпунктом "с" п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої Судом у п. 79 рішення в справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд зазначає, що стаття 3 покладає на державу обов`язок дбати про фізичне благополуччя, осіб, яких позбавлено свободи. Суд погоджується з тим, що якість медичної допомоги в закладах охорони здоров`я пенітенціарних установ, можливо, не завжди такого ж рівня, як та, що надається в найкращих установах загального медичного обслуговування. Однак, держава повинна забезпечити належну охорону здоров`я та благополуччя осіб, узятих під варту, зокрема, шляхом забезпечення їм необхідної медичної допомоги (див. рішення у справах "Кудла проти Польщі" і "Гуртадо проти Швейцарії" (п.58).

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.

Таким чином, при наявних доказах та встановлених в судовому засіданні обставин суд вважає недоцільним подальше перебування обвинуваченого під вартою, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є інвалідом війни 2 групи, неналежний рівень надання йому медичної допомоги в умовах тривалого тримання під вартою, за що відповідальною є держава, доцільно змінити раніше обраний запобіжний захід на домашній арешт, що за даних умов може вважатися достатнім для запобіганн я ризикам, передбаченим ст. 177 ч.1 п.1,3,5 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.183, 331, 369-372, ч. 2 ст. 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , змінити на запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 2 місяці, тобто по 03.01.2022 року включно, який полягає в забороні цьому обвинуваченому залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний період доби з 22 год. до 06 год. з можливістю відвідування та перебування в закладах охорони здоров"я Івано-Франківської області за умови попереднього повідомлення відповідного органу поліції (за можливості).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: Калинюк О. П.