Рішення № 100812222, 28.10.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 191/2202/21

Провадження № 2/202/2282/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря - Варави А.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Заіменка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Адверс», третя особа: Підприємство G.R.Аgro про відшкодування збитків завданих поклажодавцеві, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Адверс», третя особа: Підприємство G.R.Аgro про відшкодування збитків завданих поклажодавцеві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ним на товарний склад відповідача 09.10.2020 року та 21.10.2020 року було передане на зберігання насіння соняшника загальною вагою 6 700 кг. Він отримав від відповідача дві квитанції № АР 000001355 від 09.10.2021 року на 5 500 кг. та № АР000001395 від 21.10.2020 року на 1 200 кг. Відповідно довідки головного управління статистики у Дніпропетровській області № 11-09/2110-21 від 23.06.2021 року середня ціна реалізації соняшнику на підприємствах Дніпропетровської області за травень 2021 року склала 20 592, 30 грн. за тонну, а тому йому спричинено збитки на суму 137 968, 41 грн.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Адверс» надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що дійсно ТОВ фірма «Адверс» здійснює діяльність із складського зберігання зернових культур (елеваторне господарство) за адресою: Дніпропетровська область, с. Роздори, вул. Залізнична, 4, однак заперечували факт того, що позивач передавав їм на зберігання насіння соняшника. Наголошували, що надані позивачем товарно-транспортні накладні, в яких позивач ОСОБА_1 зазначений як водій, не є документом, який підтверджує прийняття товару на склад.

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Адверс» в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що печатка, яка міститься на товарно-транспортній накладній не належить підприємству, та вони не мають жодного відношення до цих документів.

Представник підприємства G.R.Аgro в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивачем надано суду копії товарно-транспортної накладної № АР 000001355 від 09.10.2021 року татоварно-транспортної накладної № АР000001395 від 21.10.2020 року, які не містять підпису відповідальних осіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Адверс» здійснює діяльність із складського зберігання зернових культур (елеваторне господарство) за адресою: Дніпропетровська область, с. Роздори, вул. Залізнична, 4.

Відповідно до ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Згідно ч. 1 ст. 961 ЦК України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.

Нормами ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 957 ЦК України товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, однак позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу щодо здійснення оплати товариству з обмеженою відповідальністю «Адверс» за зберігання соняшнику.

Надані позивачем копії товарно-транспортних накладних, які не підписано ні ОСОБА_1 ні представником товариства з обмеженою відповідальністю «Адверс» та не є доказом укладання договору складського зберігання.

Отже, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують, що між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Адверс» укладено договір складського зберігання.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Адверс», третя особа: Підприємство G.R.Аgro про відшкодування збитків завданих поклажодавцеві - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 02.11.2021 року.

Суддя: Г.В. Бєсєда