Ухвала суду № 100812179, 07.10.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5485/21

№ провадження 1-кп/208/499/21

УХВАЛА

07 жовтня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Сушкова К.Є., потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Редько С.М.,

у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, не працюючий, одружений, зареєстрований: АДРЕСА_1 , місце мешкання: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 09.12.2019 року Широківським райсудом Дніпропетровської області за ст. ст. 390 ч.1, 71 КК України до 1 року 2 днів позбавлення волі, звільнився 11.12.2020 року по відбуттю строку покарання,

по обвинуваченню за ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла зазначена справа. Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину майнової спрямованості, раніше неодноразово засуджений та відбував покарання у вигляді позбавлення волі за умисні корисливі злочини, не мав роботи, може вчинити інше кримінальне правопорушення, в будь-який момент залишити або змінити місце мешкання, намагаючись переховуватись від суду для уникнення покарання за вчинений злочин.

Зазначене вказує на існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Захисник Редько заперечував проти клопотання прокурора. Прокурором об`єктивно нічим не обґрунтовані зазначені у клопотанні ризики. Як він вже зазначав раніше, це є порушенням правової позиції ВС. ОСОБА_4 одружений, має малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем мешкання. Забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого цілком можливо шляхом обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою. Обвинувачений підтримав думку свого захисника. Зазначив, що він одружений і його жінка вагітна, потребує його допомоги. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У рішенні по справі «W.проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, і оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який є раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, не працював, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину відносно малолітнього. На думку суду існують ризики вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, переховування його від суду, з огляду на міру покарання, яка загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винним, і суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» та «Вемгофф проти Німеччини»

Суд критично відноситься до аргументів сторони захисту щодо можливості обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, і вони не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з обставин справи та особи обвинуваченого.

Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, судом застосовано. Даних про надходження визначеної суми, до суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою, продовжити строком до 03.12.2021 року.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу, окрім застави, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ми днів з дня її проголошення.

Суддя Савранський Т. А.