Ухвала суду № 100809077, 21.09.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7082/21

1-КП/415/1636/21

ВИРОК

Іменем України

21.09.21 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про визнання винуватості між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною ОСОБА_1 , укладену 15 вересня 2021 року, за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_2 , під час досудового розслідування, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12021131240000501 від 20 червня 2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, не заміжньої, судимої 18 червня 2010 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, на 2 роки, 24 грудня 2010 року Лисичанським міським судом за ст.309 ч.2, ст.71 КК України до 5 років 02 місяців позбавлення волі, 22 травня 2017 року Лисичанським міським судом за ст.186 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, 07 грудня 2018 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.1, ст.15 ч.3 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 2 років 06 місяців позбавлення волі, 11 листопада 2020 року звільненої з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, –

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Олексіївка Білокуракінського району Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 07 лютого 2014 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.190 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, 23 лютого 2016 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.190 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71, ст.72 КК України до 3 років 01 місяця позбавлення волі, 19 липня 2016 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 3 років 06 місяців позбавлення волі, 05 грудня 2018 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання,зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, –

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 19 квітня 2021 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Швиденка О.С.,

захисника Гавриленка О.І.,

захисника Старовойтова О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – 19 червня 2021 року, приблизно о 16 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачена ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою з іншими особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, проникнувши до приміщення гаражу № НОМЕР_1 , на території гаражного кооперативу, в районі будинку №9 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, повторно, незаконно заволоділи – автомобілем марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », вартістю, відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи за №СЕ-19/113-21/8320-АВ від 23 липня 2021 року, 7246 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст.289 ч.2 КК України, а саме, – незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.

У судове засідання надана Угода про визнання винуватості, укладена 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_2 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до умов якої –

прокурор Лисичанської окружної прокуратури Швиденко О.С. та підозрювана ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останньої за ст.289 ч.2 КК України, і підозрювана ОСОБА_1 повністю визнає себе винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а саме, у – незаконному заволодінні транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення,

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні підозрюваній ОСОБА_1 покарання за ст.289 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна, із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.469 КПК України – угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, при цьому, укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що вона повністю визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, вказавши, що час та місце скоєння нею, разом з обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілої ОСОБА_2 – автомобілем вітчизняного виробництва марки «ВАЗ», проникнувши до одного із гаражів, на території гаражного масиву, в районі будинку №9 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, на пропозицію одного із знайомих, довірившись та достовірно не впевнившись щодо дійсного власника автомобіля, 19 червня 2021 року, в денний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаялась, перепрошуючи за свою протиправну поведінку. З потерпілою ОСОБА_2 – примирилась, заключивши Угоду про визнання винуватості, при цьому, вона цілком розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної Угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої.

Із заяви потерпілої ОСОБА_2 , наданої у судове засідання, вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 підтвердила надання нею письмової згоди прокуророві на укладення Угоди про визнання винуватості, а саме, Угоди про визнання винуватості, укладеної 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнутої під час досудового розслідування кримінального провадження, підтримавши надану Угоду в повному обсязі та наполягаючи на затвердженні останньої, розуміючи наслідки ухвалення вироку на підставі зазначеної Угоди судом.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, вбачається, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, а саме, як – незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, – яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, при цьому, обвинувачена ОСОБА_1 свою провину у скоєному – визнала в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про визнання винуватості від 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про визнання винуватості від 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – відповідають вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови Угоди про визнання винуватості від 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам діючого кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та строк покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, а саме, за ст.289 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна, та – із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, – визначено в межах санкції ст.289 ч.2 КК України, та – у відповідності до вимог ст.63 КК України, застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України, – відповідає вимогам діючого Кримінального Кодексу України, а також, визначено – з урахуванням положень ст.65 КК України, – щодо ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання: так, обвинувачена ОСОБА_1 – вчинила кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів (том 1 а.с.118-120,229-231 (ст.289 ч.2 КК України), є – судимою (том 1 а.с.112-114), не працює, однак, має родину, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання та за місцем реєстрації – характеризується позитивно (том 1 а.с.110), страждає на ряд тяжких та хронічних захворювань (матеріали о/а), у судовому засіданні – в повному обсязі визнала свою провину, у скоєному щиро розкаялась та вибачалась за вчинене, активно сприяла розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі, і під час провадження досудового розслідування (том 1 а.с.94,122-125,234-235), – і, що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 , яка у судовому засіданні наполягала на затвердженні Угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченої ОСОБА_1 – адвоката Старовойтова О.В., який підтримав позицію своєї підзахисної, погоджуючись з думкою прокурора Швиденка О.С., який вважав, що Угода про визнання винуватості від 15 вересня 2021 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , і, відповідно, призначення обвинуваченій узгодженого між сторонами покарання, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, оскільки, – інкриміноване у провину обвинуваченій ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, потерпіла ОСОБА_2 , попередньо надавши прокуророві письмову згоду на укладення Угоди, підтримала ту у повному обсязі у наданій до суду заяві під час судового засідання, наполягаючи на затвердженні останньої, і підстав для відмови в затвердженні Угоди про визнання винуватості від 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – не вбачається.

І, у зв`язку з тим, що суд прийшов до переконання щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , і, відповідно, призначення обвинуваченій узгодженого між сторонами покарання, яке, згідно Умов угоди, – визначено без ізоляції від суспільства, тобто, без відбування покарання, – із застосуванням положень ст.75 КК України, а саме, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, – суд вважає за необхідне, згідно вимог ст.377 КПК України, скасувати у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід – у вигляді тримання під вартою, застосований до останньої, на підставі Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 22 червня 2021 року (том 1 а.с.174-175), термін дії за яким, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду «Про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 20 вересня 2021 року (матеріали о/а), продовжено до двох місяців, тобто, – до 19 листопада 2021 року, звільнивши обвинувачену ОСОБА_1 з-під варти в залі судового засідання.

При цьому, суд також вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 – в строк відбування покарання – попереднє ув`язнення, зокрема, перебування останньої під вартою з 20 червня 2021 року (Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 20 червня 2021 року (том 1 а.с.96-98), – до 21 вересня 2021 року, включно, оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначений вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 1372 гривні 96 копійок (том 1 а.с.189), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за №СЕ-19/113-21/8320-АВ від 23 липня 2021 року (том 1 а.с.190-200), з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати у справі – у сумі 1372 гривні 96 копійок (том 1 а.с.53), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової дактилоскопічної експертизи за №СЕ-19/113-21/7296-Д від 29 червня 2021 року (том 1 а.с.54-64), під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, – стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 – не підлягають, так як причетність останньої до залишення досліджених слідів – не встановлена.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 – не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Питання щодо зняття арешту, накладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів по справі, на тимчасово вилучене майно, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 30 червня 2021 року (том 1 а.с.181), а саме, на – автомобіль марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », – вирішенню не підлягає, оскільки, зазначене питання підлягає вирішенню під час розгляду кримінального провадження, та, відповідно, прийняття остаточного судового рішення за даною справою в цілому.

Питання щодо речових доказів у справі, а саме, – сліду транспортного засобу, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області (том 1 а.с.21,22), та – автомобіля марки «ВАЗ-2101», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (том 1 а.с.27,28), – вирішенню не підлягає, оскільки, зазначене питання підлягає вирішенню під час розгляду кримінального провадження, та, відповідно, прийняття остаточного судового рішення за даною справою в цілому.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 15 вересня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Швиденком О.С. та підозрюваною ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12021131240000501 від 20 червня 2021 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, – затвердити.

ОСОБА_1 – визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 – у вигляді тримання під вартою, до набуття вироком законної сили, – скасувати, звільнивши останню з-під варти в залі судового засідання, негайно.

Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 – в строк відбування покарання – попереднє ув`язнення – термін перебування останньої під вартою з 20 червня 2021 року до 21 вересня 2021 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави: (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) – 1372 (одну тисячу триста сімдесят дві) гривні 96 копійок за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за №СЕ-19/113-21/8320-АВ від 23 липня 2021 року.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою ОСОБА_1 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя: