Рішення № 10080872, 04.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2010                     Справа № 10/117-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс", 61052, м. Харків, вул. Слов'янська, буд. 3 (адреса для кореспонденції : 36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 57а)

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1

про визнання недійсним рішення № 01/72-рш від 25 вересня 2009 року по справі № 01-14-50/67-2009 Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Ніколаєнко Р.В., довіреність № 1 від 11.01.2010 р.;

від відповідача: Бабич С.М., довіреність № 01/4926 від 30.11.2009 р..

Суть спору : розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс", м. Харків про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 вересня 2009 року № 01/72-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 01-14-50/67-2009, за яким визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс", м. Харків у вигляді подання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 28.07.2009 р. № 01/2757 в неповному обсязі у встановлені головою територіального відділення строки та накладено штраф у розмірі 7 000,00 грн..

Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву № 01/4873 від 26.11.2009 р. (вх. № 015741д від 26.11.2009 р.), посилаючись на правомірність спірного рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 вересня 2009 року № 01/72-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив :

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

За результатами розгляду матеріалів справи № 01-14-50/67-2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс", м. Харків та відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 року за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 року № 169-р, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 року за № 471/2911, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 25.09.2009 року № 01/72-рш по справі № 01-14-50/67-2009, яким :

-          визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" у вигляді подання не в повному обсязі інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 28.07.2009 р. № 01/2757 у встановлені головою територіального відділення строки,

-          зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" надати у повному обсязі інформацію Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 28.07.2009 р. № 01/2757,

- накладено на товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" штраф у розмірі 7 000 (сімнадцять тисяч) грн..

28.09.2009 р. Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом № 01/3789 було надіслано поштовим рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.09.2009 року № 01/72-рш по справі № 01-14-50/67-2009 відповідачу. Згідно повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 588500 вказане рішення вручене 30.09.2009 року представнику позивача.

Позовна заява № 223 від 11.11.2009 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс", м. Харків про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 вересня 2009 року № 01/72-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 01-14-50/67-2009 надійшла до господарського суду Полтавської області 13.11.2009 р., тобто в межах строку, встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заходів майнової відповідальності до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до оспорюваного рішення.

Територіальне відділення АМК при прийнятті оспорюваного рішення кваліфікувало дії товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" за ознаками п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як дії у вигляді подання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 28.07.2009 р. № 01/2757 в неповному обсязі у встановлені головою територіального відділення строки.

Враховуючи викладене, суд при вирішенні даного спору має з'ясувати обставини, які входять до предмету доказування в даній справі, а саме, по-перше, чи було повідомлено суб'єкта підприємницької діяльності про необхідність надання ним відомостей та у який спосіб, та, по-друге, причини, з яких відомості було надано не в повному обсязі.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у справах щодо скасування рішення органу антимонопольного комітету та аналогічних справах діє правило розмежування обов'язків по доказуванню. Юридична особа або підприємець не зобов'язані доказувати незаконність рішення. На позивачеві лежить обов'язок довести факт порушення прийнятим рішенням його законних прав та інтересів.

Обов'язок доказування законності прийнятого рішення покладається на орган, який таке рішення прийняв. Фактично слід зазначити на існування доказової презумпції незаконності спірного нормативного акта. Прийняте спірне рішення відповідача вважається незаконним, якщо інше не доказано органом або посадовою особою, яка його прийняла.

У відзиві на позов Полтавське територіальне відділення Антимонопольного комітету України обґрунтовує правомірність оскаржуваного позивачем рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України посиланням на відповідне повідомлення позивача щодо необхідності надання ним відповідної інформації та обов'язковість подання такої на вимогу органу Антимонопольного комітету України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Компанія "Приват –Плюс" стверджує, що відсутні підстави для направлення вимоги про надання інформації, вимога направлена не за юридичною адресою позивача, отримана не уповноваженою особою, строку для надання інформації є малим, накладений на позивача за спірним рішенням штраф не відповідає розміру, встановленому законом.

Як вбачається з рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25 вересня 2009 року № 01/72-рш по справі 01-14-50/67-2009 та не спростовується відповідачем, Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у зв'язку з здійснення дослідження у сфері захисту суб'єктів господарювання та споживачів від недобросовісної конкуренції та дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист економічної конкуренції Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс", м. Харків направлено письмову вимогу від 28.07.2009 р. № 01/2757 (а.с. 11), якою було запропоновано в 7-денний термін з дня отримання вимоги надати наступну інформацію :

1. Копії установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват –Плюс" (ЄДРПОУ 34612067), а саме: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, статут товариства, довідка про включення до ЄДРПОУ, звіт про фінансову діяльність за 2008 рік (форма-2).

2. Надати інформацію щодо існуючих дочірніх підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват –Плюс" в розрізі: назва підприємства, дата утворення, місце реєстрації, юридична та фактична адреси, ПГБ керівника.          

3. Ким виготовлені рекламні листівки (копії додаються): Вашими працівниками або на замовлення - іншим суб'єктом господарювання? Якщо іншим суб'єктом господарювання, то надати його реквізити (назву, поштову адресу, телефон) та копію договору на виготовлення рекламних листівок.

4. Копії двох угод з додатками №1, №2 до них, укладених ТОВ "Компанія "Приват –Плюс" з громадянами/юридичними особами в період з 01.06.09 по 30.06.09..

5. Яка кількість сформованих Товариств Партнерів на даний час та яка кількість Партнерів в одному товаристві відповідно до програми діяльності Приват-Плюс?

6. Копії Дозволів, який є підставою для придбання товару на користь партнера, виданих починаючи з 01.01.2009 року за результатами Асигнаційного акту.

7. Надати інформацію щодо осіб (Партнерів), які в період з 01.01.2009 по 01.07.2009 року отримали позику на товар, в розрізі: ПІБ особи, адреса особи, дата укладання угоди, номер угоди.          

8. Копію диплома переможця в номінації "Надійний та стабільний партнер", отриманого ТОВ "Компанія "Приват –Плюс" у 2007 році.

9. Копію сертифікату на право використання "Знаку Якості-2008".

Також, зазначеною вимогою територіального було запропоновано надати іншу додаткову інформацію, що може сприяти більш повному дослідженню при розгляді заяви.

Рекомендований лист (вимога) за № 01/2757 від 28.07.2009 р., адресований товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват –Плюс" на адресу : вул. Ковпака, 37, оф. 2, м. Полтава, 36000, був вручений 04.08.2009 р. Рябко - уповноваженій особі останнього. Зазначене не спростовується позивачем та підтверджується матеріалами справи (а.с. 25).

Листом № 146 від 11.08.2009 р. на вимогу від 28.07.2009 р. № 01/2757 товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват –Плюс" згідно переліку додатків до вказаного листа надало наступну інформацію :

- Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Компанія "Приват –Плюс",

- Довідку про взяття на облік платника податків ТОВ "Компанія "Приват –Плюс" (ф. 4-ОПП),

- Довідку про включення ТОВ "Компанія "Приват –Плюс" до ЄДРПОУ.

При цьому у вказаному листі позивачем зазначено, що місцезнаходженням останнього є м. Харків, вул. Слов'янська, 3, на яку і будуть надіслані витребувані за вимогою № 01/2757 від 28.07.2009 р. документи.

З даного листа вбачається, що позивачем лише частково надано витребувану інформацію за п. 1 вказаної вимоги, решта пунктів вимоги від 28.07.2009 р. № 01/2757 не виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України № 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. "Про Антимонопольний комітет України" (із змінами та доповненнями) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з пунктом 5 статті 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 32-р від 23.02.2001 р. та зареєстроване в міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482) містить аналогічний за змістом припис (пункт 8 Положення).

Проте, наведені норми не передбачають обов'язкового прийняття головою територіального відділення Антимонопольного комітету України розпорядження про початок розгляду справи до надіслання ним запиту про надання інформації. Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.08.2009 р. № 01/75-р розпочато розгляд справи № 01-15-1/74-2009 щодо дій ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" за ознаками порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:

- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;

- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 221 названого Закону суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Обґрунтування підстав позову з посиланням на отримання вимоги не уповноваженою особою суд не оцінює як правомірні з огляду на приписи ст. 241 Цивільного кодексу України та беручи до уваги часткове виконання позивачем вимоги територіального відділення Антимонопольного комітету.

Посилання позивача на недостатність часу для виконання вимоги судом не приймається, оскільки останнім не надано доказів щодо звернення до відповідача з клопотанням про продовження строку для надання витребуваної інформації.

Твердження позивача про те, що накладений на позивача за спірним рішенням штраф не відповідає розміру, встановленому законом, спростовується процитованою вище частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", приписи якої дають право територіальному відділенню Антимонопольного комітету України визначати розмір штрафу за вказане правопорушення при неподанні інформації щодо розміру доходу (виручки) у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Направлення вимоги не за юридичною адресою позивача також не може бути самостійною достатньою підставою для невиконання приписів такої виходячи з територіальної юрисдикції відповідача та місцем діяльності позивача (розміщення реклами щодо надання позик у Жовтій газеті).

Крім того, відповідно до п. 5 Правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 р. за № 90/299 (із змінами та доповненнями) справи, підвідомчі адміністративній колегії територіального відділення Комітету, розглядаються у територіальному відділенні за місцем вчинення порушення або за місцезнаходженням відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.

Отже, факт подання не у повному обсязі позивачем інформації, витребуваної головою територіального відділення Антимонопольного комітету України, встановлений матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Таким чином, складом порушення є сам факт ненадання позивачем відповідачу відповідної інформації.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є :

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

З огляду на наведене, судова колегія вважає відсутніми підстави для визнання недійсним спірного рішення від 25.09.2009 року № 01/72-рш по справі № 01-14-50/67-2009.

Заперечення відповідачем позовних вимог за мотивами відзиву на позов суд визнає обґрунтованим виходячи з вищевикладеного.

Таким чином, позовні вимоги спростовуються як поданими доказами, так і нормами матеріального права, відповідачем доведено правомірність винесеного ним рішення, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. У позові відмовити.

2. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.

СУДДЯ                                                   О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.