Рішення № 100808314, 05.10.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

05.10.2021 Єдиний унікальний номер 205/4277/21

Єдиний унікальний номер 205/4277/21

Провадження № 2/205/2407/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Чечелівський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Управління-служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про визначення прізвища дитини при державній реєстрації про народження, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи Чечелівський ВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та УССД адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про визначення прізвища дитини при державній реєстрації про народження.

18 червня 2021 року з адресно-довідкового відділу обліку і моніторингу про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС у Дніпропетровській області до суду надійшли відомості про реєстрацію місця проживання відповідача.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2021 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2021 року підготовче провадження було закрито і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2021 року було вирішено питання про розгляд справи в заочному порядку.

Позивач у своєму позові посилалася на те, що вони з відповідачем 18 листопада 2016 року зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу вона прізвище не змінювала. Подружнє життя не склалося і вони припинили сумісне проживання. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила дитину, біологічним батьком якої відповідач не є. Звернувшись до органів ВДРАЦС з метою реєстрації народження своєї дитини, позивачеві роз`яснили, що у свідоцтві про народження дитини прізвище дитини буде зазначено за прізвищем батька « ОСОБА_2 ». На заяву ОСОБА_1 ВДРАЦС було повідомлено, що при різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, за відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки чи піклування або суду. Просила суд при державній реєстрації народження дитини чоловічої статі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 , визначити прізвище матері « ОСОБА_1 », оскільки відповідач не є біологічним батьком народженої нею дитини. Позивач надала судові заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки судові не повідомив, відзив на позов не надав. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Третя особа Чечелівський районний у м. Дніпрі ВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) свого представника у судове засідання не направив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника судові не повідомила.

Представник третьої особи Управління-служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечувала, просила їх задовольнити.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18 листопада 2016 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 (а.с. 6).

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2020 року шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 9-12).

Відповідно до медичного свідоцтва про народження № 10 від 23 березня 2021 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину чоловічої статі (а.с. 13).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, ЦК України та СК України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Згідно із положеннями ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові.

Походження дитини визначається відповідно до положень СК України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Відповідно до ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім`я) або діяти без зазначення імені. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.

Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ.

Відповідно до п.п. 1, 8 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Державна реєстрація народження проводиться за заявою про державну реєстрацію народження батьків дитини чи одного з них, а в разі смерті батьків або в разі, якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження,- за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилась дитина або в якому наразі перебуває.

Згідно з п. 21 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, якщо батьки мають спільне прізвище, це прізвище присвоюється і дітям.

У разі різних прізвищ за згодою батьків, що підтверджується спільною заявою про державну реєстрацію народження, дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі «Для відміток» актового запису про народження, який засвідчується підписами обох батьків, крім випадків, коли відповідно до цих Правил проведення такої реєстрації здійснюється без їх присутності.

У разі присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають у заяві про державну реєстрацію народження, з якого прізвища (батька чи матері) має починатись прізвище дитини.

Враховуючи, що сторони мають різні прізвища, шлюбні відносини припинені з 2018 року, що встановлено заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2020 року, відповідач не надав заяви про реєстрацію дитини із зазначенням бажаного прізвища, місцезнаходження відповідача позивачеві невідоме, з огляду на характер виниклих правовідносин та порядок державної реєстрації народження дитини, з імперативною нормою закону щодо строку вчинення відповідних дій, прийнявши до уваги істотні перешкоди у присвоєнні дитині прізвища матері за відсутності спільної заяви батьків, виходячи із прецедентної практики Європейського суду з прав людини у якій сфера дії статті 8 Конвенції розповсюджується також і на питання, пов`язані з реєстрацією та зміною імені та прізвища, суд приходить до висновку, що визначення прізвища дитини за прізвищем матері буде відповідати інтересам дитини, не порушує прав відповідача, дає змогу провести державну реєстрацію народження дитини, що відповідно до ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є обов`язковим.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 908 гривень (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 28 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 263-265, ч. 1 ст. 280, ст.ст. 281, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

При державній реєстрації народження дитини чоловічої статі, яка народилася о 12 годині 49 хвилин 05 січня 2021 року в Комунальному підприємстві «Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім проф. М.Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), визначити дитині прізвище матері - ОСОБА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП не зареєстрований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмір 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем і третіми особами може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: