Рішення № 10080765, 03.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2010 р.                                                                      Справа №20/12

за позовом Приватного підприємства "Надія-Є", с.Шубранець Заставнівського р-ну, Чернівецька область

до Відкритого акціонерного товариства "Лубенський м"ясокомбінат",м.Лубни

про стягнення 137250 грн. 80 коп.

                                                                                          Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Тужеляк С.М., дов. № 1 від 04.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 28.01.2010 р. для підготовки повного тексту рішення (представником відповідача в судовому засіданні 28.01.2010 р. не надано згоду для оголошення вступної і резолютивної частини рішення).

Розглядається позовна заява про стягнення 131 730, 80 грн. основного боргу за Договором № 120 про поставку м’ясопродукції від 23.03.2007 року.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір № 120 про поставку м’ясопродукції від 23.03.2007 року є неукладеним (таким, що не відбувся).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

23.03.2007 року Приватне підприємство “Надія-Є”, (надалі –позивач) та Відкрите акціонерне товариство “Лубенський м’ясокомбінат”(надалі –відповідач) уклали договір № 120 про поставку м’ясопродукції (надалі за текстом Договір).

Як зазначає позивач, свої обов"язки, покладені Договором на нього, він виконав у повному обсязі, а саме: здійснив відпуск м’яса яловичини відповідачу на загальну суму 224530,80 грн. Даний факт підтверджується накладною на відпуск готової продукції № 429 від 23.03.2007 року, підписаною та скріпленою печатками сторін вказаного вище договору. Продукцію отримував представник ВАТ “Лубенський м’ясокомбінат” Карпенко А.М., діючий на підставі довіреності серії ЯМХ №592848, виданої 23 березня 2007 року (копії залучені до матеріалів справи).

Обов"язки, покладені Договором на покупця, ВАТ “Лубенський м’ясокомбінат” виконало частково, сплативши позивачу в період з березня 2007 року по жовтень 2009 року 92 тис. 800 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 26.03.2007р., 27.03.2007р., 06.04.2007р., 20.04.2007р., 27.04.2007р., 04.05.2007р., 15.05.2007р., 05.06.2007р. (копії залучені до матеріалів справи).

07.10.2009 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія, згідно якої вимагалося оплатити заборгованість по даному Договору в місячний термін. Дану претензію відповідач отримав 12.10.2009 року, що підтверджується відповіддю ДП поштового зв'язку “Укрпошта”.

Проте, як зазначає позивач, відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, в результаті чого на момент подання позову та прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 120 про поставку м’ясопродукції від 23.03.2007 року складає 131 730, 80 грн.

При вирішенні спору по суті судом прийняті до уваги наступні обставини.

Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на корить іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку (ст. 173 Господарського кодексу України).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в п.3 Договору № 120 про поставку м’ясопродукції від 23.03.2007 року строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, позивач відповідно до ч. ст.530 ЦК має право вимагати його виконання у будь-який час.

Вимога про оплату заборгованості позивачем направлена 07.10.2009р., отримана відповідачем 12.10.2009 року, що підтверджується відповіддю ДП поштового зв'язку “Укрпошта”. Отже, відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

У зв"язку з несплатою відповідачем заборгованості перед позивачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 131 730, 80 грн. основного боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.           

Посилання відповідача на неукладеність договору спростовується наступним.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.8 ст.181 ЦК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до правил ч.2 статті 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до п. 2.1 договору № 120 про поставку м’ясопродукції від 23.03.2007 року ціна, кількість, вартість поставки узгоджується сторонами окремо, і фіксується підписанням Додатків, що є невід’ємною складовою частиною договору.

При цьому, суд приймає до уваги, що сторонами узгоджені зазначені обставини, а саме в накладній № 429 від 23.03.2007 року визначена сторонами ціна, кількість, вартість поставки, що засвідчено печатками сторін.

Як зазначено вище, обидві сторони здійснили фактичні дії щодо виконання договору № 120/41 про поставку м’ясопродукції від 23.03.2007 року, а саме: позивач здійснив поставку продукції, а відповідач часткову оплату вартості отриманої продукції, що свідчить про безпідставність посилання відповідача на неукладеність договору № 120/41 від 23.03.2007 року.

Після закінчення судового засідання 28.01.2010р. відповідач через канцелярію подав заяву від 28.01.2010р. в якій повідомив, що знаходиться в стадії банкрутства. Супровідним листом (вх. № 01215д від 29.01.2010р.) надав докази порушення справи про банкрутство.

Обставини щодо порушення справи про банкрутство відповідача та відповідно обставини щодо визначення позивача конкурсним чи то поточним кредитором, судом не встановлювалися, оскільки в судовому засіданні 28.01.2010р. представник відповідача про них не повідомив, а надав через канцелярію суду після оголошення перерви для підготовки повного тексту рішення.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Лубенський м’ясокомбінат”(37500, Полтавська область м. Лубни, вул. Індустріальна, 9, р/р 26001090185001 ВАТ КБ “Надра”, МФО 331809, ід. код 00443950) на користь Приватного підприємства “Надія-Є”(59454, Чернівецька обл. Заставнівський р-н, с. Шубранець, вул. Об’їзна, 19 Код ЄДРПОУ 33651058, р/р 26043051600780 в ЧФ ВАТ “Приватбанк”м. Чернівці, МФО 356282, ід. код. 33651058) 131 730, 80 грн. основного боргу, 1317,31 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     Киричук О.А.