Ухвала суду № 100807190, 01.11.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4218/15-к

Провадження 1-кс/711/1859/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Демчик Р.В.

при секретарі Кофановій А.О.,

за участі:

прокурора Посохова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни про самовідвід у справі № 711/4218/15-к (провадження 1-о/711/17/21),-

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 року судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецькій С.М. розподілена заява заступника Генерального прокурора Якубовського М.В. про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2017 року у кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України № 711/4218/15-к (провадження 1-о/711/17/21).

13.09.2021 року суддя Позарецька С.М. заявила собі самовідвід з тих підстав, що з моменту призначення ОСОБА_1 на посаду заступника прокурора м. Черкаси, тобто з 13.05.2013 року і до його звільнення між ними склалися службові відносини. Крім того, ОСОБА_1 є колишнім чоловіком ОСОБА_2 , яка працює суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси, з якою він перебуває в дружніх стосунках.

Тому, в силу п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України він не може брати участь в даному кримінальному провадженні та заявляє сої самовідвід.

В судове засідання суддя Позарецька С.М. не з`явився, хоча про день, час та місце розгляд заяви про самовідвід був повідомлений в установленому законом порядку.

В судовому засіданні прокурор Посохов О.В. не заперечував проти задоволення заяви судді Позарецької С.М. про самовідвід.

В судове засідання адвокат – Волосовський В.В., Буджерак М.Р., Духовський С.В., Тучков М.М., Самозван Я.О. не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Про причини неявки не повідомили.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Я вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, до Придніпровського районного суду м. Черкаси із Офісу Генерального прокурора надійшла заява про перегляд за нововияленими обставинами вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2017 року у кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 року заяву передано на розгляд судді Позарецькій С.М., якою і був заявлений самовідвід з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Так, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Звертаючись із заявою про самовідвід суддя Позарецька С.М. вказує, що з моменту призначення ОСОБА_1 на посаду заступника прокурора м. Черкаси, тобто з 13.05.2013 року і до його звільнення, між ними склалися службові відносини. Крім того, ОСОБА_1 є колишнім чоловіком ОСОБА_2 , яка працює суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси, з якою він перебуває в дружніх стосунках.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» гарантує кожному захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Конституцією України передбачено закріплення однієї з найважливіших гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи - це право на судовий захист.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Разом з тим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року є правовою основою функціонування та діяльності міжнародного судового органу - Європейського суду з прав людини. Україною Конвенцію ратифіковано 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції».

Зі змісту ст. 1 Конвенції вбачається, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I Конвенції.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Отже, ч. 1 ст. 6 Конвенції, закріплено такі елементи права на судовий захист як: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Європейський суд з прав людини досить вимогливо підходить і до встановлення того, чи був суд, який розглядав справу, незалежним та чи забезпечена його безсторонність. Практика Європейського суду з прав людини в першу чергу виходить з презумпції незалежності судів. Незалежність розуміється як здатність суду розглядати справу та ухвалювати рішення, не перебуваючи при цьому у будь-якій залежності від волі сторін чи органів державної влади.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Право на справедливий судовий розгляд є процесуальним правом кожної людини, чиї права порушені, не визнані чи оспорюються. Суть цього права полягає в тому, що, по-перше, воно є правом для захисту інших прав, а по-друге, це право має власну самодостатню цінність як складовий елемент принципу верховенства права.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що є достатні підстави, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, для задоволення заяви судді Позарецької С.М. про самовідвід від розгляду справи №711/4218/15-к (провадження 1-о/711/17/21) за заявою заступника Генерального прокурора Якубовського М.В. про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2017 року у кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецької світлани Михайлівни про самовідвід у справі № 711/4218/15-к (провадження 1-о/711/17/21) – задовольнити.

Відвести суддю Позарецьку Світлану Михайлівну від розгляду справи №711/4218/15-к (провадження 1-о/711/17/21) за заявою заступника Генерального прокурора Якубовського М.В. про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2017 року у кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р. В. Демчик