Вирок № 100806688, 04.11.2021, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1113/20

Провадження №1-кп/366/50/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Гончарука О.П.,

секретарях судових засідань - Потопальської О.В., Онищенко В.В.

сторони кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурорів – Цибульника М.І., Сопільника А.Г., Калюша І.М., Миськова А.О.,

захисника - адвоката Семака А.Я.,

представників потерпілого – Киричок О.В., Працюка В.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Іванків, кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018110060000069 від 21.10.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дитятки, Чорнобильського району, Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не інваліда, депутатом не обирався, на утриманні дітей не має, на момент інкримінованого діяння обіймав посаду головного інженера ДСП «Північна Пуща», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу № 257-ос про переведення від 11.09.2017, виданого директором ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 призначено на посаду головного інженера Підприємства.

Відповідно до наказу №243-ос про припинення трудового договору, виданого директором ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з 18.10.2018 звільнено на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до Посадової інструкції головного інженера ПІ-06-2016, затвердженої директором ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_2 головного інженера наділено повноваженнями, зокрема:

Завдання та обов`язки

2. Завдання та обов`язки головного інженера

2.1.4 Проводити контроль за використанням техніки.

2.1.5 Забезпечувати і організовувати проведення робіт в області технічної інформації, раціоналізації винахідництву, впровадження передових методів праці у виробництво, забезпечує підвищення кваліфікації працівників.

2.1.8. Організовувати і планувати роботу спеціалістів підпорядкованих підрозділів, вести контроль виконання ними своїх обов`язків.

2.1.11 Організовувати роботу по введенню технічних норм по праці і тарифних ставок, установлення розрядів робіт.

2.1.12 Організовувати оперативний контроль по забезпеченню виробничо-технічної документації, матеріалами та інструкціями.

2.1.13 Організовувати та впроваджувати заходи по економії ПММ, електроенергії, енергоресурсів.

2.1.15 Вимагати додержання правил техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та радіаційної безпеки при виконанні робіт на підприємстві.

2.2 Основні напрямки діяльності головного інженера:

2.2.1 Розроблення організаційно-технічних заходів, спрямованих на приведення територій цехів і виробництв, машин, механізмів та іншого обладнання у відповідність з вимогами нормативних актів про охорону праці.

2.2.8. Розглядає і затверджує графіки проведення планово-попереджувальних ремонтів технологічного обладнання і об`єктів, графіки праці оперативних працівників, перелік робіт, що виконуються за нарядами та розпорядженнями.

3. Права

3.1 Головний інженер Підприємства має право:

3.1.1 Ставити перед директором Підприємства будь-яке питання, що стосується його роботи.

3.1.4 Давати вказівки керівникам підрозділів по організації роботи лісозаготівельного, деревообробного обладнання, автотракторного парку.

3.1.5 Вносити пропозиції по заохоченню кращих працівників і накладення стягнень на порушників трудової дисципліни.

3.1.6. Брати участь у підборі, розстановці та звільненні працівників Підприємства.

3.1.7 Підпису, візування або затвердження документації, отримання необхідної для роботи інформації, прийняття участі в перевірках, в роботі комісій.

3.2 Головний інженер має право здійснювати:

3.3.3 Використовувати всі права, передбачені чинним законодавством України, колективним договором і цією посадовою інструкцією.

4. Відповідальність

4.1 Головний інженер несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку за:

4.1.1 Невиконання або неналежне виконання покладених на нього обов`язків, функцій, покладених на Підприємство та вимог посадової інструкції згідно з встановленим чинним законодавством порядком.

4.1.5 Завданням матеріальної шкоди в межах визначених чинним цивільним законодавством та законодавством України про працю.

5. Взаємовідносини (зв`язки по посаді)

5.1 Взаємовідносини головного інженера з іншими працівниками Підприємства визначаються Статутом Підприємства.

5.3 Головному інженеру підлеглі технічно – всі підрозділи Підприємства, адміністративно і технічно – ВТВ, РТВ, ВОП,Р та ПО лісництва.

Таким чином, ОСОБА_1 у період часу з 11.09.2017-18.10.2018 був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому в силу примітки ч.1 ст.364 КК України він є службовою особою.

Так, наприкінці жовтня 2017 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не встановлено, головний інженер ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 на службовому автомобілі марки «Нива», д.н.з. НОМЕР_1 прибув на територію адміністративно і технічно підлеглого йому ремонтно-транспортного відділу ДСП «Північна Пуща» у відселене село Залісся зони відчуження, де діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ДСП «Північна Пуща», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, надав вказівку механіку даного підрозділу ОСОБА_3 на організацію робіт персоналу та техніки ремонтно-транспортного відділу по розукомплектуванню автомобільної техніки, яка розташована на території Луб`янського лісництва ДСП «Північна Пуща». Головний інженер ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що техніка, яка знаходиться на території Луб`янського лісництва ДСП «Північна Пуща» не належить їх підприємству, запевнив при цьому механіка ОСОБА_3 , що вона є власністю ДСП «Північна Пуща». Зокрема головний інженер Підприємства ОСОБА_1 надав вказівку демонтувати із автомобіля марки «КрАЗ 255Б1», д.н.з. НОМЕР_2 маніпулятор «ATLAS 105.1» в зборі з підрамником, кардани, роздатку; із самохідної машини марки «HERVESTER VALMET 911» ротатор робочого органу механізму та перевезти вищевказане до ремонтно-транспортного відділу, де встановити на автомобіль марки «КрАЗ – 250», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ДСП «Північна Пуща» для його подальшого використання у процесі лісозаготівлі у найкоротший строк. Механік ремонтно-транспортного відділу ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_3 не будучи повіреним у злочинні наміри головного інженера ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 , вважаючи, що отримана ним вказівка не несе кримінального характеру, разом із підлеглим персоналом ремонтно-транспортного відділу прибули на територію Луб`янського лісництва ДСП «Північна Пуща», де здійснили демонтаж із автомобіля марки «КрАЗ 255Б1», д.н.з. НОМЕР_2 маніпулятора «ATLAS 105.1» в зборі з підрамником, карданів, роздатки; із самохідної машини марки «HERVESTER VALMET 911» ротатора робочого органу механізму та перевезли вищевказане до ремонтно-транспортного відділу ДСП «Північна Пуща» у відселене село Залісся зони відчуження. Де у подальшому, виконуючи вказівку головного інженера ДСП «Північна Пуща» ОСОБА_1 , персоналом ремонтно-транспортного відділу ДСП «Північна Пуща» маніпулятор марки «ATLAS 105.1» в зборі з підрамником було встановлено на автомобіль марки «КрАЗ – 250», д.н.з. НОМЕР_3 та поставлено на позабалансовий рахунок, а кардани, роздатку із автомобіля марки «КрАЗ 255Б1», д.н.з. НОМЕР_2 та ротатор робочого органу механізму із самохідної машини марки «HERVESTER VALMET 911» помістили до одного із підсобних приміщень ремонтно-транспортного відділу ДСП «Північна Пуща».

За період з листопада 2017 по 15.11.2018 за допомогою маніпулятора марки «ATLAS 105.1», який було встановлено на автомобіль марки «КрАЗ – 250», д.н.з. НОМЕР_3 , ДСП «Північна Пуща» здійснювало свою виробничу діяльність.

У результаті даного діяння потерпілому ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду на суму 156024,42 грн., яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

У рамках зазначеного кримінального провадження судом було досліджено надані з боку сторін обвинувачення та захисту, наступні фактичні дані, на підставі яких кожна із сторін просить суд встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у ньому, з числа регламентованих ст. 84 КПК України, до яких відносяться насамперед показання, документи, висновки експерта, на підставі яких суд в ході судового розгляду через призму їх аналізу, у порядку ст. 94 КПК України, установив наступне.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, не визнав та зазначив, що в 2018 році він перебував на посаді головного інженера ДСП «Північна Пуща», та було проведено інвентаризацію майна, яке перебуває на території зазначеного підприємства, внаслідок якої було виявлено техніку, а саме засіб погрузки маніпулятор, та вказана техніка була покинена та не було документів на її зберігання. Він та комісія прийняли рішення про поставлення зазначеної техніки на позабалансовий рахунок для подальшої експлуатації та ремонту зазначеного маніпулятора. Підприємство потребувало такої техніки для роботи, оскільки не було фінансування для покупки аналогічної техніки. Зазначену техніку ремонтували, використовували. В подальшому ОСОБА_4 знайшов власників вказаної техніки, взяв довіреність, та приїхав, щоб ми віддали техніку. Однак він та директор відмовили ОСОБА_4 в поверненні техніки, оскільки їм не було надано правовстановлюючих документів - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КрАЗ. Коли він заїхав в зону відчуження, документів на автомобіль не було. Після того, як ОСОБА_4 забрав автомобіль КрАЗ з відповідального зберігання, то в подальшому з`явились документи на зазначене майно. Вказана техніка використовувалась в потребах підприємства. Приїхавши повторно ОСОБА_4 вимагав кошти за користування та експлуатацію техніки, на що він повідомив, що не крав зазначеного маніпулятора. На даний час вказаний маніпулятор переоформлений та проданий.

Пояснення обвинуваченого суд сприймає як такі, що заслуговують на увагу, однак не беззаперечні за своєю суттю в цілому.

Будучи допитаним в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень статей 353 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, ОСОБА_4 показав, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного інженера ДСП «Північна Пуща», не надав йому перепустки для того, щоб вивезти з зони відчуження вищезазначеної техніки, через що він був вимушений витратити 3500,0 доларів США, щоб забрати «розкурочену» техніку. По суті висунутого, обвинувачення, просив призначити ОСОБА_1 максимальну міру покарання передбачену зазначеною статтею.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_2 надав покази, відповідно до яких зазначив що у 2018 році був керівником на підприємстві «Північна Пуща», з обвинуваченим перебуває в нормальних стосунках, на час роботи керівником підприємства «Північна Пуща», в той час головним інженером був обвинувачений ОСОБА_1 . По суті справи відомо, що в вересні 2019 році його допитували в якості свідка по справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України, за крадіжку маніпулятора з КРАЗа, який був перевезений на територію підприємства «Північна Пуща» (авто бригади) на встановлений транспортний засіб підприємства. В травні 2020 року його повторно допитували по ч.1 ст. 364 КК України, вважає, що обвинувачення є надуманим, оскільки він дивився відкриті бази, з яких вбачається, що КРАЗ марки 255Б1, д.н.з. НОМЕР_2 , однак у відкритих базах він рахується як навантажувач та грузова платформа, тобто маніпулятор там ніколи не стояв. Після перереєстрації 04.01.2020р. там з`явився маніпулятор, тобто після тих подій які вміняються ОСОБА_1 і тоді вже пишеться, що ця машина стала типу навантажувачем, оскільки там з`явився маніпулятор, та висловив свої думки щодо обставин справи. Зазначив, що на підприємстві, під час коли він був керівником, стало відомо, що відбудеться перевірка, та було прийнято рішення провести інвентаризацію, яка проводилась приблизно раз на рік, під час якої матеріальні цінності, які не виявляються (так бувають в зоні відчуження) або навпаки виявлені, тоді згідно інструкції зазначені матеріальні цінності ставляться на баланс. Відповідно до інструкції вказаний транспортний засіб було поставлено на баланс. Коли на території підприємства є техніка, яка є безхозом, вона ставиться на баланс підприємства. Бували випадки, коли їм було відомо, про те, що техніка є власністю третьої особи, однак вона все одо ставилась на баланс. Зазначив, що техніка яка заїхала на територію підприємства за перепусткою, повинна і виїхати з території за перепусткою. Вказану перепустку виписує відділ поліції Чорнобиля. Документів, що зазначений маніпулятор зберігався на території підприємства в нього не було. Ініціаторами постановки на баланс підприємства запчастин та маніпулятора була мабуть інвентаризаційна комісія, яка проводилась в листопаді 2017 року, після того, як маніпулятор вже було знято. При постановці на баланс, на підставі акту, який був поданий ОСОБА_1 він не перевіряв чи є власник зазначених запчастин та маніпулятора.

ОСОБА_1 один раз виконував обов`язки головного інженера та в 2017 році ОСОБА_1 перебував на посаді головного інженера ДСП «Північна Пуща». Зазначив, що вказана техніка використовувалась тільки у встановленому законом порядку. Запчастини для ремонту техніки знаходились на території підприємства, оскільки там було багато техніки не на ходу. Коли був керівником підприємства, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 виконував роботу добре, та не робив дій які б суперечили інтересам служби, робив все для роботи, отримував грамоти, дуже відповідальна людина, оскільки працював навіть в період пожеж.

Разом з тим, що до будь-яких відносин та експлуатації зазначеного транспортного засобу він не пам`ятає щоб було укладено.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_5 надав покази, згідно яких зазначив, що у 2018 році та станом на теперішній час працює трактористом на ДСП «Північна Пуща», обвинувачений є його начальником, представника потерпілого не знає. По суті справи, пояснив, що в гаражі в с.Залісся Іванківського району Київської області, вказаний гараж є будівлею підприємства ДСП «Північна Пуща», бачив установку, а саме маніпулятор, де він взявся йому невідомо. Маніпулятор встановлювався співробітниками підприємства на кран підприємства ДСП «Північна Пуща», потім бачив, що його зняли. Він не бачив, щоб його ремонтували.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_6 надав показання, що обвинувачений ОСОБА_1 , це його колишній безпосередній керівник. По суді справи, зазначив, що з 2015 року та по теперішній час він працює на посаді лісничого, до нього підійшов механік ОСОБА_3 для підписання ним накладної для внутрішнього переміщення маніпулятора із Луб`янської бази до в СПД Залісся, він відмовився від підписання, через те, що йому не було відомо чия це техніка. Однак ОСОБА_3 зазначив, що це наказ ОСОБА_7 . Вказаний маніпулятор стояв в гаражі, та ОСОБА_3 сказав демонтувати маніпулятор та переставити. Маніпулятор не відносився до ДСП «Північна Пуща». Йому не було відомо, ким маніпулятор було знято та переміщено. На території бази перебував МАН та КрАЗ, на автомобілі КрАЗ був маніпулятор. Які саме роботи проводились за допомогою вказаних транспортних засобів йому не відомо. Знає, що техніка працювала, однак невідомо під чиїм керуванням. ОСОБА_1 був головним інженером, однак свідку особисто він вказівки та накази не давав.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_8 надав показання, що працювали разом з ОСОБА_1 . Зазначив, що дату він не пам`ятає, він приїхав на роботу в гараж ДСП «Північна Пуща», та механік дав йому особисто вказівку демонтувати маніпулятор та їхати до Луб`янського лісництва. По приїзду була вказівка демонтувати маніпулятор, перегрузити на їх транспортний засіб, та доставити у гараж Залісся. Керівником ОСОБА_3 був ОСОБА_1 . У Луянському лісництві був КрАЗ з якого знімався маніпулятор. Біля КрАЗа стояв автомобіль «HERVESTER VALMET», однак його не чіпали. Йому не було відомо чия техніка з якої демонтували маніпулятор, все перебувало під керуванням майстра. ОСОБА_1 працював 4 дні на 3 дні, одна при демонтажі він присутнім не був. Вказівку щодо демонтування та пересування маніпулятора давав ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_9 надав показання, що обвинучений ОСОБА_10 був начальником, з потерпілим недалеко живе, однак відносини не дружні. Пояснив, що приблизно у жовтні 2017 року працював на посаді слюсаря ДСП «Північна Пуща» їм на базу в с.Засісся з Лубянівського лісництва, привезли співробітники ДСП «Північна Пуща», а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , він був водієм на КрАЗі. Вони сказали, що установку маніпулятор червоного кольору зняли з ОСОБА_13 , для погрузки лісу та приїхав кран для погрузки. Направив для виконання робіт механік ОСОБА_3 чия це техніка йому не відомо. Щодо самохідної машини «HERVESTER VALMET», нічого пояснити не зміг.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_3 надав показання, що у 2017 році працював механіком на дільниці ДСП «Півнична Пуща». Він особисто отримав вказівку від ОСОБА_1 , для організації бригади з певних людей, висунутись на територію Луб`янського лісництва, демонтувати маніпуляторну установку, та доставити її на базу «Північної пущі». Безпосереднім його керівником був ОСОБА_1 , вказівки надавались в усній формі. Щодо вказаної техніки, а саме маніпулятора, йому було відомо, що це техніка підприємства ДСП «Північна Пуща», оскільки знаходиться на території підприємства та це йому повідомив ОСОБА_1 . Далі вказівка була виконана, маніпулятор було доставлено до Луб`янського лісництва, та маніпулятор було демонтовано, та вони повернулись. Вказаний маніпулятор знаходився на автомобілі КрАЗ, ще на території знаходився автомобіль МАН лісовоз. Разом з тим, зазначив, що дійсно звертався до ОСОБА_6 з накладною про переміщення маніпулятора, однак останній відмовився її підписувати, та вказану накладну підписав Бородай. З КрАЗа знімали маніпуляторну установку та завезли її в Залісся та пережали по вахті іншому механіку. Маніпулятор працював на підприємстві ДСП «Північна Пуща», однак він довго перебував в ремонті.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність зазначених показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , не встановлено. Деякі розбіжності щодо викладення характеру розвитку подій та послідовності дій учасників зумовлені особистим сприйняттям кожним із них тих моментів, які вони бачили або спостерігали, а тому нема підстав для визнання показань окремих свідків недостовірними.

Що стосується інших свідків, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110060000069, їх допит судом визнано недоцільним, про що винесено відповідну ухвалу суду від 26.11.2020р.

Щодо показів свідків ОСОБА_2 суд ставиться критично до його показів, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Загалом, обставин регламентованих ст. 87 КПК України в ході судового розгляду встановлено не було.

Досліджуючи та аналізуючи показання обвинуваченого, представника потерпілого та вищевказаних свідків, суд вважає за необхідне надати оцінку їх показанням після аналізу доказів у провадженні в сукупності.

З досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо у ракурсі із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, які суд дослідив у порядку параграфу 3 Глави 28 Розділу IV КПК України, та показаннями свідків, які суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв`язку, судовим розглядом встановлено наступне.

Крім показань потерпілого та свідків, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджується також наступними доказами:

- витягом з кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12018110060000069, з якого вбачається, що розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України; Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 21.10.2018року до Відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області звернувся ОСОБА_4 , який повідомив, що із його автомобіля марки «КРАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 шляхом вільного доступу було викрадено маніпулятор марки «АТЛАС 105.1» у результаті чого йому завдано матеріальну шкоду;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21.10.2018р. відповідно до якого слідчий СВ ВП зони ЧАЕС Беляк В.А. прийняв заяву від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 185 КК України. Зміст заяви: у 2017 році із автомобіля марки «КРАЗ» моделі 255Б1, д.н.з. НОМЕР_4 було викрадено маніпулятор «Атлас 105.1», крадіжка відбулась, шляхом вільного доступу. Зазначив, що підозрює ОСОБА_1 – головного інженера ДСП «Північна Пуща» у вчиненні кримінального правопорушення. Очевидцями вчинення кримінального правопорушення були працівники ДСП «Північна Пуща»;

- даними заяви ОСОБА_14 , з якої вбачається, що з 25.10.2018 року під час телефонної розмови із ОСОБА_4 стало відомо, що у Чорнобильській зоні відбулося розкрадання обладнання із автомобіля марки «КРАЗ 255Б1», д.н.з. НОМЕР_2 , а саме маніпулятора «Атлас 105.1», який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 виданого Павлоградським ВРЕР УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 14.02.2012р. належить йому, який він у подальшому передав ОСОБА_4 згідно довіреності серії ННР 145618 від 25.09.2018р.;

- перепусткою № 825640, виданої в зону відчуження А2 2018р. на автомобіль марки КрАЗ-250, д.н.з. НОМЕР_3 ;

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КРАЗ 255Б1, платформа-С, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1987 року випуску, власником якого є ОСОБА_14 . Особливі відмітки: висновок за фактом перероблення №365645 Кран маніпулятор, платформа – С;

- рішенням ДП «Український центр питань сертифікації та захисту прав споживачів» № 403/8 від 30.08.2011р. повідомлено, що товар Маніпулятор гідравлічний ATLAS АК1051VA11, рік випуску 2011, заводський номер 101026 ввезений в Україну приватною особою ОСОБА_15 , за документами: фактура №135/08/2011 від 29.08.2011р.;

- постановою про призначення групи слідчих від 21.10.2018р.;

- листом директора ДСП «Північна Пуща» від 23.10.2018р. № 01-15/1335 надано копії бугалтерсько-облікових документів про перебування на позабалансовому рахунку підприємства маніпулятора марки «ATLAS»;

- бухгалтерською довідкою ДСП «Північна Пуща» згідно якої, маніпулятор «ATLAS» поставлено на позабалансовий рахунк підприємства ДСП «Північна Пуща» до з`ясування обставин;

- протоколом огляду місця події з фото таблицями від 21.10.2018р. – на території Луб`янського лісництва ДСП «Північна Пуща» у відселеному с.Рудня-Іллінецька зони відчуження. Оглядався автомобіль марки «КРАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 . На вказаному автомобілі відсутне обладнання, а саме не має маніпулятора;

- ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 29.10.2018р. про надання дозволу на проведення огляду на території ДСП «Північна Пуща»;

- протоколом огляду місця події з фото таблицями від 15.11.2018р. – огляд проводився на території ремонтно-транспортного відділу ДСП «Північна Пуща» у відселеному с.Залісся зони відчуження. Територія ремонтно-транспортного відділу огороджена залізно-бетонним парканом по всьому периметру. В`їзд (вхід) на територію здійснюється через металеві ворота. На території де проводиться огляд, розташовані підсобні приміщення ремонтного цеху (ангар). Також на момент проведення огляду на території РТВ ДСП «Північна Пуща» знаходиться спецтехніка вказаного підприємства. Поруч із приміщенням ремонтного цеху стоїть автомобіль марки КрАЗ-250, д.н.з. НОМЕР_3 із кабіною синього кольору на якому встановлено маніпулятор марки «ATLAS 105.1» з підрамником у зборі. На момент проведення огляду маніпулятор перебуває у технічно справному стані, поруч із ним знаходяться два кардани. При подальшому огляду на території РТВ ДСП «Північна Пуща» виявлено у одному із підсобних приміщень ротатор робочого механізм, який було викрадено із самохідної машини «HERVESTER VALMET» та п`ять гідравлічних шлангів. При подальшому огляді підсобних приміщень та цеху РТВ ДСП «Північна Пуща» об`єктів зазначених в ухвалі слідчого судді не виявлено;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 КРАЗ-250 спеціалізований вантажний, платформа НОМЕР_7 , синього кольору, 1993 року випуску, власником зазначено підприємство ДСП «Північна Пуща»;

- Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 19.11.2018р. накладено арешт на маніпулятор марки «ATLAS -105.1» в зборі з підрамником, два кардани до автомобіля марки «КрАЗ», п`ять гідравлічних шлангів, ротатор робочого органу механізму до самохідної машини марки «HERVESTER VALMET 911», державний номерний знак НОМЕР_8 , залишивши їх на відповідальному зберіганні на території ВП зони ЧАЕС Головного управління Національної поліції в Київській області, що розташований за адресою: Київська область, м.Чорнобиль по вул. Карла Маркса, буд.17 до закінчення виконання судової товарознавчої експертизи даних предметів;

- ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 18.01.2019р. призначиноу кримінальному провадженні №12018110060000069 судову автотоварознавчу експертизу;

- висновком експерта № 13-4/40 від 27.02.2019р. з якого вбачається, що в результаті проведеного дослідження орієнтована ринкова вартість бувшого у користуванні маніпулятора «Atlas AK 105.1 V A11», 2001 року випуску, без урахування вартості підрамника та робіт з його монтажу, станом на 31.10.2017 року становила 153750,12 грн. Орієнтована ринкова вартість бувшого у користуванні вала карданного приводу заднього мосту в зборі (код 210-2204010-16), станом на 31.10.2017 року склала 1099,80 грн. Орієнтовна ринкова вартість бувшого у користуванні вала карданного приводу заднього мосту проміжного в зборі (код 255Б-2204010-06), станом на 31.10.2017 року склала 1174,50 грн. Відповідно до п. 7.22 (в) Методики (1), ринкова вартість шлангів до гідравлічної системи не може бути визначена. Виходячи з того, що у експерта нема достатніх даних для визначення довідкової ціни як нової, так і уживаної складової – ротатора робочого органу механізму до самохідної машини марки «HERVESTER VALMET 911», що унеможливлює проведення повного та об`єктивного дослідження. Тому, відповідно до п.7 ст. 69 КПК України, повідомлено про неможливість проведення експертизи по поставленому питанню;

- статутом ДСП «Північна Пуща», затвердженого наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 12.03.2016р. № 26;

- журналами реєстрації вивозу вантажів через Караул «Діброва»;

- наказом ДСП «Північна Пуща» №367-ОС від 31.10.2016р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 01.11.2016р. на посаду начальника відділу лісового господарства;

- наказом ДСП «Північна Пуща» № 243-ОС від 11.10.2018р. ОСОБА_1 звільнений 18.10.2018р. з посади головного інженера на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін (заява ОСОБА_1 від 02.10.2018р.);

- наказом ДСП «Північна Пуща» № 257-ОС від 11.09.2017р. ОСОБА_1 переведений з 11.09.2017р. на постійну роботу з начальника відділу лісового господарства на головного інженера Адміністративно-управлінського персоналу в зону відчуження, ненормованим робочим днем, графіком роботи №2, режимом роботи 4/3, з випробувальним терміном 3 місяці та повною матеріальною відповідальністю;

- посадовою інструкцією головного інженера, затвердженою директором ОСОБА_2 (ПІ-06/1-2016);

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого.

Протокол огляду місця події з ілюстрованими таблицями, який проведений 21.10.2018 р., та 15.11.2018р. з доданими до них фото таблицями у судовому засіданні досліджені, жодних процесуальних порушень з боку слідчого не встановлено .

Крім цього, згідно Глави 5. «Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення» слідує, що у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксується у протоколі, однак якщо за допомогою технічних засобів фіксується результати проведення процесуальної дії, то текст може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.

Порушень положень Параграфа 5 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.

Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Отже, зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.

Правдивість та об`єктивність показань представника потерпілого, свідків, які були допитані судом, не викликають сумніву, оскільки ці докази підтверджено сукупністю інших безпосередньо досліджених під час судового розгляду письмових доказів.

Під зловживанням владою слід розуміти прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами

ОСОБА_1 давав вказівки мастеру ОСОБА_3 щодо демонтажу та перевезення маніпулятора.

Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з її посадою. У цілому зловживання, службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.

Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень

ОСОБА_1 як службова особа не мав права та повноважень без законного відчудження права власності , користування розукомплектовувати використовувати транспортні засоби чи агрегати третіх осіб. Таким чином можна прийти до висновку що інтереси служби службової особи передбачають законні дії повязані з її виконанням, у то же час незаконні дії щодо розукомплектовування, використання є такими, що здійснені в супереч інтересам служби.

Отже, суд, враховуючи вищевикладені докази, які були надані суду у ході розгляду провадження та визнанні належними і допустимими, вважає висловлені стороною захисту доводи щодо того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, оскільки він відремонтував зазначену техніку, та вказав що вказівок на її переміщення не давав, що вказана позиція свідчить про намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинене, враховуючи, зокрема надані показання свідків та висновку експертизи, сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21 липня 2011 року).

При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у порядку ст. 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, за вище встановлених обставин.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян - це кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.364 КК України.

Відповідно до вимог ст..ст. 50, 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, сформованим у порядку ст. 94 КПК України, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 , кваліфікувавши дії останнього за ч. 1 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.

Мотиви призначення відповідного покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Крім цього згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України пом`якшуючу покарання обставин судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має місце реєстрації та місце постійного проживання, де загалом характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, одружений; позицію сторони захисту, а також позицію потерпілого, який просив призначити максимальне покарання за вказаною статтею; а також наслідки вчиненого кримінального правопорушення та поведінку й оцінку скоєного обвинуваченим, відсутність відшкодування шкоди потерпілому.

Крім цього, в судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений вину не визнає у вчинені інкримінованого злочину, не розкаявся, не намагався виправити наслідків ситуації, не вибачився перед потерпілим; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, згідно з якою на час скоєння кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 364 КК України є злочином середньої тяжкості; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає не можливим застосувати положення ст. 75 КК України, та за необхідне призначити покарання у межах санкції інкримінованого злочину у виді арешту.

Додаткове покарання передбачене санкцією частини 1 статті 364 КК України – позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а також зі сплатою штрафу – судом застосовується.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили не обирався.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та призначити йому покарання в виді арешту строком на 1 (один) місяць із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на 1 (один) рік, із штрафом в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,0 (чотири тисячі двісті п`ятдесят грн.. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи (висновок експерта № 13-4/40 від 27.02.2019р.) в розмірі 1430 грн. 00 коп. (одна тисяча чотириста тридцять грн. 00 коп.), які необхідно перерахувати для відшкодування витрат (державний бюджет, р/р 31119115700011, одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 37995466, Банк: ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО: 820019).

Речові докази у справі, а саме:

-маніпулятор марки «ATLAS 105.1» в зборі з підрамником, два кардани із автомобіля марки «КрАЗ», п`ять гідравлічних шлангів, ротатор робочого органу механізму до самохідної машини марки «HERVESTER VALMET 911», д.н.з. НОМЕР_8 , який повернуто потерпілому.– залишити власнику.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироку законної сили, не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.П. Гончарук